Високосний 2016 рік проявив усю свою зловіснысть: ми втратили небувалу кількість діячів мистецтва, які уособлювали цілу епоху. «Телекритика» підбила сумні підсумки 2016 року і пропонує згадати сьогодні тих акторів кіно, яких з нами більше немає.
Енгус Скрімм. 89 років
9 січня помер Енгус Скрімм, він же Лоуренс Рорі Гай, відомий всім шанувальникам фільмів жахів не менше за Джейсона Вурхіса і Фредді Крюгера. Його Здоровань з п’ятисерійної епопеї «Фантазм» Дона Коскареллі вмів навести жах, просто з’явившись в кадрі і підвівши брову. На жаль, у цьому образі Скрімм застряг на все життя, та зате отримав «Греммі» за анотації на обкладинках платівок і буклетах компакт-дисків. «Фантазму» не надто пощастило: найкраща в серіалі друга серія, в якій Коскареллі спритно об’єднав сюрреалістичний фільм жахів з фантастичним бойовиком, провалилася у прокаті, проте стала культовою після перевидання на відео. А ось п’ятий «Фантазм», який вийшов цього року, важко дивитися без почуття незручності.
Девід Боуї. 70 років
Боуї з’являвся в кіно нечасто – принаймні значно рідше, ніж хотілося б прихильникам його таланту. Та кожна роль Боуї запам’ятовувалася назавжди: прибулець у фільмі «Людина, яка впала на Землю», Пілат в «Останній спокусі Христа» Скорсезе, Нікола Тесла у «Престижі» Нолана-старшого, Енді Уорхол у «Баскії» Шнабеля. При цьому Боуї ніколи не губився навіть на тлі великих зірок – в юності, коли майбутній Зіггі Стардаст ще стояв перед вибором: музика чи акторство, він серйозно займався пантомімою.
Франко Чітті. 80 років
14 січня в Римі помер один з найулюбленіших акторів П’єра-Паоло Пазоліні, який знявся у восьми з дванадцяти фільмів «проклятого поета» італійського кінематографа. Знімався також у Бертолуччі, Еліо Петрі і Дзурліні, першій і останній частині «Хрещеного батька», а в кінці вісімдесятих пішов у театр і на телебачення.
Алан Рікман. 69 років
Того ж дня у Лондоні помер Алан Рікман. По-справжньому він прославився вже в кінці кар’єри, завдяки ролі професора Северуса Снейпа в екранізації романів Джоан Роулінг, вгадайте про кого. Перша ж роль – терориста в «Міцному горішку», показала, що в злочинницькому амплуа Рікман – найкращий. Надалі грав Рональда Рейгана, Антона Месмера, Грішку Распутіна і Хіллі Крістала, власника легендарного рок-клубу СBGB, за що Рікмана люблять і поважають не лише фанати поттеріани, а й шанувальники рок-н-ролу.
Ейб Вігода. 94 роки
Вперше Ейб Вігода «помер» у 1982 році – точніше, його поспішив поховати журнал «People», на що актор відповів фотосесією у труні, з широкою усмішкою і журналом у руках. Актор знявся у семи десятках фільмів і серіалів, в тому числі оригінальних «Похмурих тінях» (реанімований три роки тому Тімом Бартоном) і в культовому серед пострадянських домогосподарок телемилі «Санта Барбара». Але головна роль Вігоди – це мафіозний капо Тессіо, який перехитрив сам себе, в класичному «Хрещеному батьку». Вдруге і востаннє Вігода помер 26 січня.
Альберт Філозов. 78 років
Універсальний актор, якому до снаги була будь-яка роль, Філозов знімався багато і охоче. “Він добровільно замкнув себе в футляр німецької фабрикації, оголосивши тиху війну надмірностям – візерунчастій пластиці, грайливості голосових модуляцій: навіть у найпатетичніших епізодах Філозов не виголошує і не рубає руками повітря. Але його футляр – штука надзвичайно практична: він в самий раз і негідникові-перебіжчику («Вид на проживання»), і добропорядному секретарю («Нікколо Паганіні»), і фашисту-недолюдку («Тегеран-43»), і тюхтію («Вам і не снилося»), і монструозному директор новоросійського коледжу («Хто, якщо не ми»). Фокус – у непомітнjve підсвічуванні зсередини, що видозмінює матову поверхню. Скупість не наявних, а затребуваних засобів, багатство убогого”, – пише про актора «Новітня історія вітчизняного кіно». Помер 11 квітня в Москві.
