20 січня 2020-го відбудеться кодування супутникового сигналу телеканалів чотирьох провідних українських телегруп − StarLightMedia, 1 + 1 media, «Медіа Групи Україна» та InterMediaGroup. Усього буде закодовано 23 українських телеканали: СТБ, ICTV, Новий канал, М1, М2, «Оце» (усі входять до StarLightMedia); «1+1», «2+2», ТЕТ, «ПлюсПлюс», «УНІАН» та «Бігуді» (усі − 1+1 media); «Інтер», НТН, К1, К2, «Мега», «Піксель», Zoom, «Enter-фільм» (усі − InterMediaGroup); «Україна», НЛО ТБ, «Індиго TV» (усі − «Медіа Група Україна»).
«Телекритика» досліджує цю ініціативу провідних телехолдингів у рамках спецпроєкту з кодування супутника. Ми підготували серію матеріалів. У попередньому матеріалі ми відповіли на найпоширеніші питання, пов’язані із супутниковим кодуванням. Сьогодні прийшов час детально ознайомити читачів із позицією телегруп. Її роз’яснюють Ярослав Пахольчук, виконавчий директор та директор напрямку платного телебачення 1 + 1 media; Федір Гречанінов, директор зі стратегії та розвитку бізнесу «Медіа Групи Україна» та Микола Фаєнгольд, комерційний директор Didgital & Pay TV телегрупи StarLightMedia.
Навіщо телегрупи кодуються на супутнику
Кодування супутникового сигналу телеканалів медіагруп є загальною міжнародною практикою закордонних телеканалів, які використовують супутниковий сигнал лише як транспортний сигнал для провайдерів платного телебачення. За кордоном не залишилося жодної великої телегрупи із великою кількістю телеканалів із відкритим супутниковим сигналом.
Кодування супутникового сигналу дозволить дотримуватися угоди із західними правовласниками контенту. Отримані телегрупами права на розповсюдження фільмів і серіалів або на адаптацію форматів телепередач обмежені лише територією України: «Супутникове кодування є критичною необхідністю вітчизняного медійного ринку відповідати загальноприйнятим світовим стандартам дистрибуції контенту, − починає Ярослав Пахольчук. − Закодований телевізійний сигнал є гарантією захисту контенту для його виробників і правовласників на певній та юридично закріпленій території. Це означає, що, якщо ми купуємо закордонній контент і адаптуємо його на території України, ми, як транслятор, зобов’язані контролювати поширення контенту тільки у межах країни».
Микола Фаєнгольд говорить про зобов’язання перед провайдерами щодо розвитку ринку платного телебачення: «Наразі ринок платного телебачення належить провайдерам. І вони нам вказують шлях, яким цей ринок може розвиватися. Кодування супутника − одна з їхніх вимог. Ми розуміємо: чим більше ми розвинемо цей ринок, тим більше перспектив у нас, як у виробників контенту. Ми віримо у розвиток ринку платного телебачення. І розуміємо, що станемо його повноцінними гравцями, коли почнемо виробляти продукти для нього».
Наразі ринок платного телебачення належить провайдерам. І вони нам вказують шлях, яким цей ринок може розвиватися. Кодування супутника − одна з їхніх вимог», − Микола Фаєнгольд.
Телегрупи дали обіцянку закодувати супутниковий сигнал своїх телеканалів у кінці 2016-го − напередодні скасування законодавчої норми про трансляцію комерційних телеканалів «Універсальної програмної послуги», виконання якої обов’язкове для ТБ-провайдерів (норма набула чинності 1 січня 2017-го). Як результат, за три роки телегрупи «обілетили» 450 провайдерів платного телебачення. «Для співпраці із провайдерами ринку платного телебачення у 2016 році ми створили спеціальний відділ, який займається оформленням прав на ретрансляцію наших каналів у мережах провайдерів, − розповідає Микола Фаєнгольд. – Наразі підписані договори з понад 450 провайдерами на 2019 рік та відбувається переговорний процес на 2020 рік про поширення наших каналів у мережах провайдерів платної послуги».
