3 січня в Юті завершився кінофестиваль «Санденс». Описати головну подія року в сфері авторської кінематографії США можна так: diversity, політика, маніяки, багато музики, Netflix крадеться, а Amazon зачаївся.
Політичне кіно не втрачає позицій
Чи то документалки, чи художні фільми з ледь завуальованими натяками на реалії Білого дому, політичне кіно залишається в авангарді програми. Фільм про конгресвумен Александрію Окасіо-Кортес отримав приз глядацьких симпатій у конкурсній секції американського документального кіно, а головна героїня навіть з’явилася перед глядачами за допомогою відеозв’язку, подякувавши за вибір. І, судячи з найпотужнішого відгуку на неї у аудиторії (ініціали AOC не менше впізнавані, ніж JFK) – від звання рольової моделі для молодих політиків до клейма популістки, – це не останній фільм про її кар’єру.
На фестивалі також показали документальну стрічку про повну її протилежність – екс-радника Трампа Стіва Беннона. The Brink режисера Елісон Клейман показує цього Волдеморта американської політики несподівано різнобічно.
Ігрові фільми теж не обійшлися без реальних інтриг: на фестивалі представили «Держтаємницю» – політичний трилер з Кірою Найтлі і Рейфом Файнсом про викриття шпигунської операції напередодні війни в Іраку, а також «Доповідь» з Адамом Драйвером і Джон Хеммом, де в центрі сюжету сумнівні методи допитів ЦРУ під час розслідування терактів 11 вересня.
Жінки-режисери займають п’єдестал
Гран-прі фестивалю вперше отримала темношкіра жінка – Чинон’є Чукву з фільмом «Помилування». Спеціальний приз журі за бачення і майстерність вирушив до ізраїльтянки Альми Гар’єль (фільм «Лапочка»), яка в серцях вигукнула, приймаючи нагороду: «Перестаньте тримати нас в тіні, гр***ні білі мужики!» (цікаво, як було це почути засновникові фестивалю Роберту Редфорду).
Гран-прі документальної секції теж забрали дві дами – китаянки Нанфу Ванг і Чжан Цзялін за фільм про державну систему контролю народжуваності. У міжнародній програмі топ-приз отримала Джоанна Хогг за власноруч написану і спродюсовану драму «Сувенір» про дівчину, яка жертвує своїми пріоритетами заради першого кохання.
Стримінгові сервіси щедро платять
Amazon, що проігнорував фільми торішнього «Санденсу», цього разу влаштувала вибуховий кіношопінг: компанія витратила $47 млн на 5 фільмів – більше, ніж будь-хто з прокатників за всю історію фестивалю. Їй вдалося відхопити найгарячіші пиріжки програми, яким ЗМІ пророкували однозначний успіх: «Вечірнє шоу», «Бріттані біжить марафон», а також згадані вище картини «Лапочка», «Доповідь» і «Нація однієї дитини» від китайського дуету.
Гучну покупку зробила і Apple для свого майбутнього стримінгового сервісу – компанія забрала з кіноринку права на фільм «Хала» про дорослішання юної мусульманки. Netflix же придбав дві гучні документальні прем’єри – згаданий нами фільм «Струснути палату» про молоду конгресвумен Александрію Окасіо-Кортес і «Американську фабрику» – фільмом-лауреат призу за найкращу документальну режисуру. Останній обійшовся стримінговому гігантові в $3 млн.
Провокатори залишаються в центрі уваги
Галасу цього року наробив не тільки номінований на «Оскара» документальний фільм про малолітніх вбивць: на «Санденсі» найсуперечливішою стрічкою виявилася «Залишаючи Неверленд» про Майкла Джексона і його можливі зв’язки з дітьми. Фільм, що складається з інтерв’ю вже дорослих жертв поп-зірки та їхніх сімей, обурив спадкоємців Короля. До речі, це не перша робота режисера Дена Ріда на таку проблемну тематику: раніше він зняв ТВ-фільм «Мисливці на педофілів» і документалку про працівниць служби ескорту.
Ще однією обурливою фігурою в документальній секції фестивалю став Гарві Вайнштейн – про нього знято фільм «Недоторканний». Ця прем’єра сповнена своєрідного гіркого символізму, адже саме на фестивалі «Санденс» продюсер імовірно схилив до сексу двох своїх жертв.
Крім того, в рамках спецпоказів на фестивалі відбулася прем’єра міні-серіалу «Лорена», спродюсованого Джорданом Пілом: документальна новинка, яка вийде в лютому на Amazon, розповідає про Лорену Боббіт, яка відрізала член свого чоловіка у відповідь на насильство з його боку. Нарешті, фільм «Красивий, поганий, злий» із Заком Ефроном у ролі Теда Банді викликав на фестивалі скандал через те, що він нібито сексуалізує образ маніяка.