Еліза Майнарді. 86 років
Одна з улюблених актрис Фелліні пізнього періоду, Майнарді знялася у маестро в таких чудових фільмах, як «Рим», «Сатирикон», «І корабель пливе», а також в епізоді «Казанови». Ця пишногруда красуня з виразним поглядом сірих очей дивовижним чином поєднувала в собі царську сексапільність з комічним даром, що дало їй змогу з блиском знятися на других ролях у масі ідіотських комедій по-італійськи. На щастя, з не меншим успіхом Майнарді виконувала ролі другого плану у фільмах маститих Маріо Монічеллі, Діно Різі, Альберто Сорді і Етторе Сколи. Померла 8 травня в Римі.
Юко Мідзутані. 51 рік
Мініатюрна – лише 1 метр 57 сантиметрів, Юко Мідзутані, незважаючи на свою пронизливу красу, воліла працювати за екраном, актрисою озвучення (сейю). Її дитячим голосом говорила по-японськи Мінні Маус і герої численних манг і аніме, включаючи легендарний фільм Хіяо Міядзакі «Мій сусід Тоторо» і серіал «Покемон». 17 травня Юко програла боротьбу з раком молочної залози.
Велімір Живоїнович. 83 роки
22 травня у белградській лікарні помер «головний партизан» югославського кіно Велімір Живоїнович на прізвисько «Бата» (у перекладі з сербської – брат). На його рахунку було близько 300 ролей у фільмах і серіалах, найвідоміша з яких – образ партизана Володимира Періча в одному з найпопулярніших югославських фільмів сімдесятих «Вальтер захищає Сараєво». Головним партизаном Бату називали недарма: у більшості цих фільмів він зображав героїчних бійців Народно-визвольної армії Югославії. Глядачі середнього віку мають пам’ятати актора завдяки ролі доктора Недєльковича в багатосерійній трагікомедії про Марію, Бобу і Жику, яка у вісімдесяті з великим успіхом пройшла в радянських кінотеатрах.
Джо Флайшейкер. 62 роки
Джо Флайшейкер помер 22 травня від серцевого нападу. Актора вбила надмірна вага, завдяки якій, власне, він і прославився в постановках (якщо їх можна так назвати) культової студії треш-фільмів «Трома» на кшталт «Токсичного месника», «Тромео і Джульєтти» і «Атаки курячих зомбі». Що сказати: якщо таке кіно знімається – значить, воно комусь потрібне.
Берт Куок. 85 років
У шістдесяті уродженець Шанхая Берт Куок переграв у британському кіно і на телебаченні незліченну кількість персонажів східного походження, в основному безіменних. Найпомітнішими серед них стали три серії бондіани – «Казино «Рояль», «Голдфінгер» і «Живеш тільки двічі». Та роллю усього життя для актора став образ Като Фонга із «Золотої пантери», слуги придуркуватого інспектора Клузо у виконанні генія комедії Пітера Селлерса. Останні роки знімався в ситкомі «Бабине літо» каналу BBC. Помер 27 травня.
Олексій Жарков. 68 років
Актора не стало 5 червня. Олексій Жарков вперше з’явився на екрані ще в 1963 році, але першими помітними ролями стали міліціонер Вася Окошкін в «Мій друг Іван Лапшин» Олексія Германа (звичайно ж, старшого) та військовий льотчик Черепець у «Торпедоносцях», також поставлених за германівським сценарієм. Справжнім розквітом для таланту Жаркова стала друга половина вісімдесятих і найгірший час для пострадянського кінематографу – дев’яності, коли актор був зайнятий одночасно в чотирьох-п’яти фільмах. Востаннє знімався вісім років тому у «Палаті номер шість» Шахназарова.
Міхай «Мічу» Месарош. 76 років
Це здається неймовірним, але 14 червня помер Альф – симпатичний прибулець з планети Мальмак, любитель поласувати кішками і поставити на вуха все сімейство гостинних Таннерів. Цирковий артист Мічу Месарош брав участь не у всіх епізодах серіалу, який витримав цілих дев’ять сезонів, а лише в тих, де Альф з’являвся в кадрі на повний зріст. (В інший час лялькою керував шоураннер Пол Фаско.) Але очевидно, що це була найкраща роль маленького артиста, який знімався також в кількох другорядних фільмах жахів на зразок «Будинку воскових фігур».