Кодування супутникового сигналу дозволить вирівняти ціни на ретрансляцію телеканалів медіагрупи для провайдерів різних типів прийому сигналу. Спочатку ринкові відносини у телегруп склалися з ОТТ-провайдерами − вони з 2014-го почали платити телегрупам за ретрансляцію їхніх телеканалів у своїх ТБ-пакетах за ринковою ціною. Тоді як провайдери кабельного телебачення та IPTV під’єдналися до платного ретрансляції тільки з 2017-го, для них телегрупи вводили оплату поступово. У 2020-му вона зрівняється з оплатою ОТТ-операторів.
«Справедлива винагорода для усіх виробників медіаконтенту в Україні − дуже актуальне питання, без вирішення якого ми не отримаємо сталого розвитку ринку, − пояснює Федір Гречанінов. − Багато учасників ринку платного телебачення отримують сьогодні незаслужені переваги саме завдяки непрозорості, неефективності та перекосам, які існують зараз. Тому ми іноді відчуваємо значний опір змінам. Але я впевнений, що з часом правильність таких змін зрозуміють як представники ринку, так і споживачі, які хочуть отримувати якісний сучасний продукт».
StarLightMedia отримані від дистрибуції гроші обіцяє витрачати на виробництво контенту з локальною українською складовою − як для ТБ, так для інтернету: «Кодування супутникового сигналу ніколи не було для нашої медіагрупи ідеєю фікс. Зокрема, тому що ми не є учасниками платного ринку. При цьому ми з вами не можемо не звертати увагу на успіх платної моделі у світі. Наша увага, як глядача, давно прикута до платних сервісів, таких як Netflix, HBO, Apple TV plus, усі чекають доступу до Disney+ і запуску HBO Max. Ми бачимо, що саме платних моделях створюється високоякісний контент, серед якого багато must see. Про нього говорять, і ти навіть підписуєшся на платний сервіс, щоб його подивитися. Звичайно, для нашого ринку цей шлях непростий. Але формування великого платного ринку створює умови для формування великого виробництва локального контенту в Україні для того, щоб залишалися таланти і працювали б за гідну оплату».
Що робити телеглядачам супутникового телебачення: поради телегруп
Сьогодні телегрупи поставили перед собою завдання переконати пострадянського телеглядача у тому, що телебачення не може бути безкоштовним. У StarLightMedia запевняють, що телеглядачі здебільшого вже готові платити навіть за ті телеканали, які раніше були умовно безкоштовними. Усього домогосподарств із платним телебаченням на сьогодні близько третини − 4,5 млн сімей із понад 15 мільйонів.
«Не дивлячись на стереотип про те, що українці не хочуть платити за контент, глядачі вже сьогодні платять за телебачення − укладаючи контракт зі своїм кабельним або супутниковим оператором, підписуючись на ОТТ-сервіс, − повідомляє Микола Фаєнгольд. − Сьогодні 4,5 млн домогосподарств платять за телевізійну послугу, а після кодування супутника, за нашими прогнозами, у платного ринку буде майже сім мільйонів. Згідно з результатами досліджень, які ми проводили, тільки до 600 тисяч абонентів можуть залишитися на безкоштовному супутнику. Ми до цього готові, ми розуміємо, що це тимчасове явище і що частина з них потім до нас повернеться. Бо глядач, в першу чергу, йде за контентом. Якщо ж він залишиться на безкоштовному супутнику, то, швидше за все, він і зараз не дивиться наші канали. Але, звичайно, ми робимо все можливе, щоб не втратити глядача − наші канали залишаються у безкоштовному доступі в ефірному цифровому телебаченні DVB-T2. А значить, соціально незахищені верстви населення, ті, хто не хочуть або не готові платити, ті, для кого якість картинки неважлива, зможуть і далі дивитися нас безкоштовно».
Сьогодні 4,5 млн домогосподарств платять за телевізійну послугу, а після кодування супутника, за нашими прогнозами, у платного ринку буде майже сім мільйонів. Згідно з результатами досліджень, які ми проводили, тільки до 600 тисяч абонентів можуть залишитися на безкоштовному супутнику», − Микола Фаєнгольд.
