Онлайн-медіа Filmmaker опублікувало детальний огляд книги «Велика картина: боротьба за майбутнє кіно», яка відкриває очі на нову конфігурацію всередині кіностудій Голлівуду. Ця книжка – прекрасний гайд для незалежних кіновиробників, як вижити в нерівній конкуренції з великими студіями.
Бен Фріц з 2004 року пише про індустрію розваг для найкращих видань, таких як Variety, Los Angeles Times; зараз він редактор The Wall Street Journal.
«Телекритика» рекомендуємо прочитати коротку рецензію (книжка поки доступна тільки мовою оригіналу) всім, хто планує інтегруватися в світовий кіноринок, а також журналістам, що цікавляться темою кінобізнесу.
Голлівуд змінюється
Шість великих студій – Disney, Warner Bros., Universal, Fox, Sony і Paramount – помітно змінилися. Мало хто з кінематографістів розуміє, наскільки глибокими були ці зміни і як вони трансформували їхні можливості.
Ера франшиз у кіновиробництві
Починається книжка з передмови «Як франшизи вбили оригінальність у Голлівуді», в якій Фріц заявляє, що «ера розквіту франшизних фільмів – найзначніша революція в кінобізнесі з тих пір, як у 1950-х роках закінчилася студійна система». До цього часу жодна інша галузь не виробляла так багато продуктів із таким малим уявленням про те, чи будуть вони успішно сприйняті ринком. Він протиставляє це успіху Warner Bros., Universal і передусім Disney, які розробляли та використовували такі великі бренди, як «Гаррі Поттер», «Форсаж», «Зоряні війни» тощо.
Успішні кінофраншизи забезпечують кращу прогнозованість. Вартість створення наступного фільму в серії і очікувані від нього доходи можна визначити набагато точніше, ніж вартість оригінального фільму. Високобюджетні франшизні фільми можуть «породжувати нескінченні сиквели, мерчендайзинг тощо», зокрема й поїздки в тематичні парки розваг, іграшки та вигідні додаткові послуги.
Аудиторія, побудована навколо франшизи, значно знижує ризик фінансових втрат.
Фріц ілюструє нещодавнє домінування франшиз, зазначаючи, що «з 50 найкращих фільмів у глобальному прокаті між 2012 і 2016 роками 43 були доповненнями, побічними лініями або адаптаціями популярних коміксів і романів для підлітків (п’ять з решти семи були сімейні анімації)». Кіновиробництво франшиз також значно зменшило вплив і гонорари зірок. Лояльність аудиторії перейшла від зірок до франшизам і тепер «зірки мають значення, тільки граючи правильні ролі».
Міжнародні касові збори
Міжнародні касові збори збільшилися з 8,6 млрд доларів у 2001 році до 27,2 млрд доларів у 2016-му. Вони зросли до 70% від загального обсягу світового прокату в 38,6 млрд доларів. Продаж квитків за межами Північної Америки в 2016 році був у 2,3 разу вищий, ніж продаж квитків у Північній Америці, – на 11,4 мільярда доларів.
Зростання міжнародних продажів квитків посилює перехід кіностудій до створення франшиз. Фріц зазначає, що «48 найкасовіших голлівудських фільмів за кордоном – це бойовики, пригодницькі фільми з великою кількістю візуальних ефектів або сімейна анімація» (за винятком «Титаніка»).
Життя за межами франшизи
Крім того, що «Велика картина» фокусується на статусі студійного кіновиробництва, вона також дає уявлення про кіновиробництво поза студіями. Фріц використовує термін «пік телебачення». Він зазначає, що не так давно «телебачення було середовищем звичного, а кіно – середовищем оригінального». Поява оригінального, ризикованого телебачення прямо пов’язана зі зниженням оригінального, ризикованого кіно.
Міжнародні касові збори збільшилися з 8,6 млрд доларів у 2001 році до 27,2 млрд доларів у 2016 році.
У чому причина? Технологічні зміни відкрили золотий вік телебачення. Відеомагнітофони дали змогу звільняти зсувати програми за часом, а DVD – дивитися цілі сезони серіалів. Ви можете записувати всі епізоди улюблених шоу для відстроченого перегляду. Netflix почав викладати в доступ усі серії відразу, роблячи можливим безпроблемний перегляд. Ніколи ще не було так просто дивитися, що ти хочеш і коли хочеш. Сидіти вдома і дивитися улюблені серіали за невелику плату або безкоштовно по телевізору в HD-якості стало більш привабливим для багатьох глядачів, ніж ходити в кінотеатр і витрачати гроші на квитки, парковку і, можливо, няню, щоб подивитися прем’єру, яка може сподобається або ні.
Оскільки якість і різноманітність телебачення різко зросла, нова звичка проводити дозвілля вдома змінила стару звичку до походів у кіно для значної кількості людей. «Уже давно очевидно, що телебачення – кращий бізнес, ніж кіно», – вважає Фріц. Він зазначає, що телевізійні мережі є найбільш прибутковими підрозділами великих медійних компаній, у тому числі й Disney, Viacom і NBC Universal.
