Однак, якщо не боротися з «дрібними злодюжками», ринок платного телебачення ніколи не сягне обсягу своїх західних сусідів. Зрештою, це й питання справедливості. Якщо цивілізовані провайдери платять авторські відрахування за ретрансльований контент, то вони опиняються в нерівних конкурентних умовах. «Цього не повинно бути», – переконаний комерційний директор StarLight Digital Микола Фаєнгольд. – Тому з 2017 року ми виділили окремий напрямок – Центр моніторингу контенту. Це дало змогу в останні два роки значно просунутися в перешкоджанні нелегальним ретрансляціям, незважаючи на складності першопрохідців. Ми перші впровадили новий підхід до пірата: розглядати його як бізнес. І розробляємо алгоритми із кожного його бізнес-процесу: організація роботи, дистрибуція контенту, маркетинг контенту і, зрештою, його монетизація». Микола Фаєнгольд підкреслив, що на всіх цих напрямках StarLight Digital підтримують колеги з «Чистого неба» і важливою є участь провайдерів у цьому русі: «Ми сподіваємося, що поточні і майбутні активності приведуть до значного зниження піратства як бізнесу, як явища».
Посилення боротьби з піратами – відкрита вимога до правовласників від провайдерів послуги платного ТБ. Максим Смілянець, директор YouTV/«Платформа ТБ»: «Якщо правовласники не будуть захищати свій контент від піратів, то наше партнерство з ними буде нерівним. Адже цінність контенту на ринку стане різко знижуватися. Без активної боротьби з піратами практично неможливо самостійно вести повноцінний бізнес, нарощувати базу абонентів і тим більше – збільшувати вартість контенту».
Провайдери звертаються з проханнями посилити боротьбу з піратством постійно, підтверджує виконавчий директор і директор напрямку платного телебачення групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук, уточнюючи, що одні провайдери приходять із конструктивними пропозиціями, інші – з практичними меркантильними інтересами, щоб щось собі виторгувати на тлі недосконалості цих процесів. «Але мене радує одне – сьогодні однозначно ця проблема привертає до себе дуже багато уваги, і є значний прогрес і успіхи в цьому протистоянні добра та зла».
ФРОНТ 1: СПІВПРАЦЯ З КІБЕРПОЛІЦІЄЮ
У серпні 2018 Кіберполіції за заявами StarLightMedia та «1+1 медіа» провела обшук у офісі компанії з Кропивницького, яку підозрюють у створенні піратського застосунку. Підозрювані в 2014 році розробили і почали поширювати застосунок для Smart TV і Android TV, що давало доступ до платного контенту. За попередньою інформацією, піратський додаток було встановлено на 90% телевізорів із функцією Smart. На спеціальному сайті розміщувалися інструкції з користування сервісом і дані для оплати послуг.
Керівник центру моніторингу контенту StarLight Digital Дмитро Левін наводить дані журналістського розслідування: станом на 2016 рік сервіс був налаштований на 500`тис. пристроїв – телевізорах із функцією Smart TV і сет-топ-боксах. За 2017–2018 роки кількість таких пристроїв збільшилася, отже кількість користувачів нелегального сервісу, ймовірно, теж зросла. Обсяг доступу до піратського контенту, який надавав застосунок, також значний: близько 200 телеканалів, великі піратські бібліотеки VOD-контенту. Зараз триває фінальний етап досудового розслідування.
StarLight Digital подали в суд вже 31 заяву на піратів. Дмитро Левін: «Завдяки налагодженій співпраці, оперативній та професійній роботі правоохоронців нам вдається ідентифікувати кожного порушника, чи то продавця “заліза”, чи автора програмного забезпечення». Хоча боротьба з порушниками права інтелектуальної власності ускладнена різноманітністю софта і “заліза”, особливостями їх поширення (часто це просто продаж на радіоринках), і труднощами з документуванням злочину під час досудового розслідування.
«Останній рік ми концентрувалися на кримінальному переслідуванні піратів за статтею 176 КК України, в 2019 році цей пріоритет збережеться», – каже В’ячеслав Мієнко, заступник генерального директора з правових питань «1+1 медіа», старший партнер Адвокатського об’єднання Smartsolutions.