У відтік аудиторії українського телебачення після супутникового кодування не вірить також Ярослав Пахольчук: «Ми не втратимо аудиторію − скоріше, відбудеться перетікання абонентів у інші способи перегляду. Така поведінка абонентів, при зміні у мовленні, є нормальною практикою, тому нічого критичного ми у цьому не бачимо. Люди, які звикли дивитися певні продукти, наприклад великі розважальні шоу, такі як «Голос країни», «Танці з зірками» та інші, на певних телеканалах й у певний час, захочуть отримувати свій улюблений контент, тому для них кодування не стане на заваді. Вони зможуть подивитися шоу якщо не на супутнику, то, наприклад, на 1+1 video − безкоштовно з переглядом реклами або без реклами, оформивши підписку. Ті, кому важливо отримувати тільки інформацію про те, що відбувається у країні і світі, отримають можливість переглядати інформаційні телеканали, які залишаться у відкритому доступі після кодування».
Кодування супутникового сигналу стосується лише розважального телебачення. Інформаційних телеканалів з відкритим супутниковим сигналом сьогодні вже понад 20. З кожним роком їх кількість зростає. Також залишиться відкритим супутниковий сигнал телеканалів державного і суспільного мовлення − «Першого», «Культури», «Ради» та UA TV. Таким чином, жителі окупованих Росією територій України залишаться в українському інформаційному просторі.
Федір Гречанінов запевняє, що у платних ТБ-послугах із преміум-телеканалами глядач дивиться, у першу чергу, провідні українські телеканали: «Звичайно, будуть такі абоненти, які залишаться у відкритому доступі після кодування. Але кодування сигналу на супутнику − це частина нашої стратегії і плану довгострокового розвитку. До складу «Медіа Групи Україна» входять два провайдери − супутниковий оператор XTRA TV та ОТТ-оператор OLL.TV. Тому ми постійно аналізуємо динаміку підключень і відтоку абонентів. Кількість тих, хто готовий платити за якісну послугу в Україні, як і в усьому світі, зростає. Радує, що наших глядачів цікавлять саме національні канали топ-6 телеканалів («Україна», «1+1», ICTV, СТБ, Новий канал та «Інтер») − це той ключовий продукт, якого потребує більшість».
Мінімальна вартість ТБ-послуги провайдерів платного телебачення наступного року складе 80 гривень на місяць. «Ми впевнені, що абоненти готові платити, інше питання у тому, чи хочуть вони й чи розуміють, що це нормальна світова практика, − вважає Ярослав Пахольчук. − Після кодування абонентська плата за оптимальний тарифний ТБ-пакет, який міститиме й закодовані популярні телеканали, складе від 80 грн/міс. Ця вартість є абсолютно посильною для середньостатистичного абонента − за можливість використовувати мобільний інтернет, наприклад, він платить щомісяця у середньому вдвічі більше. Контент − це такий само продукт, як і мобільний інтернет або електроенергія у будинку, хочеш користуватися − плати».
Зараз телегрупи спантеличені організацією ефективного процесу кодування та інформування глядачів безкоштовного супутникового телебачення про зміни, які на них чекають. «Що стосується глядачів супутникового телебачення, то ми вже зараз інформуємо їх про те, що станеться, коли система буде закодована. З 4 листопада спеціально для супутникових глядачів запущені блекаути − трансляція програми переривається на 2 хвилини й закривається плашкою з інформацією про те, що на них чекає найближчим часом і куди необхідно звернутися», − уточнює Микола Фаєнгольд.
Після кодування абонентська плата за оптимальний тарифний ТБ-пакет, який міститиме й закодовані популярні телеканали, складе від 80 грн/міс. Ця вартість є абсолютно посильною для середньостатистичного абонента», − Ярослав Пахольчук.
