Ми з Мусею помітили, що якщо десь проходить церемонія нагородження, то веде її Олександр Скічко, якщо концерт – знову він, а якщо весілля… ну ви зрозуміли. Так що там Євробачення, адже і там один з ведучих – Олександр Скічко!
Ось я і вирішила взяти і поговорити з цим хлопцем. Час в графіку Олександр виділив швидко, і ми, влаштувавшись зручніше, почали розмову.
Фото: тут і далі Максим Лісовий
«Телеведучий без кадру – це як людина без роботи»
Дивлячись на вас з боку, думаєш: як у цієї людини все прекрасно – і улюблена робота, і популярність, і любов, і затребуваність. А у вас є якісь страхи?
У кожного ведучого з’являється страх, коли він без роботи. Страх, що не знайдеш свій той самий єдиний проект. Коли у мене була перерва між роботою на «Новому каналі» і «Україною», я дуже переживав, що не в кадрі. Телеведучий без кадру – це як людина без роботи. Навіть якщо він веде якісь заходи, він же те-ле-ведучий!
Чого не скажеш про вас зараз. Нещодавно ви стали одним з трьох ведучих Євробачення-2017. У вас в мріях і цілях було спробувати себе на сцені цього міжнародного конкурсу?
Пару років тому я потрапив на церемонію Євробачення. Коли побачив цю сцену, людей і цю особливу атмосферу, перша думка була: «От було б круто опинитися на цій сцені!»
Але це не означає, що у мене виникла прямо мрія – стати ведучим Євробачення. Для цього ж потрібно, щоб дуже багато чинників збіглися. Добре працювати, бути класним телеведучим – цього недостатньо, щоб тебе запросили
.
І як вас обирали?
Наскільки я знаю, організатори відбирали людей, які теоретично могли стати ведучими Євробачення. Основні критерії: знання англійської мови та досвід роботи в прямих ефірах. І після теоретичного відбору мені подзвонили і попросили надіслати відео англійською мовою, а потім запросили на індивідуальну співбесіду. А далі я дізнався, що пройшов
.
«В яку б країну ви не поїхали – завжди є люди з сумними обличчями в метро»
Ви коли-небудь думали про те, щоб попрацювати в іншій країні і вести шоу англійською?
У мене був досвід роботи на російському телебаченні, коли відносини наших країн були іншими. Скажу чесно, що однозначно хочу жити в Україні. Мені дуже подобається Київ. Тут приголомшливо добрі, дуже відкриті люди.
А ви давно в метро їздили?
Не так давно насправді. Ні, правда, якщо живеш у Києві, можна створити свій маленький світ, де існують добрі, відкриття і хороші люди. Я не кажу про всіх. Адже в яку б країну ви не поїхали – завжди є люди з сумними обличчями в метро. Вони є всюди
.
Я можу порівняти з Росією. Там дійсно все влаштовано трошки по-іншому – там кожен за себе. І ставлення до телепроектів теж інше. Те ж шоу «Хвилина слави», в якому я брав участь, не досягало того рівня, як його аналог «Україна має талант». Якщо там знімали два випуски за один день, то тут знімають один випуск два дні. І це дуже впливає на якість. У цьому плані наше телебачення набагато крутіше. Нам би ще бюджети, як у них – ми звернули б гори.
«Хочу запустити свій гумористичний проект»
Яка у вас мета на найближчий час?
Я дуже хочу запустити свій гумористичний проект. У нашій країні не так багато гумору.
А «Кварталу» недостатньо?
А ви вважаєте, що монархія в країні – це нормально? Я все-таки за демократію, в тому числі в гуморі. Зараз є «Квартал», «Дизель-шоу», «Мамахохотала», і я працюю над створенням свого гумористичного проекту. Це буде дует: я і ще один хлопець. Ми вже навіть написали повний концерт на 1,5 години. Залишилося його відрепетирувати і вирішити, коли і де він з’явиться.
«Неважливо, в стосунках я чи ні, я все одно повинен бути приємний в спілкуванні з іншими людьми»
Значить, незабаром шанувальниці зможуть наблизитися до вас впритул, купивши квитки на ваш концерт! Ви, до речі, як людина невільна стикалися з якимись курйозними ситуаціями, пов’язаними з фанатками?
На щастя, найактивніші шанувальниці залишаються в соцмережах. Максимум, що було, це дзвінки вночі.
Насправді неважливо, в стосунках я чи ні, я все одно намагаюся бути приємним в спілкуванні з іншими людьми. В цьому ж немає нічого поганого. Роботу артиста сприймаю як постійну! Стій в кафе або автомобілі. Був випадок, коли я закінчив захід і близько першої години ночі поїхав додому, ліг спати – і тут раптово дзвінок:
– Альо, Саша? А ти вже поїхав?
– Так.
І логічно, що моя друга половинка не розуміє таких нічних дзвінків. Але я завжди відповідаю: «Я тут ні при чому і навіть не знаю, звідки у людини мій номер телефону!»
Ситуацію рятує тільки букет квітів зранку.
Як ви вважаєте, на яких трьох китах будуються стосунки?
Робота над стосунками – це може бути один кит? Коли дві сторони намагаються розвивати стосунки, щоб вони ні в якому разі не погасли. Друге – це повага. І третє, напевно, любов. Хоча любов варто поставити на перше місце, але не завжди зрозуміло, що таке любов
.