Антон Єльчин. 27 років
Один з найуспішніших російських голівудців Антон Єльчин загинув 19 червня через безглузду і трагічну випадковість, на злеті своєї кар’єри. І хоча Єльчин відомий передусім завдяки серіалу «Стар Трек», у його кар’єрі були непогані другопланові ролі і у Джима Джармуша («Виживуть лише коханці»), і у Ніка Кассаветіса («Альфа дог»).
Бад Спенсер. 86 років
Карло Педерсолі, відомий під псевдонімом Бад Спенсер, став символом жанру «спагетті-вестерн» – італійської недорогої постановки за мотивами американського ковбойського жанру, іноді пародійної, іноді експлуатуючою насильство і секс, але яка ніколи не дотягувала до класичних зразків Серджіо Леоне. Загалом Педерсолі знявся зі своїм колегою Теренсом Хіллом (псевдонім Маріо Джиротті) у п’ятнадцяти фільмах – як правило, дурнуватих комедіях, де парочка зображала ковбоїв, поліцейських-тюхтіїв або чарівних пройдисвітів. Також знімався у класика італійських трилерів Даріо Ардженто. Помер 27 червня.
Стюарт Нісбет. 83 роки
7 липня пішов з життя американський актор шотландського походження Стюарт Нісбет. І хоча найбільше він відомий роллю доктора Саллівана з серіалу про хитромудрого лейтенанта Коломбо, уважний глядач знайде Нісбета в епізодах «Казино» Мартіна Скорсезе і «Громобоя і швидконіжки» Майла Чіміно.
Девід Хаддлстон. 85 років
Серпневий мартиролог відкриває Девід Хаддлстон – актор, який знявся в сотні фільмів і серіалів (включаючи культових «Коломбо» і «Дівчаток Гілмор», яких якраз перезапустили цього року). Але всенародну любов Хаддлстон заслужив роллю мільйонера Лебовські, однофамільця Джеффрі Лебовські на прізвисько «Дюдя», хіпі-переростка і любителя пограти в боулінг.
Кенні Бейкер. 81 рік
13 серпня не стало Кенні Бейкера, циркового артиста, стенд-ап коміка, музиканта і актора кіно. І хоча його найвідоміша роль – робот R2-D2 у шести епізодах «Зоряних воєн», Бейкеру щедро щастило на гучні фільми і талановитих постановників. Його можна побачити в епізодах «Амадеуса» Мілоша Формана і «Людини-слона» Девіда Лінча. А в дитячій казці «Бандити часу» Террі Гілліама йому дісталася одна з головних ролей, причому екранними партнерами Бейкера були імениті Шон Коннори, Ян Хольм, Джон Кліз і Шеллі Дювалл.
Джин Уайлдер. 83 роки
Цей чудовий комічний актор зараз відомий переважно як мем, причому завдяки не найфеєричнішій ролі – Віллі Вонка. Та найкращі свої комічні образи він втілив у фільмі Мела Брукса «Молодий Франкенштейн» (загалом вони зробили разом три фільми) і у Вуді Аллена (сексопатолог, який закохався у вівцю, у фільмі «Усе, що ви хотіли знати про секс, але боялися запитати».) А у вісімдесятих Уайлдер ставив комедії сам – зокрема, досить смішну «Жінку в червоному».
Джон Політо. 65 років
Актор-талісман братів Коенів пішов 1 вересня після тривалої боротьби з раком. Вперше з’явившись у «Перехресті Міллера», згодом знявся ще в п’яти фільмах диво-братів. Амплуа Політо – поліцейські (наприклад, у найпершому «Горці») і гангстери (роль Джека Драгни у «Мисливці за гангстерами»), причому акторові дуже тонко вдавалося поєднувати у своїх героях як комічні, так і страшні риси. Загалом знявся у двохсот картинах і серіалах. Одна з останніх появ на екрані у фільмі Тіма Бартона «Великі очі».
Іван Шиффр. 80 років
Якщо ви візьмете будь-який французький костюмований бойовик шістдесятих-сімдесятих – чи то «Залізну маску» з Жаном Маре, чи то «Зорро» з Аленом Делоном, напевно в цьому фільмі ставив фехтувальні поєдинки і виконував кінні трюки Іван Шиффр, легендарний французький каскадер, один з найближчих друзів Делона. Любив зніматися в епізодичних ролях: наприклад, в «Червоному колі» Мельвілля. Поставив кілька фільмів, у тому числі комедію «Шарло» в Гонконзі» з учасниками популярної у той час французької комік-трупи «Шарло». Помер 27 вересня.