Правовласники випробовують різні підходи – крім кримінальних справ порушуються адміністративні та господарські.
Аркадій Канюка, керівник Divan.tv: «Ми високо оцінюємо ті титанічні зусилля, які зараз вживають медіагрупи в боротьбі з піратством. Звичайно, нам би хотілося більш швидких результатів, але ми розуміємо ті труднощі, з якими вони стикаються, передусім через недосконалість законодавчої системи».
ФРОНТ 2: БЛОКУВАННЯ ДОСТУПУ ДО ПІРАТСЬКОГО КОНТЕНТУ ЧЕРЕЗ ПРОЦЕДУРУ NOTICE-AND-TAKEDOWN
Цього року в рамках своїх повноважень хостинг-провайдера компанія «Воля» заблокувала на вимогу правовласника доступ до піратського сайту.
Вікторія Цомая, маркетинг директор «Волі»: «Ми як телекомпровайдер об’єднуємо зусилля в боротьбі з піратством із правовласниками, беремо участь у форумах і дискусійних панелях, які порушують питання захисту прав інтелектуальної власності та піратства. Ми активно співпрацюємо з Кіберполіцією. Навчааємо своїх працівників. Де можемо, ми активні».
StarLight Digital нещодавно почала співпрацювати з виробником сет-топ-боксів Infomir, який на запит правовласника блокує піратські портали. Також правовласник видаляє піратські програми з AppStore, Google Play, Smart TV, SLD домовилася про видалення оголошень про доступ до нелегального контенту з OLX, блокує відеоогляди про налаштування піратського ТБ на YouTube. «У нашому підході до піратства як до бізнесу ці напрями визначаються як дистрибуція продукту замовнику і маркетинг», – ділиться Микола Фаєнгольд.
Блокування відбуваються через хостерів, пошуковики, посередників у вигляді магазинів застосунків і дощок оголошень. «Чисте небо» повідомляє, що 90% заявок задовольняються Google і AppStore/Google Play (у разі видалення застосунків) і 100% заявок – у разі видалення оголошень з OLX і Facebook.
ФРОНТ 3. ПЕРЕКРИВАННЯ ПІРАТАМ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ
Ініціатива «Чисте небо» останніми роками успішно йде шляхом follow the money, концентруючись на тих, хто забезпечує грошовий потік на користь злодіїв.
Один із цих напрямків – співпраця з платіжними системами для блокування грошових надходжень за нелегальну послугу платного телебачення. На рахунку учасників «Чистого неба» вже 19 випадків такого блокування завдяки зверненням до платіжних систем Visa і Mastercard.
Микола Фаєнгольд: «Ми блокуємо приймання платежів у ОТТ через платіжні системи Visa і Mastercard, почали консультації з банками «Кредит Дніпро», «Таскомбанк», з Українською міжбанківською асоціацією членів платіжних систем ЕМА».
Мета – знайти ефективний інструмент блокування платежів від абонентів піратам.
ФРОНТ 4. РОБОТА З РЕКЛАМОДАВЦЯМИ
Піратство заробляє, зокрема, й на рекламі. Тому «Чисте небо» створило для рекламодавців сервіс blacklists.org.ua зі списком сайтів, що порушують права інтелектуальної власності, і списком брендів, реклама яких була виявлена на цих сайтах за допомогою Української антипіратської асоціації (УАПА). «Не варто забувати, що з квітня 2017 року фінансування піратства – це окремий склад злочину за статтею 176 Кримінального кодексу України, – коментує В’ячеслав Мієнко. – Тому створенням загальнодоступних ресурсів у мережі «Чисте небо» намагається захистити свідомих рекламодавців від ризиків, пов’язаних з їхньою кримінальною відповідальністю».
Порушникам світять штрафи від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
ФРОНТ 5. ЗВЕРНЕННЯ ДО НАЦРАДИ
В’ячеслав Мієнко окремо відзначає готовність регулятора ринку – Нацради – до моніторингу та фіксації незаконної трансляції телеканалів у мережах провайдерів за заявою правовласника. «Так ми, не покидаючи Києва, отримали інформацію про те, які є порушники в регіонах, і вже готуємо щодо них заяви в поліцію».
