25 квітня Верховна рада ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». За це рішення проголосували 278 парламентарів. Повністю проти проголосувала фракція «Опозиційний блок». Законопроект почали розглядати у другому читанні ще 28 лютого. У першому читанні законопроект парламент ухвалив 4 жовтня 2018 року. У грудні 2018 року профільний комітет культури та духовності доопрацював його, розглянувши 2059 поправок.
14 травня Верховна рада розблокувала закон про мову, відхиливши чотири проекти постанов про скасування рішення парламенту про ухвалення в цілому, після чого спікер Ради Андрій Парубій підписав його. 15 травня закон підписав президент Петро Порошенко. 16 травня закон про мову був опублікований у газеті «Голос України». Закон набирає чинності через два місяці з дня його опублікування, окрім певних норм, для яких встановлено відтермінований строк набрання чинності.
«Телекритика» ознайомилася з повним текстом закону на сайті «Голосу України» і дослідила, як він відіб’ється на різних типах медіа – ТБ, радіо, пресі та інтернет-ЗМІ.
Телебачення та радіомовлення
Частка мовлення державною мовою має становити не менш як 90% (проти нинішніх 75%) загальної тривалості передач та/або фільмів (їх частин) у кожному проміжку часу між 07:00 та 18:00 і між 18:00 та 22:00. Телерадіоорганізації місцевої категорії мовлення (зокрема телерадіоорганізації, що здійснюють супутникове мовлення, програми яких ретранслюються в багатоканальних телемережах виключно однієї області) можуть здійснювати мовлення іншими мовами в обсязі не більш як 20% загальної тривалості передач та/або фільмів (їх частин) у кожному проміжку часу між 07:00 та 18:00 і між 18:00 та 22:00. На каналах з ефіром мовами корінних народів тижнева частка мовлення українською має бути не менш як 30% у цих же слотах.
Окремого пасажу, присвяченого радіостанціям, у законі немає, однак норми виписані так, що під «телерадіоорганізацію» може підпадати радіостанція. Тому для загальнонаціональних радіостанцій квота становитиме 90% у цих слотах, місцевих та регіональних – 80% (сьогоднішня квота – 60%). Йдеться про програми і ведучих, квоти на пісні залишаються незмінними. «Телекритика» сподівається уточнити цей нюанс у медіаюристів.
Що найважливіше – закон дає достатньо велику відстрочку: норми наберуть чинності через п’ять років після опублікування закону – 16 травня 2024 року.
Друковані ЗМІ
Мовне квотування таки дісталося друкованих ЗМІ – в Україні вони мають видаватися державною мовою. Друковані ЗМІ можуть видаватися іншими мовами, тільки якщо одночасно з тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. Усі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом та способом друку, а їх випуски – мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.
Вимога про співвідношення 50% на 50% російськомовного та україномовного накладу з фінальної редакції закону зникла (проти чого активно виступали великі друковані медіахолдинги), зате залишилася вимога до розповсюдження преси. Не менш як 50% видань українською мовою має бути представлено у кожній точці розповсюдження друкованих ЗМІ. Розповсюдження за передплатою друкованих ЗМІ, виданих іншими мовами, ніж державна, допускається за умови забезпечення їх засновниками (співзасновниками) можливості передплати в Україні такого самого видання державною мовою.
Норма не поширюється на друковані ЗМІ, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання. Російська мова не є мовою корінних народів. За Конституцією російська – мова меншин.
Російська мова не є мовою корінних народів. За Конституцією російська – мова меншин.
У законі передбачене відтермінуванняя набрання чинності цими нормами: 30 місяців (2,5 роки) для загальнонаціональних і 5 років для регіональних друкованих ЗМІ після набуття законом чинності.
Інтернет-ЗМІ
Інтернет-представництва (зокрема веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) зареєстрованих в Україні ЗМІ та суб’єктів господарювання, що реалізують товари та послуги в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з українською версією можуть існувати версії іншими мовами. Українська версія повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні. Ця норма не поширюється на інтернет-представництва ЗМІ, що видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою ЄС, незалежно від того, чи містять вони тексти державною мовою, та на наукові видання.
Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна мати достатній за обсягом та змістом інформації вміст для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва. Версія веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.
Мобільні застосунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зареєстрованих в Україні ЗМІ, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари та послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою.
Норми набирають чинності через три роки з дня набуття законом чинності. Щодо мобільних застосунків немає відтермінування – норма набуде чинності 16 липня 2019 року. Окремо прописане квотування інформаційних агентств – вони повинні поширювати свою продукцію українською та іншими мовами, «дотримуючись загальновизнаних етично-моральних норм слововживання». Ця норма теж почне діяти з 16 липня 2019 року.
Фільми
Мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Фільми (зокрема серіали, анімаційні та документальні фільми), вироблені суб’єктами кінематографії України, розповсюджуються та демонструються в Україні з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою, у тому числі шляхом дублювання або озвучення.