Актори в мета-ролях
Один із найдивніших трендів фестивалю – актори в практично автобіографічних ролях. Погляньте самі: дочка Тільди Свінтон, дебютантка Онор Свінтон-Бірн, зіграла дочку героїні Тільди Свінтон у «Сувенірі». Ще не паморочиться в голові від рекурсії? Шая Лабаф, як ви вже пам’ятаєте, виконав роль власного батька в «Лапочці», а скандальний ведучий Saturday Night Live Піт Девідсон зіграв практично самого себе у стрічці Big Time Adolescence.
Фантастика виживає на задвірках
Фантастичні новинки не викликали фурору на фестивалі: драма «Дитя робота» (I am Mother) заслужила позитивні відгуки критиків і 94% на RottenTomatoes, однак, як і інші жанрові фільми, залишилася в тіні соціального кіно. Схожа доля спіткала й фентезі про закриту псевдовікторіанську школу «Райські пагорби» з Мілою Йовович: більшість оглядачів взагалі проігнорувала прем’єру. Зате несподівано тепло було сприйняте відеоессе «Пам’ять: витоки “Чужого”» про створення знаменитого космічного хорору.
Мультикультуралізм демонструє живі обличчя
Несподіваним хітом «Санденсу» став фільм «Засліплені» про індійського підлітка, який дорослішає в Англії під пісні зразкового американця Брюса Спрінгстіна. «Останній чорношкірий у Сан-Франциско», присвячений проблемам меншин і джентрифікації, викликав порцію обурення через те, що фільм знятий білим режисером Джо Талботом і спродюсований компанією Бреда Пітта, проте однаково став «найнезабутнішим» досвідом кінофестивалю за версією Entertainment Weekly. А китайсько-американська новинка із зіркою «Шалених багатіїв» Аквафіною «Прощання» (про сім’ю, яка організовує постановочне весілля і приховує від бабусі факт її смертельної хвороби), тріумфально влився в сім’ю культового дистриб’ютора A24.
Гучні імена не мають значення
Крім згаданого вище фільму з Йовович, практично непоміченою промайнула стрічка про сектантів-заклинателів змій «Ті, що йдуть» (Them That Follow) з Олівією Колман, яка продовжує збирати нагороди на різних фестивалях за роль у «Фаворитці». За винятком хіба що Джоани Хогг, яка давно перебуває в авангарді незалежного кіно, найгучніші прем’єри були зняті – і зіграні – новачками. Взяти хоча б один із найбільших проектів Netflix на цьому «Санденсі», «Хлопчик, який приборкав вітер» – це байопік режисера-дебютанта Чиветеля Еджіофора про юного винахідника з Малаві Вільяма Камкуамба, який в 20 років побудував для свого села вітрогенератор з підручних матеріалів.
Інді-ТБ переживає підйом
Ще недавно важко було уявити на телебаченні візіонерські серіали на кшталт нещодавнього «У вільному ульоті». Але кон’юнктура змінюється, і «Санденс» – один із майданчиків, які активно цьому сприяють.
«Канал Опри Вінфрі показав на фестивалі прев’ю своєї довгоочікуваної драми David Makes Man від оскароносного сценариста Тарелла Маккрейні. Turner Broadcasting рекламувала міні-серіал TNT “Я – ніч” і комедійних “Чудотворців” TBS зі Стівом Бушемі. HBO провів звану вечерю на честь придбання серіалу Native Son від A24. Showtime влаштувала вечірку на тему заслуженого драмеді “Безсоромні”… просто тому що могла. IFC представила 4 сезон шоу Documentary Now!, а пару годин по тому Starz закотила “тихе диско-паті” на честь серіалу від Грега Аракі Now Apocalypse. Актор Кріс О’Дауд і письменник Нік Горнбі представили тизер свого майбутнього комедійного проекту з 10-хвилинними епізодами State of the Union», – пише Fortune.
Музика всіх поєднала
Крім мюзиклу «Засліплені», що підкорив усіх, відразу кілька фільмів «Санденсу» досліджують світ звуків. Документалка «Місячна соната: глухота в трьох актах» розповідає про сім’ю слабочуючих людей, син яких вчиться грати на фортепіано.
Драма з Пітером Сасгаардом «Звук тиші» розповідає про «настроювача будинків» – людину, яка допомагає людям із депресією і тривожним розладом, правильним чином поєднуючи звуки їхніх домашніх меблів та електроприладів. На фестивалі також показали фільми про двох по-своєму легендарних музикантів – Леонарда Коена (Marianne&Leonard: Words of Love) і Майлза Девіса (Birth of the Cool). І навіть пісні Майкла Джексона, викритого в документалці «Залишаючи Неверленд», гриміли вечорами на локаціях непередбачуваного, еклектичного і суперечливого «Санденсу».
Для колажу використані фотографії: http://www.sundance.org/festivals/sundance-film-festival/program?fbclid=IwAR3rVYjuDT8QC3XCX4WBZjMwswi4Nm-kyf3u0KlO83NdX4QTCxkIxBS33No © 2019 Sundance Institute, All Right Reserved