Від імені держави на зустрічі говорили представники Державної фіскальної служби, Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів і Верховної ради України. Голова комітету ВРУ з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна фактично модерувала зустріч.
«Для вас має бути окреме законодавство як для галузі, яка розвивається. У нас не стався перелом думки щодо таких інтелектуальних галузей, які досі працюють за старими правилами. Але ми й не можемо залишатися в рамках старого законодавства. Я із задоволенням хочу почути дискусію. Ми повинні почути вас: IT- галузь не може залишатися в невизначеному стані», – сказала вона в своєму вступному слові.
Южаніна нагадала присутнім, що два роки тому така зустріч держави з бізнесом вже відбувалася. З тих пір коло проблем навколо оподаткування IT-бізнесу стало іншим, але не стало меншим.
«За два минулі роки жодних кардинальних пропозицій щодо змін у законодавстві та підтримки галузі не було. Тому що у нас немає однозначного бачення між законодавчою і виконавчою гілками влади, які кроки ми можемо собі дозволити і які перспективи у тих чи інших законодавчих рішень», – зізналася народний депутат.
Представник Мінекономрозвитку Дмитро Цимбаленко бадьоро відрапортував, що зміни до законодавства вже визрівають у надрах його міністерства. Правда, далеко не всі вони стосуються безпосередньо оподаткування, та й основна мета таких проектів – залучення інвестицій.
«Наша стратегічна мета, як ви знаєте, – досягнення 5% IT-сфери у ВВП», – поділився посадовець і додав, що зміни зокрема плануються до Закону України «Про митний тариф» у тій його частині, де йдеться про ввезення на територію України техніки, необхідної для переходу на цифрове мовлення.
«У законодавстві України банально відсутній необхідний для роботи в IT-сфері термінологічний апарат»
Із запитань присутніх стало зрозуміло, що проблем із розвитком IT-індустрії в Україні не багато, а дуже багато. Наприклад, у законодавстві України банально відсутній необхідний для роботи в цій сфері термінологічний апарат. І це тільки частина проблеми, законодавство в цілому не встигає за прогресом. Поки роками вирішуються одні питання, встигають виникнути десятки інших.
«Узагальнювальна податкова консультація з приводу поставок програмної продукції була затверджена ще в 2013 році. Сьогодні вже 2018, IТ-сфера стрімко розвивається, в податкове законодавство також вносяться численні зміни. Але звертаємося ми до консультації 2013 року. У зв’язку з цим не тільки платники податків, а й податківці та іноді юристи, плутаються у визначенні понять, досить часто неправильно визначають природу правовідносин. Така ситуація сприяє збільшенню податкових суперечок і корупційних механізмів. Для того, щоб уникнути таких непорозумінь, необхідно внести конкретику», – розповіла Наталя Швець, адвокат податкової практики Ario Law Firm.
«Великі проблеми існують у сфері оподаткування операцій з надання доступу до онлайн-сервісів і хмарних технологій»
З 2018 року почала свою роботу пільга для операцій з постачання програмної продукції, а також операцій з програмною продукцією, плату за які не можна вважати роялті. Але не всім учасникам ринку ці пільги, в тому вигляді, в якому вони існують на сьогодні, виявилися вигідні. Існує ризик того, що неправильна кваліфікація суті послуг призведе до необхідності сплатити податок там, де пільга була застосована, або, навпаки, до зняття податкового кредиту за операціями, які підпадають під звільнення. І це, знову ж таки, питання відповідності нашого законодавства реаліям ринку.
Зі слів керівника практики вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine Лариси Антощук, великі проблеми існують, наприклад, у сфері оподаткування операцій з надання доступу до онлайн-сервісів і хмарних технологій (SaaS, PaaS, IaaS). Українське законодавство взагалі таких операцій не знає і не уточнює їх правову природу. А відповідно, і юридичне оформлення таких операцій на практиці вкрай ускладнене. У фіскальних органів немає єдиного підходу до їх оформлення, що створює чималі податкові ризики для компаній і споживачів.
Підбиваючи підсумки зустрічі, Ніна Южаніна запропонувала IT-бізнесу консолідувати свою позицію щодо можливих змін оподаткування, щоб вимоги до законодавчої влади були єдиними.
Трохи дивно, адже, по суті, вони і так єдині. Всі учасники процесу вимагають уніфікації чинного законодавства і приведення його у відповідність із реаліями ринку. Епізодичні зустрічі влади та бізнесу не можуть вирішити цезавдання, адже за два роки в IT-сфері може змінитися дуже багато. Держава – це занадто повільна бюрократична машина. Будемо сподіватися, що наступний діалог між гравцями IT-ринку і владою допоможе набрати потрібну швидкість. Зустріч, на якій вдалося зібрати всіх зацікавлених у роботі над законодавством, – уже хороший знак.