У 1545 року епідемія уразила ацтекську націю Мексики. Люди страждали на лихоманку, головний біль і кровотечу з очей, рота і носа. Смерть зазвичай наставала за три-чотири дні після появи симптомів.
У понеділок вчені виключили зі списку можливих причин віспу, кір, епідемічний паротит та грип. Дослідники ідентифікували причину епідемії, виявивши тифоїдну «кишкову лихоманку» в ДНК на зубах давно померлих жертв. Для цього було проаналізовано 29 скелетів, похованих на мексиканському кладовищі.
Дослідження було опубліковане в науковому журналі Nature Ecology and Evolution.
Протягом п’яти років близько 15 мільйонів людей, імовірно 80% населення ацтеків, були знищені в результаті епідемії cocoliztli (це слово означає «виразка» мовою ацтеків). Однак у причині епідемії сумнівалися протягом майже 500 років.
Спалах мексиканської епідемії вважається одний із найбільш смертоносних у історії людства.
Нагадаємо, найсмертоноснішою епідемією в історії є бубонна чума в Західній Європі, жертвами якої стали 25 мільйонів людей в XIV столітті.