Федір Гречанінов пропонує глядачам безкоштовного супутникового телебачення не відкладати вибір наостанок: «Важливо, щоб глядачі відкритого супутника швидше зрозуміли, що зовсім скоро вони не зможуть дивитися свої улюблені телеканали та заздалегідь подбали про те, щоб мати можливість дивитися ці канали у майбутньому. Неможливо за один-два дні перепід’єднати мільйони домогосподарств. Тому ми вирішили робити блекаути для глядачів безкоштовного супутникового сигналу − це потужний інструмент інформування, до того ж постійно публікуються статті, виходять телесюжети із покроковою інструкцією, як під’єднатися до легального контенту. Сума, яку потрібно заплатити за мінімальний пакет XTRA TV або VIASAT, для більшості глядачів супутникового телебачення доступна. Ба більше, більшість глядачів також можуть вибрати іншу технологію прийому. Але попри всі наші зусилля, думаю, традиційно пік підключень зафіксуємо напередодні години Х − 20 січня, а також вже після відключення сигналу. Хоча, звичайно, хотілося б, щоб процес був більш комфортним для телеглядачів, але це вже питання до свідомості громадян, яке ми не зможемо змінити за кілька місяців».
Телегрупи разом із супутниковим кодуванням планують також створювати різницю між тим, що є в ефірі, і платною пропозицією. Абоненти платних провайдерів отримають HD-версії телеканалів, і це буде головна відмінність від безкоштовної послуги цифрового ефірного ТБ, де всі телеканали йдуть у SD. «Щоб різниця між платним і безкоштовним була помітнішою, ми йдемо на створення HD каналів, − акцентує Микола Фаєнгольд. − Абоненти, які захочуть дивитися якісну картинку, зможуть звернутися до провайдера платної послуги. Канали нашої медіагрупи у форматі HD будуть доступні у супутникових провайдерів, ОТТ/IPTV-провайдерів і провайдерів цифрового кабелю. У форматі HD ми не будемо у безкоштовному цифровому ефірі. Також HD не буде в аналогових провайдерів кабельного телебачення, це пов’язано з самою технологією. Цьогоріч на наше прохання відділ дослідження холдингу провів опитування телеглядачів на предмет цінової чутливості ринку платного ТБ − скільки глядач готовий платити за доступ до каналів у HD якості. У нас є чудові цифри, які ми вже повідомляли − абонент готовий платити до 150 гривень на місяць за доступ до телеканалів. Ми спілкувалися з ОТТ і кабельними провайдерами, які активно підіймали ціни. Як показала практика, люди спокійно налаштовані до підвищення ціни, якщо їм пропонують хороший сервіс. Відтік, на думку провайдерів, мінімальний − до 5%. Відповідно, питання оплати для глядача не є критичним. Він хоче споживати якісний контент найбільш зручним для нього способом. А наш контент якісний».
Важливо, щоб глядачі відкритого супутника швидше зрозуміли, що дуже скоро вони не зможуть дивитися свої улюблені телеканали й заздалегідь подбали про те, щоб мати можливість дивитися ці канали у майбутньому. Неможливо за один-два дні перепід’єднати мільйони домогосподарств», − Федір Гречанінов.
Боротьба з піратством: покарання посилиться
Кодування супутникового сигналу дозволить медіагрупі побороти піратство, його сигнал, оскільки піратські телесервіси втратять джерело для поширення сигналу: «Зараз мовлення телеканалів у незакодованому вигляді в Україні є «відкритою фіранкою» для піратів контенту, які не тільки не платять гроші за контент, але і піддають абонентів, яким вони надають сигнал, перспективі у будь-який момент залишитися без телебачення, − застерігає Ярослав Пахольчук. − Ми працюємо над тим, щоб ринок платного телебачення розвивався, і намагаємося не допускати, щоб кіберзлочинці цьому перешкоджали. 2019−й був досить продуктивним у цьому напрямку, і незабаром ми поділимося статистикою наших досягнень з антипіратства. Упевнений, що після кодування динаміка виявлення і притягнення піратів до відповідальності буде збільшуватися».
