Думки медійників з приводу того, що сталося, істотно розділилися. Конфлікт спровокував дискусію в професійному середовищі про стандарти журналістики, про доцільність запрошення свідомо скандальних гостей, а також про недоліки технічних можливостей для ведучих, які працюють в прямому ефірі.
Зокрема, про останнє розмірковує міжнародний радник з проектів та колишній представник країни в Democracy Reporting International Богдан Нагайло:
«Миколo, ви не можете дозволити самоцентровим маніпуляторам зловживати своїм і нашим часом, а також правилами нормальної цивільної дискусії. Чому ви просто не вимкнули мікрофон? Будучи лібералом і даючи йому вільний час в ефірі, лише підштовхнуло його, щоб експлуатувати ситуацію».
Журналіст, член НСТУ Юрій Макаров задається питанням про те, як Семченко потрапив до студії:
«Мені ближчий вибір Данила Яневського, який в ситуації з неадекватним спікером вимикає зв’язок, повторюю, питання темпераменту й виховання. Тут проблема в іншому: як у студію потрапляє хлопець, який починає доводити, що Земля стоїть на трьох китах, а ті – що на черепасі? Чи можлива дискусія в 21 столітті з адептом геоцентричної системи? І навіщо працювати з мовником, який вважає за можливе подібні дискусії? Нагадаю: є дві протилежні точки зору. Одна: журналіст – суверенна одиниця, він може працювати на будь-якому (ну майже будь-якому) носії, до нього не прилипне. Друга: журналіст – складова сукупного месиджу видання, ресурсу, каналу. Medium is the message. Мені зрозуміліша друга позиція. І не доведеться витрачати склянки й розривати контракт».
Про недоречну поведінку гостя говорить і засновник event-агентства S*EVEN Сергій Неклева:
«Вміти тримати себе в рамках програми, в якій ти гість, – це завдання гостя. Або не йти, якщо розумієш, що не готовий до формату, ведучого. Або вставати і йти, якщо зрозумів, що не «тримаєш удар». Але світ тепер вважає навпаки… Винні всі навколо, але не ти…»
Журналістка Марта Мольфар більш прямолінійно висловилася про гостя і нагадала про смерть батька Миколи Вересня:
«Витримати Семченка дійсно дуже складно. Він недалекий і впертий. Рано чи пізно це трапилося б на якомусь із ефірів. А Микола, нагадаю, півтора тижні тому втратив батька».
Тим часом головний редактор bit.ua Андрій Боборикін розмірковує про рамки, які не повинен переступати ведучий:
«З вами #медіаборщ – ультимативний гід по українським медіазашкварам. У номінації «Збитий льотчик місяця» перемагає пан Микола Вересень, який облив водою гостя в прямому ефірі, «щоб він трохи охолов». Спроба трішечки хайпануть, звичайно, зарахована, але, чесно кажучи, наступного разу хочеться побачити від метра щось витонченіше, тому що це вже зовсім рівень Скрипіна і Дроздова (рівень го*но-ТВ). Тут справа не в каналі, не в гостях, не в авторській передачі, а в тому, що ведучий не повинен переступати певні рамки, особливо той, хто себе як культова совість і честь української журналістики позиціонує. Тобі може бути хоч сто раз неприємний і нецікавий гість, ти можеш просити його покинути ефір, але ображати і водою поливати не маєш права (а потім вимагати, щоб з тобою на «ви» перейшли). Не можеш справитися з гостем, змусити його мовчати – значить, неспроможний як ведучий передачі такого формату. Нічого кочувати тоді з каналу на канал у похмурому навколополітичному пизд*жному форматі».
Журналіст Віталій Портников ділить потенційних гостей на своїх і чужих:
«Сподіваюсь, після ганебного скандалу на Ньюсвані до мене більше не буде питань, чому я не запрошую до студії Політклубу «опонентів». А тому що для мене опоненти – ті, хто має різні погляди на пенсійну і медичну реформи, на те, як боротися з корупцією і як змінювати суди. А ті, хто розповідає про «гражданский конфликт на Украине», «государственный переворот» й «важность восстановления дружбы с Россией» для мене ніякі не опоненти – це вороги. Так, з українським паспортом, успадкованим від УРСР, але це нічого не змінює. Ворог може бути й зрадником. А зрадникам слова не дають. Їх ізолюють від суспільства, що бореться за майбутнє. І на зрадників не працюють. Кожен журналіст, який продає свою честь за мідяники проросійських телеканалів, рано чи пізно сам стає таким самим провокатором і маргіналом, як «опоненти» з його ефірів. Так, у нас слабка держава. Так, у нас дезорієнтоване суспільство. Але де ваше сумління, “колеги”?»
Журналіст Дмитро Литвин про конфлікт висловився іронічно:
«Неначе телебачення – це монастир якийсь. Це ж класно! Нарешті цим тужливим літом, коли на телебаченні мертвий сезон, трапився аж один справжній соковитий скандал».
Вчора ввечері власник каналу NewsOne, нардеп Євген Мураєв, написав у своєму Facebook про те, що канал припиняє контракт з Миколою Вереснем:
«Я розумію цю проблему, але вона ніяк не виправдовує ні Вересня, ні Пояркова, ні Семченка. Менеджмент каналу прийняв рішення припинити контракт з ведучим, а гостей, які опустилися до істерики, в ефір тимчасово запрошувати не будуть».
У зв’язку з цим у заступника головного редактора журналу «Кореспондент» Марини Бердичевської виникло питання до Мураєва:
«Коли Микола Вересень тільки-но прийшов працювати на «Радіо Вісті», однією з тем свого прайм-ефіру він вибрав Бабин Яр, тому що була річниця. Я тоді погано знала Миколу, швидше жила в міфах про нього, і з придихом чекала цього ефіру. І слухала, і навіть натискала йому кнопочки, щоб запустити свій спецрепортаж. Ну, ви розумієте, чого я боялася. І його ефір став для мене відвертим шоком зі знаком плюс. Він поставив слухачам питання, ні більше, ні менше: «Чи потрібно українцям просити вибачення у євреїв за ТЕ, що було?» Як ви розумієте, думки були різними, градус зашкалював. Але як тонко він його вів, як не допустив жодного зриву в брудні емоції! Як здорово було, що він зробив це ТАК. І тепер мені хочеться запитати Євгена Мураєва: “Що-що?”».
Примітно те, що про припинення контракту NewsOne з Миколою Вереснем дізналися всі, крім самого Вересня. Про те, що сталося, телеведучому пізніше стало відомо від знайомих, які прочитали відповідний пост в Facebook власника телеканалу. Особисто Миколу Вересня не повідомив ні власник, ні менеджмент NewsOne.
Оцінку такому повороту в конфлікті дав критик і телеведучий
Костянтин Дорошенко:
«Написати в ФБ про припинення співпраці з людиною, попередньо не попередивши його, – вульгарність, хамство і малодушність. Крім того, телеканал, який замість того, щоб забезпечити ведучим цивілізовані умови роботи, які дозволяють відключити мікрофон гостям, що розперезалися в ефірі, перетворює звільнення в публічний осуд у стилі класної дами мадемуазель Куку, шкодить тільки власній репутації. Очевидно, що власник ставиться до співробітників, як дворецький до челяді. Саме дворецький – пан такого б собі не дозволив».
Менеджмент телеканалу NewsOne досі ніяк не прокоментував ситуацію.
Фото: newsone.ua