StarLight Digital почала таку практику з початку 2018 року і вже підкріпила свою позицію в заявах про порушення авторських прав поданням довідок з Нацради.
Згідно з Положенням про порядок видання ліцензії провайдера програмної послуги, провайдер платного телебачення надає контролюючому органу документи, що підтверджують право на ретрансляцію всіх телеканалів, які планує показувати в своїх пакетах. «Перелік телерадіопрограм не повинен містити програми, ретрансляція яких обмежена відповідно до вимог законодавства України», – йдеться в законі.
ФРОНТ 6. СПІВПРАЦЯ З ПРОВАЙДЕРАМИ ПЛАТНОГО ТБ
Щоб досягти результату в боротьбі з піратством, потрібне об’єднання зусиль різних учасників екосистеми. Тільки коли кожен на своєму місці докладатиме зусиль, загальний імпульс зрушить ситуацію з місця.
«Я вважаю, що основний інструмент боротьби з піратством задіяний мало – це провайдери, – каже керівник «Тріолану» Вадим Сидоренко. – Звичайно, не все просто, є простіші питання – технічні, і складніші – мотивація, організація процесу, але вони здоланні. Чим міцніші стосунки медіагруп і провайдерів, тим легше вирішувати проблему піратства».
У травні 2018 року правовласники почали складати чорний список провайдерів послуги платного ТБ, до яких у них є претензії. На компанії з цього списку можна подати до суду або блокувати банківські платежі на рахунки таких провайдерів. До того, як опублікувати список, правовласники заявляють про свої претензії, попереджають про відповідальність. І тільки якщо провайдер не реагує, він потрапляє до чорного списку. Перша публікація списку супроводжувалася гучними скандалами на ринку, але з часом ситуації були врегульовані й стосунки вибудували. Список поступово скорочується: у травні він налічував 49 компаній, у жовтні – 27.
Найближчим часом «Чисте небо» планує створити «білий список» ОТТ-платформ, куди кожен бажаючий правовласник зможе внести інформацію про те, з якими саме платформами він працює, а інтернет-провайдери зможуть із ним звірятися. Цю ініціативу медіагрупи називають позбавленням провайдерів права на незнання.
«Активності “Чистого неба” покликані допомагати. Чорний список – для тих, хто ще не зрозумів серйозність намірів правовласників, або з ким не вдалося встановити контакт. Білий список – для тих, хто бажає знати, з ким можна працювати без проблем», – каже керівник ОС «Ініціатива “Чисте небо”» Катерина Федорова. – У будь-якому разі, ми завжди відкриті, щоб допомогти встановити рівні умови на ринку. А піратство – це спільна проблема, яка наш ринок руйнує».
«Чисте небо» стежить за різними типами піратства серед провайдерів послуги платного телебачення. Буває, що інтернет-провайдер спеціально придумує якийсь ОТТ-сервіс, підписує договір з якимось ФОПом, ставить сервер і при цьому каже, що це не він надає послугу, а в їхній мережі це робить хтось інший. Це теж піратство. Є різні способи перевірити такі та інші види піратства на ринку платного ТБ, у тому числі через ОТТ-платформи і через сигнали «з місць» і контрольні закупівлі.
Олександр Кирилов, керівник провайдера «Телемережа»: «Боротися треба спільно: якщо я бачу, що сусід піратить, я повинен повідомити про це правовласнику, а той – вжити заходів. Усі повинні бути в рівних умовах».
Також провайдери видаляють нелегальні плей-листи, які створюють їхні користувачі.
ФРОНТ 7. БОРОТЬБА З КАРДШАРИНГОМ
Зі слів В’ячеслава Мієнка, «1+1 медіа» починає додатково концентруватися на боротьбі з кардшарингом. Піратство в супутниковому сегменті непокоїть групу ще й тому, що провайдер платного цифрового супутникового телебачення Viasat (Vision TV) з 2016 року належить групі «1+1 медіа».
Олександр Резунов, керівник ОТТ-сервісу TrinityTV: «Я бачу бажання національних телеканалів і Viasat боротися з піратами. Серед телеканалів є активні та системні, а є ті, хто реагує на ситуацію, тільки якщо піратського провайдера вдалося схопити за руку».