Телегрупи сьогодні активно карають піратів у юридичній площині. «Медіа Група Україна» активно займається захистом медіаконтенту з 2013 року (пояснює Сергій Чернящук, експерт з питань інтелектуальної власності МГУ) і після кодування зупинятися не планує: «Що ми захищаємо? Це придбаний та власний телесеріальний контент (VOD), телеканали «Україна», «НЛО TV», «Індиго TV», «Футбол 1», «Футбол 2», авторські статті, а також інші об’єкти інтелектуальної власності, права на які належать МГУ та її активам. Кожен факт використання об’єктів інтелектуальної власності ми ретельно вивчаємо на предмет наявності порушення і, за необхідності, вживаємо відповідних заходів. У першу чергу, наше завдання − припинити піратство і не допускати його у майбутньому. Для цього ми проводимо роз’яснювальну роботу з порушниками, пояснюючи суть правопорушення і вимагаючи припинити піратство. Якщо ж це не допомагає, ми фіксуємо факт порушення і ведемо розгляд у правовому полі: відправляємо офіційні претензії, ініціюємо кримінальні провадження, а також подаємо позовні заяви до суду».
Супутникове кодування дозволить посилити покарання піратів: «Наразі у рамках кримінального права за нашою ініціативою відкрито 42 кримінальні справи, − повідомляє Микола Фаєнгольд. − За останні два роки проведено 11 обшуків, 3 справи передані до суду. З однієї вже винесено кримінальний вирок. Кодування супутникового сигналу допоможе нам ще ефективніше боротися з піратами. Бо тоді ми зможемо притягати їх за ст. 361 Кримінального кодексу, а не за ст. 176, як це відбувається зараз. У 361 статті прописане жорсткіше покарання. Також зараз ми ініціюємо захист інтелектуальної власності у рамках держави. Повинні з’явитися відповідальні суди й прокурори, які займаються безпосередньо авторським правом. Але ми розуміємо, що це тривалий процес. Тому для оперативного захисту свого авторського права у нас працює Центр моніторингу контенту».
Кодування супутникового сигналу допоможе нам ще ефективніше боротися з піратами. Бо тоді ми зможемо притягати їх за ст. 361 Кримінального кодексу, а не за ст. 176, як це відбувається зараз. У 361 статті прописане жорсткіше покарання», − Микола Фаєнгольд.
StarLightMedia − єдина з телегруп, яка має окрему структуру для боротьби з піратством. Центр моніторингу контенту був створений у 2014-му і за п’ять років досяг успіху у своїй справі: «До створення власного Центру моніторингу контенту у 2014-му проблема була дуже гострою. Понад 50% переглядів нашого відео в інтернеті доводилися на піратські ресурси. Тому боротьба з піратством є пріоритетним напрямком діяльності групи. Завдяки роботі центру, перші 2-3 сторінки Google, а це понад 80% переглядів контенту, вже зачищені. Сьогодні там представлені або наші сайти, або сайти партнерів, на яких наш контент розміщений легально у нашому плеєрі. Ми розуміємо, що це не вирішення лише нашої проблеми і не пошук втраченого доходу правовласників. Боротьба з піратством − це оздоровлення усього телевізійного ринку України. Розуміючи, що піратство − це бізнес, ми вийшли за межі стандартних інструментів і знайшли додаткові. Сьогодні ми співпрацюємо з Visa та MasterCard та за їх допомогою блокуємо платежі піратів. Також ми виступили ініціаторами підписання меморандуму з асоціацією платіжних систем EMA. Усе це для того, щоб банки знали про компанії, які сприяють порушенням авторського права. І щоб вони, як Visa та MasterCard, могли відключати піратів від прийому платежів. Співпрацюємо ми й з OLX − найбільшим в Україні майданчиком оголошень. Раніше на ньому розміщувалися оголошення, у яких пропонувалися підключення піратського телебачення або доступ до піратського контенту. Завдяки алгоритму, який ми розробили, вже на етапі премодерації подібні оголошення блокуються і не з’являються на цьому ресурсі. Блокуємо ми їх й у соціальних мережах − у Facebook, Instagram, а також на YouTube. І це далебі не повний перелік наших інструментів. Ми продовжуємо роботу у цьому напрямку, ми відкриті до цього питання і ділимося досвідом з ринком та партнерами. З цією метою на сайті ініціативи «Чисте небо» ми розмістили інструкції із докладним алгоритмом боротьби з піратством, щоб кожен правовласник міг скористатися напрацьованим нами досвідом», − резюмує Микола Фаєнгольд.
Відповіді на найпоширеніші питання про кодування провідних українських телеканалів, які досить часто звучать від користувачів, читайте за цим посиланням.
Фото: pixabay
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!