У разі використання в мовній частині звукового ряду реплік іншими мовами такі репліки мають бути озвучені чи субтитровані державною мовою. Сумарна тривалість субтитрованих реплік, виконаних іншими мовами у фільмі, не може перевищувати 10% сумарної тривалості всіх реплік. Національні фільми можуть демонструватися кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів, відповідно до закону «Про кінематографію».
Фільми, вироблені іншими суб’єктами кінематографії (не України) розповсюджуються та демонструються в Україні дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою іноземні фільми можуть містити аудіодоріжки, виконані іншими мовами.
У рамках кінофестивалів, що проводяться в Україні за погодженням з Держкіно, допускається показ фільмів мовою оригіналу, але із субтитрами, виконаними державною мовою. Поза фестивальними заходами такі фільми демонструються державною мовою.
Кіновидовищні заклади можуть демонструвати іноземні фільми мовою оригіналу, супроводжуючи субтитруванням державною мовою. Сумарна кількість сеансів демонстрування фільмів мовою оригіналу, що відрізняється від державної, не може перевищувати 10% загальної кількості сеансів демонстрування фільмів у кіновидовищному закладі на місяць. Інформація про демонстрування іноземних фільмів мовою оригіналу завчасно доводиться до відома глядачів.
Надавачі послуг відео на замовлення з використанням інтернету за наявності у них аудіодоріжок державною мовою для фільмів, доступ до яких можливий з території України, забезпечують завантаження такої аудіодоріжки до відповідних фільмів за замовчуванням.
Норми набирають чинності через два роки після набуття чинності законом – 16 липня 2021-го. Норма про не більш як 10% субтитрованих іноземних реплік в українському фільмі не буде застосовуватися до фільмів, вперше оприлюднених до 16 липня 2021 року.
Реклама
Мовою реклами в Україні є державна мова. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов Європейського Союзу, допускається розміщення реклами тією мовою, якою видається таке друковане ЗМІ. Мовою реклами на телебаченні та радіо є державна мова. Мовою реклами, що поширюється телерадіоорганізаціями закордонного мовлення, телерадіоорганізаціями, які здійснюють мовлення однією або кількома офіційними мовами ЄС, поряд з державною мовою можуть бути офіційні мови ЄС. Особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів, національних меншин України встановлюються законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України. Норми закону набудуть чинності через півроку з дня набуття чинності законом – з 16 січня 2020-го.
Книжки
Не менш як 50% книжок у книгарнях мають бути українською мовою. При цьому словники й аналогічні видання кількома мовами вважаються виданнями державною мовою. Квота не застосовується до іншомовних та спеціалізованих книгарень. 50% назв книжок зобов’язані видавати державною мовою усі видавництва. Це не стосується продукції мовами корінних народів та національних меншин, що видається за державний кошт.
Хто регулює?
Закон впроваджує створення Національної комісії зі стандартів державної мови – колегіальний центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом міністрів через міністра освіти та науки. Складається з дев’яти членів, які призначаються Кабміном на 6 років. Щоб стати членом Комісії, слід мати щонайменше 30 років, ступінь доктора філології та володіти державною мовою. Комісія займатиметься затвердженням стандартів мови, правопису, методів та процедур перевірки рівня володіння державною мовою.
Також закон запроваджує уповноваженого із захисту державної мови – призначається Кабміном й забезпечує захист української мови, захист прав громадян у мовній сфері (зокрема розглядає скарги й застосовує стягнення). Кожна особа має право звернутися до уповноваженого зі скаргою про порушення вимог закону та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.
Порушення і санкції
Порушення вимог закону тягнуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафів. Процедура накладання штрафу достатньо тривала. У разі порушення у сфері обслуговування споживачів, уповноважений спочатку оголошує попередження відповідному суб’єкту господарювання, а у разі повторного протягом року порушення може накласти штраф. Мінімальній штраф – 1800 гривень, максимальна сума штрафу, який може виписати уповноважений – 11 900 гривень.
Контроль за дотримання закону на телебаченні й радіо, як і нині, здійснюватиме Національна рада з питань телебачення й радіомовлення. Штрафні санкції за порушення обов’язкової частки державної мови залишаться ті ж (5% ліцензійного збору). Порядок взаємодії уповноваженого з Нацрадою має бути затверджений їхнім спільним рішенням.
Порушення вимог щодо застосування державної мови друкованими ЗМІ тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот (6800 гривень) до п’ятисот (8500 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 гривень) або попередження, якщо порушення вчинене вперше.
У разі мовних порушень у сфері кіно, реклами, книжках та інтернет-ЗМІ накладається штраф від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3400–5100 гривень) або попередження, якщо порушення вчинене вперше.
Повторне протягом року вчинення порушення, за яке на особу вже накладалося адміністративне стягнення, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500–11 800 гривень).
Яку думку щодо квотування мають представники ТБ, друкованої преси, зокрема, глянцевих журналів, та інтернет-ЗМІ, читайте в публікаціях «Телекритики» згодом.
Фото: pixabay