ФРОНТ 8. БОРОТЬБА З АНДЕРРЕПОРТИНГОМ
Неопрацьованою поки ділянкою в боротьбі з піратством є андеррепортинг – свідоме заниження провайдером кількості своїх абонентів під час укладання договорів на ретрансляцію з правовласником. Вікторія Цомая: «Найважча ділянка в боротьбі з піратством – андеррепортинг, коли хтось із операторів лукавить про розмір своєї абонентської бази і, не отримавши права, використовує контент».
Правовласники тільки на початку вирішення питання андеррепортингу. Наприклад, StarLight Digital вже працює за системою звітності ID абонента з ОТТ-провайдерами. З минулого року «Тріолан» перейшов на таку форму взаємодії з правовласником. У SLD вважають, що для вирішення проблеми обману про кількість абонентів провайдерів платного ТБ необхідний спеціальний софт, який би використовували провайдери для відкритої співпраці.
Інструментом боротьби з такими випадками прихованого піратства є цехова солідарність виробників контенту.
Павло Ніжинський, керівник проекту tenet.tv: «Протягом останніх кількох років правовласники активізували боротьбу з піратами, хоча потрібно ще багато чого зробити, щоб у всіх операторів були договори з правовласниками. Я розумію, що всіх піратів перемогти неможливо, ніхто не їздитиме по всіх маленьких містах, ловлячи всіх піратів у всіх смт. Але на ринку необхідно створити умови, за яких усім провайдерам було б цікавіше працювати відкрито. Якщо ж просто контролювати великих провайдерів, розраховуючи на те, що основну частину доходу правовласники отримують від них, це створить перекіс на ринку на користь дрібних піратів, яких розведеться безліч…»
Правовласники, що входять до «Чистого неба», стверджують, що за останній рік рівень компетенцій у боротьбі з піратством був істотно зміцнений на практиці. В’ячеслав Мієнко: «І ми продовжуємо стежити за ключовими трендами на ринку. У міру того, як пірати тільки готуються до скоєння злочину новим способом, ми вже складаємо алгоритм їх притягнення до відповідальності».
Підвищилася і швидкість реакції правовласників на порушення. «Якщо перша заява з провайдера була подана нами у серпні 2017 року, то на сьогоднішній день ми маємо 27 кримінальних проваджень у 15 областях України і відкриваємо по 2-3 нових провадження щомісяця. Наша мета – до кінця 2018 року мати кримінальні провадження з піратів у кожній області України, – ділиться планами В’ячеслав Мієнко. – Наші дві кримінальні справи вже дійшли до суду, було проведено 6 обшуків, зроблено близько десятка експертиз, але головне в іншому – порушники стали охочіше реагувати на наші претензії і готові працювати легально до відкриття нами кримінального провадження». Оскільки зрозуміли, що якщо правовласники вже відкрили провадження, то не відмовляться від кримінального переслідування без визнання пірата винним і компенсації ним завданих збитків, які в деяких випадках сягають 1 млн гривень за кейс.
ЩО ЩЕ?
Від провайдерів платного телебачення надходять пропозиції щодо відкриття нових фронтів у боротьбі з піратством на ринку. Наприклад, мінімізувати можливість «взяти» телесигнал. Цю пропозиція висунув Олександр Резунов: «Головне, що повинні зробити правовласники – вирішити дві проблеми. Перше – обрубати пірату можливість отримання телевізійного сигналу. Це складніше організаційно і технічно, але саме це рішення призведе до явного результату. Звичайно, боротьба з провайдерами, які продають піратський контент, важлива, але це боротьба з симптомами, а не з хворобою. Правильніше боротися не з продавцями, а з їхніми постачальниками. На ринку досі безліч джерел, де можна взяти потік і роздавати на халяву. Необхідно перекрити цю можливість. І коли у користувачів зникне безкоштовний сигнал, вони почнуть переходити на платне легальне телебачення. Друге, що повинні зробити правовласники, – привести провайдерів до системної утилізації “мертвих” телевізійних проектів, сервіс яких досі отримують користувачі, які давно за нього вже не платять. Частково ця проблема закривається раніше згаданим рішенням».
