Теон Грейджой у культовому серіалі «Гра престолів» – не єдиний суперечливий персонаж у фільмографії британця Алфі Аллена. У 2019 актор приєднався до багатосерійної історичної драми «Куртизанки» – у ролі амбітного сутенера Айзека Пінчера. Третій сезон про будні лондонських борделів зразка 18 століття стартує на каналі Epic Drama в жовтні. «Телекритика» публікує ексклюзивне інтерв’ю з Алфі Алленом про його нову роль.
Алфі, як воно залишити позаду Теона Грейджоя і стати Айзеком Пінчером?
За роки роботи в проекті я звик до переривчастих зйомок, то туди, то назад. Та якщо говорити про роль Айзека, я дійсно сумнівався, чи зможу працювати в іншому ритмі, з іншими людьми, в абсолютно іншому середовищі. Але все йшло природнім шляхом, і це чудово.
У серіалі задіяні переважно жінки: як у кадрі, так і з іншого його боку. Як було працювати в жіночому колективі?
Чудово. Не можу сказати, що я почувався якось інакше, ніж на будь-якому іншому проекті, в якому брав участь. На знімальному майданчику завжди була дуже приємна атмосфера. Крім того, у мене був напарник Еш Гантер, який грав мого брата, і ми безумовно почувалися комфортно. Я був радий можливості провести стільки часу з кимось, домагаючись, щоб братні стосунки були зрозумілі й очевидні для глядача. Ми досі дуже близькі.
Розкажіть про вашого героя. Що вам подобається або не подобається у ньому?
Мені безумовно імпонує те, як він вирішує поставлені завдання. Можливо, його брат Хел і розсудливіший, тоді як Айзек дещо імпульсивний у своїх вчинках. Айзек спочатку діє, а потім думає. Але мені подобається в ньому ця спонтанність. При цьому він – романтик, хоча приховує свої почуття під маскою і в глибині душі просто хоче подружитися з кимось.
Цілком очевидно, що мій герой – не поверхово зображений персонаж. Айзек проходить цікавий шлях, і ви не знаєте напевно, як він вчинить далі.
Що для вас було найскладнішим у цій ролі?
Я знаю, що ви ще не бачили нового сезону, тому не можу розповісти дуже багато. Безсумнівно, незважаючи на темні сторони, в глибині душі в Айзека має бути людяність, і для мене, напевно, найбільшим випробуванням було знайти її. Я боровся з тим фактом, що він працює у цьому бізнесі й робить малопривабливі речі. Сподіваюся, я успішно впорався.
Мабуть, цікаво грати лиходіїв. Взяти хоча б ту роль, де ви грали людину, яка вбила собаку Джона Віка.
Ну, я не вбивав її. Я замовив вбивство цієї собаки. Я думав над тим, що гірше: замовити вбивство чи ж убити. Але так, мій герой замовив убивство. Зараз у мене сидить на колінах премилий французький бульдог, і я люблю собак.
Команда проекту з великою педантичністю створювала костюми, перуки і деталі інтер’єру того часу. Наскільки важливі костюм, зачіска і макіяж для розкриття героя?
Для вживання у роль костюм безсумнівно відіграє велику роль. Він допомагає мені відокремити себе від персонажа у моїй голові й побачити його без прив’язки до моєї особистості.
Про Айзеке можна сказати, що він намагається здаватися дворянином. Тому я попросив костюмерів, щоб вони створили йому такий образ, ніби він намагається виглядати моднішим, ніж є насправді. Незабаром ви побачите мене, одягненого в химерні жилети, і мені подобається цей образ.
Що особливого в «Куртизанках» і чому цей серіал варто подивитися?
Передусім це класний сценарій. Я вважаю, Мойра Буффіні – чудовий сценарист. В основному акторському складі задіяні винятково жінки, що дуже незвично для будь-якої програми. Але це лише одна з причин, чому його варто подивитися. Також у серіалі віддається належне темі розширення прав і можливостей жінок, адже жінки посідають помітне становище у світі, в якому здебільшого панують чоловіки, особливо там, де процвітає індустрія будинків розпусти. Я вважаю, що в певному сенсі це актуально і cьогодні.
Також це неймовірно видовищний серіал. Тут так багато подій, безліч різних героїв. Крім того, в «Куртизанках» є приємний комедійний відтінок. Ви дивіться по-справжньому чудову драму, та водночас відволікаєтеся на приголомшливі комедійні моменти у виконанні акторів, особливо Голлі Демпсі. Я думаю, що вона приголомшливо грає.
Вітаємо вас із номінацією на премію «Еммі». Ви здивувалися, що вас номінували в категорії «Найкращий актор другого плану» в серіалі «Гра престолів», адже ви самі висунули свою кандидатуру на розгляд?
Щиро кажучи, я все ще намагаюся зрозуміти це. Я не бачу свою кар’єру в якійсь точці шляху. Я просто роблю свій вибір, виходячи з того, що вважаю кращим для мене. Тоді мені здавалося правильним висунути себе на премію «Еммі». Моє оточення вважало, що це класна ідея, і все вдалося. Це велика честь, і я справді досі не можу повірити в це. Я просто в захваті.
Як ви відзначили цю подію?
Як відзначив? Щиро кажучи, ніяк. Як я вже сказав, я все ще намагаюся зрозуміти цю ситуацію. У мене все ще таке відчуття, ніби я повинен ущипнути себе, щоб переконатися в реальності події. Тож я ніяк не відсвяткував. Я просто продовжив жити далі.
Кілька років тому ви говорили, що хотіли б більше займатися театральними проектами. Ви все ще хочете цього?
Це те, чого давно не було в моєму житті. Я б дуже хотів повернутися на сцену, якщо це буде можливо. Я отримую велике задоволення, коли я на сцені. Цілком можливо, це найкращий спосіб донести думку до молодого глядача. Мабуть, мене завжди буде цікавити гра в театрі.
Чому ви взагалі стали актором?
Я пам’ятаю, як я почав грати. Моєю першою серйозною роботою, де я дійсно навчився багато чого, була п’єса «Еквус». Весь сезон я працював із хлопцем на ім’я Саймон Келлоу. Час, проведений з кимось на кшталт нього, був схожий на три місяці навчання в театральній школі. Він дав мені пораду, що крім усього іншого найважливіше в цій справі – не грати однотипні ролі.
Якщо говорити про те, чому я став актором, мабуть, тому що мені подобається ця справа. Мені подобається те, що я відчуваю, коли все вдається, або навіть коли все йде шкереберть. У дитинстві я займався пантомімою, і коли все йшло не так, як слід, у мене з’являлося неймовірне почуття, те почуття, коли доводиться щось вигадувати на ходу. Цей аспект акторської гри мені також дуже цікавий, і це одна з причин, чому я люблю грати в театрі. Адже в будь-який момент може статися що завгодно.
Фото: Epic Drama
