Новий телеканал – «Прямий» – створений на базі «Тонісу», вперше вийде в ефір 24 серпня. Він уже встиг заявити, що стане лідером інформаційного мовлення і залучив багатьох популярних ведучих, серед яких Матвій Ганапольський, Євген Кисельов, Анатолій Анатоліч й інші.
В інтерв’ю «Телекритиці» генеральний продюсер телеканалу Олексій Семенов розповів про те, чому час загальнонаціональних каналів минає, як боротимуться з конкурентами і чому за кілька днів до запуску ще не до кінця укомплектований штат.
Про підготовку до запуску
У тому, що ми створюємо один з найцікавіших каналів, навіть не варто сумніватися. Ми все зробили за 2,5 місяця. Багато хто за цей час не може закінчити ремонт однокімнатної квартири, а ми тут канал робимо. Щонайпізніше 24 серпня ми почнемо з тієї точки, куди прийшли всі інші телеканали.
Лідер інформаційного мовлення в Україні – канал «112» – розвивався близько п’яти років. Зараз, під час нашого виходу в ефір, він буде на своєму еволюційному світанку. Це те, до чого прийшли менеджмент і працівники каналу, це їхній пік. Ми ж, коли вийдемо в ефір, стартуємо з цього піку і будемо з ними на одному рівні.
Проте у нас більше ресурсів, ідей, розуміння ситуації побудови ефіру і розуміння аудиторії. У свою чергу, їм доведеться ще краще працювати, а це теж добре для розвитку інформаційного мовлення в Україні. Це взагалі подарунок, що інформаційні канали влаштовують таку жорстку конкуренцію між собою, це покращує їхню якість. Сьогодні можна на деяких каналах замінити титри на англійські, і ви побачите якісний міжнародний продукт.
«Ми своєю роботою змусили весь телевізійний ринок дбайливіше ставитися до своїх ведучих»
Нам хочеться отримати дуже якісних людей, щоб у них був свій багаж знань, свої зрозумілі життєві пріоритети і прагнення говорити абсолютно відверто. Щоб весь свій життєвий багаж, який вони збирали, почали нарешті розпаковувати, а не були тими, хто просто каже: “А тепер подивіться це і це”. Але тут теж має бути межа, щоб не впасти в суб’єктивні оціночні явища. Ми хочемо, щоб наші журналісти були високопрофесійними з точки зору розуміння тематик, їх розкриття, могли оперувати цифрами і даними. У нас у країні дуже обережно ставилися до людського ресурсу, постійно відбувалися ротації людей.
Я думаю, що ми своєю роботою і формуванням колективу змусили весь телевізійний ринок більш дбайливо ставитися до своїх ведучих. Я знаю, що на багатьох каналах, завдяки тому, що ми почали працювати з їхніми ведучими, підняли і піднімаються зарплати, з багатьма уклали справжні договори, яких раніше не було. Це простимулювало ринок, і ми цьому дуже раді.
Хороших спеціалістів в Україні вистачає, ми з багатьма працюємо, деякі перекваліфіковуються, змінюють професії. Єдина проблема в тому, що час, з яким ми вийшли, дуже стислий. Те, що ми встигли за цей термін, нікому не під силу. Наша команда створює канал, який відбере у всіх аудиторію. Рівних нам не буде, лише дурень цього не зрозуміє.
Про перший день мовлення
«Два великих і хороших канали об’єдналися у нас»
Про ведучих
У нашій країні взагалі мало дорослих (50-річних) професійних ведучих. Для того щоб вони з’явилися, потрібно починати працювати з тридцятирічним, а в 50 вони стануть основою для країни. У нас працюють дуже сильні телевізійні особистості з різних каналів, наприклад, на ранковому ефірі – двоє ведучих, які вели ранкові шоу на «Інтері» та «1+1». Для нас це добрий знак. Два великих і хороших канали об’єдналися у нас.
Найкращі ведучі – вони як діти. І навіть якщо вони найнепрофесійніші, в нашій ситуації я нікому не брешу – у нас зібралися одні з найтоповіших ведучих, які вміють працювати в інформаційному форматі.
Про культурні програми
Про конкуренцію із загальнонаціональними каналами
«Ми будемо боротися із загальнонаціональними каналами – це неминучий шлях»
Про шок-контент на ТБ
На сьогоднішні аудиторія втомилася від шок-контенту. Він абсолютно не потрібен. Це доля каналів, які дуже борються за рейтинги. Я давно в медіа, тому знаю, що у телеканалів є своя аура: від когось гниллю пахне, а від когось віє добром. Мені завжди було б цікаво, щоб Nielsen почали вимірювати аудиторію не лише за статтю, демографією та віком, а й щоб вони могли сказати, наприклад, що ось цей канал дивиться найбільша кількість добрих людей, а цей – лідери громадської думки. Тоді це буде важливо для рекламного ринку. Скажімо, мені цікаво, який телеканал дивиться найбільше оптимістів.
Це дуже крута річ – пишатися тим, що у нас на каналі 90 відсотків оптимістів, хоча показники і не дуже високі. Це набагато краще, ніж канал із високими показниками, який дивиться 99 відсотків суїцидальних песимістів.