Аркадій Канюка: «Для розвитку ринку Pay-TV необхідно припинити надавати деяким ОТТ-операторам, наприклад YouTube, права на безкоштовну трансляцію популярного ТВ-контенту. Сервіс YouTube є на преміум-панелі кожного SmartTV. Навіщо глядачеві платити за легальний Pay-TV сервіс, якщо все є там, безкоштовно та ще й без реклами? Зрозуміло, що неможливо все зробити моментально. Але робити це необхідно для становлення ринку платного телебачення. Тільки так ми сформуємо цивілізований і масовий ринок Pay-TV в Україні».
Ще одна пропозиція з боку провайдерів з боротьби з безкоштовними альтернативами – закодувати платформу ефірного цифрового телебачення «Зеонбуд». Олександр Кирилов: «Головний пірат – це “Зеонбуд”. Маючи таку ж ліцензію провайдера телебачення, як і я, він не просто не платить правовласникам, а ще й отримує від них плату і дає можливість телеглядачам дивитися комерційне телебачення безкоштовно. Це моя думка».
Микола Фаєнгольд звертає увагу, що викладання телеканалами окремого контенту в онлайн не веде глядача в інтернет, а створює телеканалу нових глядачів. «Наш основний бізнес – телебачення, і якби онлайн заважав перегляду по ТБ, то ми б цього не робили. У кожного телепроекту є своя стратегія роботи з інтернетом, що враховує його механіку і поведінку цільової аудиторії. Мета в кожному випадку – максимізувати віддачу від телеконтенту і заробити в діджиталі».
Ринок платного телебачення створювався і ріс, коли був безкоштовний комутований ефір, безкоштовний цифровий ефір, незакодований супутник, і все це не завадило провайдерам платного телебачення створити послугу для абонента, створити свій бізнес. «Аналог два місяці тому був вимкнений, у планах – кодування сигналу розважальних комерційних каналів на супутнику», – каже Микола Фаенгольд. – Провайдерам варто визначити, яку послугу, за яку глядач готовий платити, вони надають? І максимально відвести її від ефіру, маркетинговими інструментами створити клієнтський досвід для абонента. Як на приклад успішних кейсів, можливо, варто звернути увагу на досвід ОТТ-провайдерів. Сегмент зародився, коли глядачі вже вибрали технологію перегляду ТБ для себе, але за рахунок маркетингу і роботи з глядачами він демонструє постійне зростання».
Створення клієнтського досвіду – завдання, яке вирішують провайдери послуг телебачення в усьому світі. Частково в цьому допомагає поширення connected TV (телевізорів, підключених до інтернету) і смартфонів. Вони відчиняють двері інновацій, які застосовують персоналізовані пропозиції для абонентів. Усе це – можливості для провайдерів платного телебачення, пов’язані і з абонентами, і з рекламодавцями.
СПІЛЬНА ПЕРЕМОГА
Піратство приносить, за підрахунками Intertrust, до $7 млрд збитків світовому ринку платного телебачення.
Наслідки неборьби з піратством – це і недоотримані доходи провайдерів ТБ, і недовіра абонентів до якості послуги платного телебачення, тому що у піратів, особливо ОТТ, вона часто неякісна, зазначає Юрій Жовнір, директор «Астра-Львів». «Піратство руйнує цивілізований ринок, – каже Вадим Сидоренко. – Якщо у одного провайдера в мережі не буде якихось піратських сервісів, а в іншого вони будуть, то перший почне втрачати абонентів на користь другого. Тож, якщо боротьба буде неефективна, то ринок не зможе отримувати дохід від продажу контенту». Максим Смілянець підкреслює: «Ми абсолютно підтримуємо і будемо підтримувати [боротьбу з піратством]! До чого закликаємо й інших провайдерів ОТТ і операторів кабельного ТБ».
Як здоров’я – не результат, а процес, так і боротьба з піратством – це вектор, шлях. Саймон Трудель, директор з маркетингу продуктів у NAGRA, однією з найвідоміших у світі компаній, що борються з піратством на ринку платного ТБ, пояснює: «Якщо піратство не зупинити, швидше за все, продюсери перестануть інвестувати в створення преміального контенту. Значить – його стане менше і в пропозиціях провайдерів платного ТБ абоненту».
І тоді у абонентів платного ТБ виникне логічне запитання – за що платити?
Ольга Ваганова, спеціально для «Телекритики»
