Медійник Андрій Боборикін створив подкаст «Культура всего» спільно з радіоведучим Костянтином Дорошенком. Як зрозуміло з назви, у подкасті автори обговорюють питання культури в різних сферах життя, спілкуючись із відомими особистостями та експертами. Наприклад, про культуру музичних спільнот говорили з Іваном Дорном, про культуру дев’яностих – з Костянтином Гнатенком, про культурний аспект на суспільному та розважальному телебаченні – з Ярославом Лодигіним і Дмитром Троїцьким зі StarLightMedia.
«Телекритика» дізналася у співзасновника «Культуры всего», як створити подкаст, який буде цікавий аудиторії, і як його монетизувати.
Чому вирішили обрати формат подкасту? Які, на ваш погляд, його перспективи на українському ринку?
Раніше ми робили кілька схожих проектів із Костянтином: YouTube-версію шоу «Циніки» за участю Дмитра Терешкова після закриття цієї передачі на «Радіо Вести», а також шоу (фактично це був відеоподкаст) «Культурний зріз» для видання Bit.ua, де я був головним редактором. З точки зору контенту обидва ці проекти були дуже схожі на те, що ми робимо зараз. Формат аудіоподкасту для «Культуры всего» обрали передусім тому, що він досить простий у технічній реалізації і наближається до нуля з точки зору витрат ресурсів. До того ж подкасти зараз часто фігурують у медіатрендах, але ринку в Україні поки немає. Щось схоже на ринок навколо подкастів починає зароджуватися в Росії, до нас це прийде в найкращому разі за кілька років.
Культура – дуже складна тема. Чому у вас вийде краще, ніж у інших?
Наші з Костянтином проекти на ниві культури якраз і виникають через незадоволеність тим, як ця тема представлена в українських медіа. Культура – не більш і не менш складна тема, ніж економіка, політика і лайфстайл, але перебуває на узбіччі інтересів українських ЗМІ (за рідкісними винятками) через часом нічим не підтверджену впевненіть у тому, що культура нецікава широкій аудиторії. Однак у більшості випадків це результат незнання і неповаги до своїх читачів, недовіри.
Як придумуєте контент? Як плануєте монетизувати?
У нас є постійно оновлюваний список людей, з якими ми хочемо поговорити. Частину пропоную я, частину – Костянтин. Потім ми вибираємо вікно в наших графіках і записуємо відразу 3-5 випусків за кілька днів. Я вже говорив із деякими брендами з приводу реклами, але поки немає особливих успіхів. Ми все ще не дуже великі з точки зору рекламодавців: кожен випуск у середньому набирає близько 1000 прослуховувань. Але якість контакту з брендом, яку може гарантувати аудіоподкаст, набагато вища, ніж, скажімо, у відео: там легко розтринькати рекламний блок і «налити» переглядів на ролик. У подкастах ніхто не перемотує, тому люди гарантовано чують рекламне повідомлення.
У рамках одного випуску навіть на поточних, порівняно скромних, оборотах ми можемо робити 2000 гарантованих контактів із брендом (2 повідомлення). Це цілком може конкурувати з нативними спецпроектами середньої руки в українському лайфстайлі, де за схожих KPI за результатами пошуку немає ніяких гарантій контакту з брендом. На жаль, більшість вітчизняних бренд-менеджерів, маркетологів і працівників рекламних агентств поки досить туго перемикаються між різними каналами та медіумами, до всього застосовують приблизно одні й ті ж вимоги і очікування.
Хто ваша аудиторія? І яких героїв для участі в програмі обираєте?
Наша аудиторія – це люди старші 25, які живуть у великих містах і цікавляться культурою і суспільними процесами України та світу. Наші герої – це передусім люди, які цікаві особисто нам. У попередніх проектах ми намагалися балансувати між відомими широкій аудиторії гостями і не дуже відомими, але з «Культурой всего» ми повністю відмовилися від такого підходу. Деякі наші гості, звичайно, широко відомі в Україні та за її межами, наприклад, Іван Дорн, Дмитро Кулеба або Ірина Данилевська. Але вирішальним фактором у виборі гостей є актуальність їхньої діяльності для культурних або суспільних процесів в Україні. Ну і, звичайно, для нас важлива здатність співрозмовника артикулювати те, що він хоче сказати, – наприклад, не кожен актуальний художник або музикант здатен адекватно вести бесіду. Ми нерідко сперечаємося з Костянтином щодо того, варто чи не варто кликати ту чи ту людину в «Культуру всего», але ще жодного разу не пошкодували про рішення.
Можете розповісти про фідбек від ваших слухачів?
Фідбек дуже позитивний, але треба зазначити, що поки у нас досить невелика аудиторія, і там мало випадкових слухачів. Велика частина цієї аудиторії стежить за нашими проектами ще з часів «Циніків ТВ» і програм Костянтина на «Радіо Вести».
Як розвиваєте канал? Які соцмережі? Де шукаєте слухачів?
Проблема зф впорядкування файлів в тому, що з ними неможливий агресивний маркетинг. Досить складно «налити» прослуховувань на відміну, наприклад, від Facebook або YouTube, де накрутка переглядів на відео поширена і проста у виконанні практика. Ми поширюємо подкаст на всіх платформах, крім VK і «Яндекс. Музика» (там просто немає нашої аудиторії). Великим відкриттям став SoundCloud, у якому є хороші рекомендаційні алгоритми. Зараз приблизно третина всіх прослуховувань відбуваються в Apple Podcasts, ще третина – в Soundcloud і решта – на десятці інших каналів. Також ми ведемо сторінку проекту в Facebook і запустили телеграм-канал «Культура и критика всего», де до того ж постимо посилання на цікаві і важливі тексти про культуру.
Нещодавно «Телекритика» повідомляла про стрибок популярності подкастів у США та їх використання в рекламних цілях, а також про українські медіа, які вже запустили подкасти.
Фото: «Культура всего»
Підписуйтеся на «Телекритику» в Telegram і на Facebook!
