– Можеш описати, що ти відчув, дізнавшись про це?
– Коли ми почули, що літак розбився, у нас з оператором було дивне відчуття, адже обидва розуміли, що могли перебувати в ньому. Ми йшли по тому ж маршруту, але в останній момент вибрали наземний шлях…
Всі фото – Максим Лісовий
– Ну а напади страху у тебе були під час цієї екстремальної експедиції?
– Тепер я вже трошки «зіпсована» людина – не так відчуваю страх, як інші. Пам’ятаю момент, коли ми піднімалися на вершину Айленд-піку (висота 6200 м), дерлися по прямовисній скелі. Там провішені мотузки, які люди прикріпили до нас. Підйом триває вже п’ять годин, я від втоми рухаюся, як зомбі, і тут звертаю увагу на те, що в скелю вкручений льодобур… Він іржавий. І видно, що лід трохи відтанув, а потім знову все підморозило, і на цьому тримається мотузка… Я дивлюся вниз – і в якийсь момент моє серце стало шалено калатати. Мені здалося, що я не можу контролювати свій організм і зараз помру. Але потім взяв себе в руки і піднявся вище. Це був напад гірської хвороби. В той момент я дійсно злякався.
– Ти спілкувався з батьками, з родиною під час 108-денної експедиції? Напевно вони дуже переживали…
– Звичайно, спілкувався. У мене сучасні батьки, у мами є сторінка в Facebook. У Непалі відмінно працює мобільний інтернет, наприклад, 3G є аж до базового табору Евересту – до висоти 5 550 метрів. Але про небезпеки батькам я не говорив. І бувало, коли піднімалися до Евересту, обманював, щоб вони не хвилювалися: «Мама, ми тут в джунглях, зі слониками гуляємо, поганий зв’язок, зідзвонимось днів через десять…» А в цей час лізеш на гору, мало не зриваєшся звідти, спускаєшся. Потім береш телефон і бачиш, що на зв’язки не був уже п’ять днів. Дзвониш батькам: «Я в готелі», хоча насправді в наметі – чекаєш групу рятувальників, які тебе евакуюють у шпиталь.
– Цікаво, а які в тебе стосунки з релігією?
– Я вірю в Бога. Але щоб вірити, необов’язково ходити до церкви.
– У Непалі з місцевими ти спілкувався через перекладача?
– Так, гід з досконалим знанням непальської мови весь час перебував за спиною у оператора. По країні нас супроводжували гіди. До речі, один з них – наполовину українець: його мама – українка зі Львова, а тато – непалець, з яким вона познайомилася в інституті. І гід вже 25 років живе в Катманду. Він безцінний! Розуміє, що борщ і вареники – це найсмачніше, не кажучи вже про сало (сміється). І при цьому знає місцеву культуру.
– Ти вже знаєш, про що буде наступний сезон?
– Відповім як непалець: я живу сьогоднішнім днем, минуле – це експедиція, теперішнє – якісний монтаж, а потім – ефіри з високими рейтингами і хорошою реакцією аудиторії. І майбутнє – знову експедиція. Яка це буде країна – поки не знаю.
В передачі є моменти не для людей зі слабкими нервами. Проте телеведуча Алла Мазур привела на презентацію свого восьмирічного сина Артема, який абсолютно не боявся
Дмитро Комаров убрався в костюм тибетського ченця…
…а оператор Олександр Дмитрієв (зліва) надів маску непальського демона. Привітати Комарова прийшов і телеведучий Анатолій Анатоліч, який сказав, що пора б Дімі вже стати розсудливим і одружитися
Під час подорожі по Непалу у оператора Саші Дмитрієва народилася дочка
Анна Добриднєва та Соломія Вітвіцька. Соломія, до речі, ніколи не була в Непалі.
– У серії мені найбільше сподобалося, як Діма тискав слоненя, – сказала Соломія. – Мабуть, йому вже пора одружитися – видно, що в ньому накопичилося багато ніжності!
Телеведучий і шоумен Дядя Жора теж ніколи не подорожував по Непалу: «Далеко і, судячи з того, що я побачив, небезпечно. В екзотичних країнах я взагалі ще не був. Їжджу на море з сім’єю, в Туреччину, Європу, був в Америці…»
«Міс Україна – 2015» Христина Столока прийшла одна…
…як і Анна Завальська, яка в кінці минулого року народила первістка
Актор Володимир Горянський відвідав захід з дружиною Оленою
