Помер Георгій Данелія: діячі кіно та медіа згадують режисера

Уродженець Хмельницької області, кінокритик і екс-президент ФІПРЕССІ Андрій Плахов, якому пощастило одного разу взяти інтерв’ю у Данелії, справедливо називає його улюбленим режисером кількох поколінь.

Член ФІПРЕССІ та Українського оскарівського комітету Аксінья Куріна охарактеризувала покійного словами «великий режисер, майстер абсурду і просто маг». Згадав про режисера і композитор Майк Кауфман-Портніков: з його слів, Данелія «завжди поважав себе, Грузію і країну, в якій жив».

«Велике, нічим не заплямоване життя. Спасибі, Георгію Миколайовичу, що Ви були з нами стільки років, взагалі, все моє, наприклад, життя», –пише журналістка Вікторія Івлєва.

Режисер Тоня Ноябрьова («Герой мого часу») пише: «Один із найважливіших, улюблених , тих що під шкірою і назавжди в крові».

Маркетолог, екс-віце-президент з маркетингу Національної телекомпанії України Дмитро Розенфельд: «[Данелія] – мій улюблений і єдиний режисер».

Кінокритик, лауреат державної премії України ім. О. Довженка Сергій Тримбач пише: «Ні, я не вірю в смерть Георгія Миколайовича. Ну яка там смерть, коли він подарував нам стільки живого, іскрометного, неминущого?»

Хтось, в пам’ять про почуття гумору самого Данелії, згадує пов’язані з ним кумедні історії. Журналіст Ігор Бурдига пише про те, як Георгія Данелію постійно плутали з його земляком Марленом Хуциєвим, який помер у березні 2019 року: «Першим це зробив, здається, ще Микита Хрущов».

Данелія відомий за фільмами «Я крокую по Москві», «Тридцять три», «Не журись!», «Афоня», «Міміно», «Осінній марафон», «Сльози капали», «Кін-дза-дза!» та іншим, що поєднує драму і життєстверджувальний гумор.

Нагадаємо, цього року теж не стало Йонаса Мекаса – одного з найвпливовіших режисерів XX століття.

Фото: vokrug.tv