Книжка «Я, Ніна» розповідає про життя журналістки Ніни, яка переживає рак із початку до кінця лікування. Героїня ділиться всім, що їй довелося пережити в цей період. В основі повісті – і власні пережиті події Яніни Соколової, і художні вимисли. Співавторка книжки Ольга Купріян розшифрувала аудіощоденники Яніни Соколової і склала їх в повноцінну історію про життя журналістки. Історія має багато спільного з повнометражним художнім фільмом «Я, Ніна», проте буде суттєво відрізнятися від сценарію.
15 грн із продажу кожної книги буде перераховано на проєкт «Я, Ніна», який реалізовує програми зі збору крові, волосся, а також підтримує розвиток служб паліативної допомоги та профілактику онкології серед українців. Тираж – 5 тис екземлпярів. Видання уже доступне для замовлення та з 16 грудня з’явиться у продажу в книгарнях.
Презентація книжки відбулася в Мистецькому арсеналі 18 грудня. Модераторкою події була продюсерка радіо «Культура» Ірина Славінська.
Захід відкрила співзасновниця видавництва #книголав Світлана Павелецька: «Не дивлячись на те, що ця книжка художня, вона розповідає про дуже важливі речі. І я впевнена, що кожен читач знайде в цій книжці щось своє. Але особисто для мене вона про те, що жоден діагноз не має бути вироком і жодна проблема не повинна ставати трагедією. Тому я вас закликаю прочитати цю книжку. Якщо у вас є якась проблема, ви потребуєте живого натхнення, Яніна – один із таких прикладів».
Під час презентації авторки Яніна Соколова та Ольга Купріян розказали про роботу над текстом, в основі якого лежать власні пережиті події.
Гасло книжки – «Тепер я нічого не боюся». Яніна Соколова зізналася, що окрім висоти та замкненого простору дійсно не боїться нічого: «Я, в принципі, не сцикуха ще з дитячих років. Якщо комусь із дівчат вибивали зуби, то це була я. Думаю, що це така сила козацького краю, де я народилася. Запоріжжя дало мені цей внутрішній революційний стержень… Пройшовши весь цей пекельний період психологічно, а інколи і фізично, з’явився саме такий меседж – «Нічого не боюся». І я хочу донести цей меседж до мільйонів українців».
Ольга Купріян зізналася, що після спільної роботи з Яніною вже не боїться писати книжки для дорослих: «Я, насправді, боягузка, бо росла в тепличних умовах. Я дитяча письменниця, а вони мають бути емпатичними і багато чого боятися. Але оскільки ми з Яніною працювали вдвох, її безстрашність передалася й мені. І я тепер не боюся писати дорослих книжок».
Яніна повідомила, що книжка хоч і заснована на реальних подіях, в ній дуже багато вигаданого.
«Не шукайте в цій книзі якихось збігів із конкретними особами, які мене оточують в проектах і реальному житті. Ця книга має дуже багато художнього вимислу. Ми так зробили, щоб ви зрозуміли всі переживання. В ній дуже багато фрагментів із фільмів і вона більше жіноча, бо її писали жінки. Але в цілому в ній дуже багато любові».
Яніна також розказала про важливість свого посту у Facebook, яким вперше розповіла публічно про хворобу.
«Я опублікувала пост про свою хворобу з однією метою – зробити багато правильних речей… Враховуючи, що я соціопатична людина, я дала собі установку перетерпіти ці два місяці хайпу, і я перетерпіла. Мене за цей період в інтерв’ю журналісти розпитували не про мої проекти, а про те, як в період хвороби я малювала брови, або як доглядала за своєю перукою. Дискомфорт пройшов завдяки моїм друзям, близьким, колегам, які допомогли це пережити».
Оля Купріян зізналася, що їй непросто було писати про таку історію: «Коли Яніна мене запросила розповісти про майбутній проект, вона не знала, що я також провела не один тиждень у Національному інституті раку. У нас із Яніною різні види онкології, тому я дуже багато її розпитувала про особливість її лікування і це був журналістський досвід. А коли йшлося про переживання діагнозу, це вже я знала зі свого досвіду. Тому ми кажемо абсолютно щиро, що деякі моменти пережиті нами обома, деякі – створені командою».
Яніна відверто каже, що період хвороби чітко показав, хто був готовий підтримувати її, а хто – ні: «Люди дуже різні, навіть, ті, кого ми любимо. Рак дуже лакмусував готовність чи не готовніть когось допомоги в цій історії. Я вкрай малу кількість людей посвятила в це. Але коли ти робиш два проекти на телебаченні і два в інтернеті, приховувати важко. Треба віддати належне команді, яка мене підтримала, не наразила на небезпеку і не винесла інформацію на ззовні. Я дівчина з дуже непростим характером. І, думаю, що мені з собою було би складно, якщо би я себе із раком отримала».
Оля ж зізналася, що її досвід був інакшим: «Особливості мого лікування, навпаки, змушували казати, що в мене є певні особливості. Кілька тижнів мене опромінювали радіоактивним йодом, після чого я не можу обійматися з людьми».
Авторки книжки сподіваються, що кожен читач знайде в книжці щос своє – особливе, важливе, адже проект «Я, Ніна» «є одним із інструментів, що допоможе достукатися до українців».
«Ми хочемо, щоб вони не боялися, вірили в перемогу і знали, що рак боїться сміливих», – резюмувала Яніна Соколова.
Після презентації гості могли сфотографуватися з авторками та взяти автограф.
Фото: Олександра Йорк