П’єр Етекс. 87 років
П’єр Етекс починав з самим Жаком Таті – як цирковий актор, ставив трюки для «Мого дядечка», а в 29 років з’явився в епізоді «кишенькового злодія» не менш великого Робера Брессона. Як режисер Етекс поставив 12 фільмів, найвідоміший з яких – чудова і тонка комедія «ЙоЙо», стилізована під чорно-білі фільми «золотого віку» кінематографа, була заново відкрита на Каннському фестивалі 2007 року. Як актор Етекс знімався у Нагіса Ошима і Отара Іоселіані, його остання роль – у маленькому шедеврі Акі Каурісмякі «Гавр».
Майкл Массі. 64 роки
Майкл Массі, який помер 20 жовтня, відомий не стільки своїми ролями, скільки тим, що саме він на зйомках «Ворона» спустив курок револьвера, який помилково був заряджений бойовим набоєм, що забрав життя Брендона Лі. А між тим, на рахунку Массі сімдесят фільмів і серіалів, в яких він грав переважно поліцейських або злочинців. Втім, примітне обличчя актора можна побачити в кількох цілком пристойних фільмах: «Загублене шосе» Девіда Лінча, «Кінець насильства» Віма Вендерса і «Грі» Девіда Фінчера, а також у серіалах «Згадай, що буде» і «Останній дон».
Володимир Зельдін. 101 рік
Він здавався вічним, хоч та епоха, яку він уособлював своєю головною роллю – бравого дагестанського пастуха зі сталінської агітки «Свинарка і пастух», безповоротно минула. Але Зельдін продовжував зніматися, особливо багато починаючи з сімдесятих років, щорічно працюючи на двох-трьох картинах. Найкраще акторові вдавалися породисті англійці: есквайри, судді, політики, вищі поліцейські чини. Незважаючи на поважний вік, Зельдін активно працював і в новий час – його останньою роллю став дід головного героя в четвертому і п’ятому сезонах серіалу «Свати».
Роберт Вон. 83 роки
Роберт Вон вперше потрапив на знімальний майданчик, коли йому ледь виповниося двадцять – це була ера класичного Голлівуду, коли на екранах безроздільно панували вестерни і пафосні історичні постановки. На жаль, його найзнаменитішим фільмом так і залишилася «Чудова сімка», де Вон склав гідну компанію Стіву Макквіну і Юлу Бріннеру. У сімдесятих актор отримував вищу освіту і багато знімався на ТБ, «відзначившись» лише в одному великому проекті – фільмі-катастрофі «Пекло в піднебессі», а в наступне десятиліття з’являвся на великому екрані переважно у другосортних трилерах і бойовиках. Загалом знявся у двох сотнях фільмів і серіалів. Помер 11 листопада.
Пітер Вон. 93 роки
6 грудня помер актор Пітер Ольм, який взяв собі псевдонім Пітер Вон. І хоча він вперше з’явився на телеекрані 60 років тому, глядачам найбільше відомий за роллю мейстера Нічного дозору Еймона Таргарієна в телесеріалі «Гра престолів». Першою його роллю у великому кіно став фільм Альфреда Хічкока «39 сходинок», де Вон з’явився в епізодичній ролі поліцейського, в сімдесятих зіграв у знаменитих «Солом’яних псах» Сема Пекінпи, у вісімдесятих – у двох фільмах Террі Гілліама, з яким був знайомий ще з тих часів, коли майбутній автор «Бразилії» і «Бандитів часу» був одним з «Монті Пайтон». Але головною роботою для Вона було радіо і телебачення, де він виконав близько двохсот ролей.
За За Габор. 99 років
Американська актриса і світська левиця угорського походження більше була відома своїми скандальними шлюбами, гострим язиком і проблемами з законом, ніж акторськими роботами. Власне кажучи, єдиним пристойним фільмом в її кар’єрі стала «Дотик зла» Орсона Веллса (та й то Габор дісталася в ньому третьорядна роль), а «Золотий глобус» у 1958 році вона отримала у дещо сумнівній номінації «найгламурніша актриса». Та Габор передусім уособлює собою епоху Голлівуду п’ятдесятих з її платиновими блондинками, тому акторські звершення тут не такі вже й важливі. У вісімдесятих знімалася переважно в камео, найпомітніші фільми того періоду – друга серія «Голого пістолета» і третя частина «Кошмарів на вулиці В’язів».