_
_
«Привабливість кіно і телебачення почасти полягає в тому, що вони допомагають втекти від безперервного потоку інформації, що наздоганяє нас у інтернеті. Але у випадку зі “Світом Дикого Заходу” є проблема: він з гуркотом мчить уздовж сюжетних ліній – швидше, ніж будь-яке з попередніх шоу, – пише The Independent. – Монологи героїв не роблять їх глибшими і цікавішими, а, як правило, лише озвучують інформацію, яка допомагає зрозуміти, куди сюжет рушить далі. Кожен епізод ніби переказує сам себе». Критик видання ставить «Світові Дикого Заходу» найточніший діагноз: погнавшись за визнанням у середовищі завсідників Reddit і пообіцявши любителям наворочених фанатських теорій, що вони рватимуть на собі волосся, шоуранери забули про інших глядачів – тих, хто любить стару добру драматургію.
_
_
«Перший сезон “Світу Дикого Заходу” створив ігровий майданчик із нескінченними можливостями, моральними дилемами і екзистенційними запитаннями для “господарів”. Він загравав із різними хронологіями і змушував нас запитувати себе, хто є реальним, а хто – лише частина більшої гри. Перший сезон був надлишковим і закрученим, але в найкращому сенсі цих слів. Він був чудовою плутаниною, – пише The Wrap. – На жаль, 2 сезон – просто плутанина. Шоу хлюпається в крові, жонглюючи різними часовими відрізками і мудростями рівня тістечок із передбаченнями. Але з нього зник фактор зацікавлення, який не давав нам відірватися від першого сезону».
_
_
«Однією з основних ідей першого сезону було те, що “господарі” – не просто балакучі аналоги роботів-пилососів: вони можуть бути складними істотами з характерами, не менш розумними і чутливими, ніж люди, які відвідують парк, – пише The Ringer. – Як же прикро, що 2 сезон у цьому плані так сильно скотився. Серіал не подбав про те, щоб надати глибину своїм героям, зробленим не з плоті та крові. Клементина продовжує безглуздо тинятися з кадру в кадр. Вся особистість правої руки Долорес, Анжели, по суті, складається з її невиразної злоби і пов’язок на голові».
_
_
«2 сезон шоу спеціально створювався як головоломка, яку буде непросто розгадати, – пише ScreenRant. – Він нашаровує одні загадки на інші, багато з яких у результаті виявляються відволікаючими маневрами – і все для того, щоб ми продовжували ламати голову». Саме таким глухим кутом виявився і цілий довгоочікуваний парк – «Світ сьогунів»: візуально вражаючий і абсолютно марний. У гонитві за складністю Нолан і Джой відрізали шанувальникам шлях до емоційного зв’язку з серіалом, вважає критик. За персонажами можна продовжувати стежити зі стосиком заміток на колінах, але співпереживати їм стало практично неможливо.
_
_
Присвячена серіалу колонка в The Titleназивається «Мене задовбав “Світ Дикого Заходу”. Чому ж я не можу від нього відірватися?» «Структура серіалу – флешбек, флешфорвард – відкриває йому простір для розвитку в різних напрямках (назвемо це «Протокол серіалу “Це ми”»). Частина таких моментів прикриває шви нерівно зшитого наративу – згадайте, як Елсі (Шеннон Вудвард) сиділа в печері, поїдаючи протеїнові батончики, і як вона не помітила Бернарда, що пройшов просто у неї перед носом у таємну лабораторію. Решта загадки – це хлібні крихти, які по ходу справи повинні підбирати глядачі. Такий хитрий спосіб оповіді всіх дратує; як колись LOST, «Світ Дикого Заходу» обіцяє, що одного разу весь пазл складеться – ви тільки продовжуйте дивитися». У пориві щирості критик додає: «Цей серіал взяв мій мозок у заручники, і я цим анітрохи не пишаюся».
Реакції глядачів на новий епізод теж виявилися вельми красномовними.
Me trying to piece everything new together #Westworld pic.twitter.com/lXKNCs5rgm
— Kayleesi (@kayleeee) June 4, 2018
Bernard. Where are you. I don’t understand your timeline #WestWorld pic.twitter.com/oaBs3AFa04
— (@nicole_nsg92) June 4, 2018
Me after watching #Westworld S2E7 pic.twitter.com/DcfkTeY0wR
— Saúl (@Saulbero) June 4, 2018
«Я після того, як подивився 7 серію 2 сезону “Світу Дикого Заходу”»
Першим сезоном шоу Нолан і Джой поставили себе і фанатів у такі умови, відповідати яким стає все важче. І є велика небезпека, що остаточна спроба підірвати мозок глядачам буде швидше схожа не на ядерні випробування, а на хлопок паперового пакета посеред пустелі.
