– Так, у мене голос з’явився всього за півгодини до виступу. За нього боролися всі: мої близькі, а також лікарі-терапевти, лори, фоніатри. Незадовго до прямого ефіру я підхопила вірус, яким до цього перехворіла вся моя сім’я. В результаті практично втратила голос. Довелося екстрено лікуватися: антибіотики, спеціальні мікстури для голосових зв’язок, уколи. На щастя, під час ефіру мого стану ніхто не помітив.
– Я не люблю таких речей. Потенційний представник країни на Євробаченні має бути бойовим солдатом, міцним фізично і психологічно. Так що я пристосувалася і рада, що все так добре.
– Так, цей образ запропонувала я, бо Мавка – мій улюблений персонаж в українській літературі, а Леся Українка – наша улюблена поетеса і драматург. Мавка у мене завжди асоціювалася з образом України: така ж зворушлива, сильна і вічна, перероджується, вміє любити. Я хочу показати саме таку Україну на сцені Євробачення. До речі, пісня Thank You For My Way (автори – Іван і Ганна Розіни. – Прим. ред.) – про мене. Пам’ятаєте, там є фраза «камені перетворювати в квіти» (в перекладі з англійської)? Це дуже співзвучно моєму житті, в якій було багато складнощів і переживань. Але долати негаразди мені допомагає музика і любов.
– Так-так, саме так! І пісня присвячена йому. Він мій вірний друг і соратник, адже у мене немає продюсера, чоловік допомагає в деяких організаційних моментах.
– Так, він займається наукою. Також захоплюється художньою фотографією, він фотохудожник. Сергій піклується про мене. Докладає максимум зусиль, аби мені було комфортно. Перед моїм виступом в національному відборі він робив все, щоб я скоріше видужала, був присутній на всіх репетиціях, стояв за лаштунками, поїв мене чаями. У нього завжди були при собі теплі речі для мене, щоб я ще більше не застудилася. Ну і чоловік першим мене привітав, коли я пройшла у фінал.
– Ні, ніякої заздрості, атмосфера була дуже доброзичливою. Всі учасники багато сміялися і жартували. До мене підходили, бажали якнайшвидшого одужання. І, що важливо, в гримерках у всіх був свій особистий простір, щоб кожен учасник міг налаштуватися на виступ. Команда СТБ дуже здорово все організувала.
– Я не розглядаю конкурсантів як суперників. У всіх нас повинна бути спільна мета – гідно представити країну. Так що в цьому плані ми – одна команда.
– Я заздалегідь налаштувалася приймати критику з вдячністю.
– Ні, звичайно. Я взагалі думала, що він буде більш гостро висловлюватися на мою адресу. (Сміється.) І зраділа, що він так делікатно зі мною обійшовся. Ось Джамала була більш прямолінійною, але вона має на це право, адже сама досвідчений вокаліст. Ну а Меладзе мене підтримав, це дуже окрилило.
– Кілька днів мені треба полікуватися, а потім будемо вносити зміни в постановку: я хочу зробити свій номер ще більш емоційним і трохи скорегувати музичну частину. До речі, бек-вокалістки у мене дуже сильні. Одна з них – моя студентка в Інституті Глієра, де я зараз викладаю вокал.
– Це була закоханість, іскра. На парі з фольклору викладач нам поставила архівні записи (записані наживо під час поїздок по українських селах) бабусь, які співають веснянки. Я пам’ятаю, як мене це зачепило, я навіть розплакалася. Після цього почала вивчати фольклор, сама їздити в поїздки, а також аранжувати фольклорні пісні (серед моїх сольних альбомів є диск рідкісних українських народних пісень в сучасному звучанні). З того часу не сумніваюся у своєму шляху. Хочу представляти українську культуру свіжо, по-новому. А Євробачення – прекрасна сцена, щоб звернути цю задачу не тільки на свою користь, але і на користь державі.
– Я до цього ставлюся філософськи. Адже я не перша і не остання, у кого такий шлях. Це відбувалося з багатьма: з «ВВ» та «Океаном Ельзи», з Русланою. Можливо, в українців така ментальна особливість – не відразу приймати себе такими, якими ми є. А ось коли хтось інший нас приймає, ми починаємо радіти за себе і теж приймаємо. (Посміхається.) Думаю, потрібен час, щоб люди звикли до мого своєрідного трактування української музики. Наша етніка чарівна! Вона лікує, закохує, об’єднує людей. Ось навіть подивіться на цікаві збіги в моєму особистому житті: я заспівала ліричну народну пісню – і незабаром закохалася, заспівала весільний фольклор – вийшла заміж, потім колискову – у мене народилася дочка!
– Вона ще маленька, їй рік і чотири місяці. Я її годувала грудьми до того, як захворіла на минулому тижні. На жаль, вже кілька днів цього не роблю. Її зараз відвезли до прабабусі (моєї бабусі), і ми з нею перемовляємось по телефону «нашою» мовою. Я вже дуже скучила за дочкою, це наша перша розлука. Але зараз мені не можна багато розмовляти, а з нею мовчати просто неможливо! (Сміється.) Соломія весь час вимагає уваги. Ми з нею розмовляємо, співаємо разом і танцюємо, вона навіть їздить зі мною на гастролі.
P. S. Вже цієї суботи на СТБ і «UA:Першому» о 19:00 ви зможете побачити прямий ефір третього півфіналу. А кому до душі живі емоції, нехай поспішить за квитками, які вже у продажу! І, звичайно, ми будемо продовжувати розповідати про фіналістів національного відбору на Євробачення-2017.