Звісно, близько третини глядачів дивилися серіал через BBC iPlayer і були додані до загальної кількості пізніше, але факт популярності залишається фактом. Аудиторія наступних епізодів просіла незначно, постійно залишаючись вище 10 млн. Демографія виявилася ще цікавішою: епізод №1 подивилися 1,2 млн глядачів у віковій категорії 16–34 роки, що зробило «Охоронця» найрейтинговішим «немильним» шоу 2018 року для цієї демографії. І єдиним серіалом, якому вдалося наблизитися до показників реаліті на кшталт Strictly Come Dancing (проект, адаптацією якого є «Танці з зірками» телеканалу «1+1») – його рейтинг на одному тижні з «Охоронцем» був 9,1 млн, і «Великого пекара» (9,18 млн).
Порівняння рейтингів: «Охоронець» стріляє ліпше, ніж російська мафія
Для порівняння, перший епізод «Міста і міста» (BBC2) за романом автора фантастичних бестселерів Чайни М’євіля, що стартував у квітні, зібрав біля екранів лише 1,56 мільйона глядачів. Схожий з «Охоронцем» за тематикою шпигунський трилер «Глибинна держава» (Fox) із зіркою «Кінгсмена» Марком Стронгом на старті привабив лише 0,68 млн осіб, причому до завершення серіалу ця цифра просіла втричі. Частково відповісти на таке нахабство зміг лише «Ярмарок марнославства» (ITV), який з небагатим на зірок складом і непоганим бюджетом (10 млн фунтів) видер під час свого запуску 2 вересня 5 млн переглядів.
5 ребутов популярных сериалов: за что мы их заранее любим и ненавидим
Підібратися до рейтингів «Охоронця» впритул цього року вдалося хіба що «Макмафії» (заради першої серії драми про будні російських мафіозі в Англії біля телевізорів зібралися 9,82 млн осіб). Проте, якщо нам не зраджує пам’ять, політики не поспішали рецензувати «Макмафію», тоді як про «Охоронця» висловилася навіть прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей. (Вона розповіла, що вимкнула серіал після перегляду 20 хвилин, але тільки тому, що сюжет про жінку-міністра здався їй надто буденним. «Я дивлюся ТБ, щоб розслабитися», – пояснила Мей.)
Бекграунд автора: набив руку на жанрових форматах
Можна припустити, що це той випадок, коли аудиторія тягнеться за шоуранером – ним виступив творець медичної драми «Критичний стан» Джед Меркуріо. Але потрібно зробити ремарку: хоч цього року ми й спостерігаємо масовий запуск шоу імені режисерів, яких заведено вважати незалежними креативними одиницями (вийшов «Жартую» Мішеля Гондрі, анонсовано серіал від Девіда Кроненберга), британська продукція – і особливо такі форматні програми, як медичні серіали і кримінальні procedural’и – рідко мають на собі відбиток авторства.
З іншого боку, без ранерського таланту тут справді не обійшлося, тому що один із попередніх проектів Меркуріо, поліцейський телесеріал «За службовим обов’язком» (йде з 2012 року) став найрейтинговішим шоу BBC2 в мультиканальну еру. Але його аудиторія перевалила за 6 млн (а пізніше й 10 млн) лише після переїзду на BBC One.
Зірки: знамениті, але не багаті
Навколо чеків головних зірок серіалу – Річарда Меддена і Кілі Гоус – було чимало медіашуму, але самі суми, як це зазвичай буває, так і не були озвучені. Медден коментував свій зоряний час, згадуючи, як HBO образив його на зйомках «Гри престолів», де 22-річному акторові в ролі Робба Старка заплатили мінімальну суму. (Його персонажа було вбито до виходу 4 сезону, в якому виконавці головних ролей отримали надбавку до виплат – для деяких акторів гонорар становив $500 тис. за серію).
«Люди думають, що я “заряджений” після “Гри престолів”… а я намагаюся не дивитися з ненавистю на продюсерів, які теревенять про свої вілли, тому що сам їжджу на автобусі», – розповідав Медден після старту «Охоронця». Хай там що, він може й лукавити: його партнерка за серіалом Кілі Гоус домоглася для себе рівної з Медденом оплати – яку, з її слів, зараз у індустрії отримати простіше, ніж будь-коли, – і начебто залишилася задоволена.
Сильні сторони: знімати «ніколи», але не «ніде»
Критики відзначили, що серіал не прив’язаний до конкретного часового відрізку: він не посилається на виклики пізніх 2010-х (на кшталт російських хакерів або «Брексіта»), зосередившись на тероризмі. Тож дія цілком могла б відбуватися на початку 2000-х, у дусі іншого мегапопулярного шоу про терор – американського «24».
Події розгортаються «ніколи», але не «ніде»: BBC надала серіалу реалізму (і, можливо, злегка заощадила), демонструючи за сюжетом свої реальні офіси та навіть реальних журналістів BBC, зокрема й популярного ведучого Ендрю Марра і легендарного Джона Гамфріса – за це компанію розкритикували родичі жертв теракту в Манчестері, яким серіал здався надто реалістичним. Внутрішня політика BBC забороняє залучати кореспондентів до зйомок постановочних сюжетів, але контролер відділу новин Гевін Аллен запевняє, що в серіалі були «явні відео- й аудіовказівки» на те, що це не документальна зйомка.
Бонус: секс допомагає продавати серіали, а серіали – налагоджувати сексуальне життя
У нашому рев’ю на «Охоронця» ми натякали, що любовна лінія і періодичні роздягання головного героя відіграли не останню роль у популярності шоу. Несподівано об’єктивна статистика підтвердила цей здогад. Британський таблоїд The Sun проаналізував опитувальники відвідувачів сайтів знайомств – і дійшов висновку, що старше покоління глядачів дивиться серіали на кшталт «Охоронця» тому, що асоціює себе з його героями, а вони своєю чергою надихають глядачів жити «дорослішим» життям. Засновник одного з порталів для знайомств Девід Міннс розповів журналістам: «Після показу серіалів “Охоронець” і Wanderlust (комедія про пару, яка вирішує перейти до вільних стосунків. – Ред.) ми спостерігаємо різкий приріст користувачок віком від 40 років». (Зірці «Охоронця» Кілі Гоус 42 роки, зірці Wanderlust Тоні Коллетт – 45.)
Отже, простота сюжету, реалізм без прив’язки до реальної політики, наявність (не до нудоти) відомих осіб і апелювання відразу до кількох вікових категорій зробило серіал надзвичайно популярним. Чи вдасться черговому продукту BBC побити його рекорд, і чи допоможе в цьому переорієнтація сервісів BBC на молодшу аудиторію – покаже час.