Можливості для незалежних
Кіновиробництво франшиз у великих кіностудіях вражає. Це застереження для незалежних режисерів, захоплених створенням розумного кіно. Хоча є поодинокі винятки, зокрема «Темний лицар», «Чудо-жінка» і «Чорна пантера», найкращим підходом до фільмів про супергероїв є «Месники: Нескінченна війна». Це досить посереднє продовження, але аудиторія змирилася, і критики сприйняли його набагато серйозніше, ніж воно заслуговує.
Влада режисерів у Голлівуді значно зменшилася
Автор пояснює, що роль режисерів фільмів-франшиз схожа на роль режисерів телесеріалів – їхня робота полягає в тому, щоб підтримувати зовнішній вигляд і стиль усього серіалу, чи то «Пуститися берега», чи «Зоряні війни». Завдання – залишатися в смузі серії, а не виїжджати на нові дороги. Основне припущення полягає в тому, що глядачі хочуть більше того ж самого, чи то «Форсаж 10», чи «Місія нездійсненна 15». Зі слів Фріца, раніше було понад 12 голлівудських режисерів, які могли легко отримати зелене світло на свої фільми, а сьогодні їх лише три –Стівен Спілберг, Джеймс Кемерон і Крістофер Нолан.
Раніше було понад 12 голлівудських режисерів, які могли легко отримати зелене світло на свої фільми, сьогодні їх лише три – Стівен Спілберг, Джеймс Кемерон і Крістофер Нолан.
Замість того, щоб розглядати небажання студій фінансувати драми як проблему, незалежні мають бачити в цьому можливість. Усе ще є значна аудиторія для дорослих драм, і тепер студії пропонують мало або взагалі не беруть участі в конкурсі. Це так і для всього спектра нефраншизного кіновиробництва.
Такі дистриб’ютори контенту, як Netflix і Amazon, придумали власну тактику поширення відео. Amazon Studios запускає фільми спочатку в кінотеатрах. Netflix воліє робити фільми доступними безпосередньо передплатникам у день їх прем’єри, незалежно від того, чи будуть вони одночасно запущені в кінотеатрах.
Коли Netflix починав сервіс DVD-mail, він покладався на студії, які знімали значну кількість фільмів, які він орендував. Коли Netflix віддав перевагу цифровій дистрибуції, було вирішено, що він не залежатиме від студійних фільмів, тому він відкрив власний продакшен, продукцію якого можна побачити тільки на Netflix.
Замість аналогової рогатки Netflix використовував віртуальну зброю та інноваційні ідеї.
Замість аналогової рогатки Netflix використовував віртуальну зброю та інноваційні ідеї, щоб захопити студії. Він впорався з переходом на цифрову дистрибуцію набагато краще, ніж «незграбні» студії. Netflix змінив глобальну систему поширення. Компанія має значно більшу здатність до інновацій, ніж студії, у яких набагато більша інерція. Netflix дивиться вперед, тоді як студії занадто часто дивляться назад.
Нова економіка
У заключному розділі «Великої картини» Фріц ставить під сумнів «традиційну економіку кіно, за якої кожне виробництво прагне бути прибутковим». Він вважає, що досягнення цієї мети «ще більше звузить типи фільмів, які студії старої школи, такі як Sony, можуть виробити, до великих, гучних і фінансово безпечних супергероїв, сиквелів і спін-офів».
Він протиставляє цей підхід «новій економіці кіно», яка, як він переконаний, стимулюватиме продакшен усіх видів. Netflix є провідним прикладом цього підходу. Його мета – збільшити кількість передплатників, а не продавати більше квитків або завантажень. Замість того, щоб продавати фільми один за іншим, він продає доступ до зростаючої бібліотеки фільмів і телебачення. Пріоритетом є залучення нових передплатників і збереження існуючих.
Netflix вільний від обмежень традиційних дистриб’юторів, які не платитимуть більше, щоб придбати фільм, ніж вони очікують від дистрибуції в мережах. Netflix може фінансувати оригінальний фільм або серіал, не звертаючи уваги на те, чи перевищить прогнозований дохід собівартість виробництва.
Netflix може фінансувати оригінальний фільм або серіал, не звертаючи уваги на те, чи перевищить прогнозований дохід собівартість виробництва.
Amazon також приділяє першочергову увагу залученню і утриманню передплатників (prime members). На відміну від Netflix, який заробляє тільки на абонентській платі, Amazon отримує вигоду від продажу своїх фільмів у вигляді квитків у кінотеатр і, що найважливіше, від усіх покупок, які Prime Member здійснює на його платформі.
Паралельний світ
Існує паралельний світ незалежного кіновиробництва, в якому прославляється оригінальність. Мета – зробити те, що глядачі раніше не бачили, а не створювати взаємозамінні продовження. Багато незалежних прагнуть змінити те, як люди бачать світ, замість того, щоб намагатися якомога точніше відтворити досвід, який вони мали раніше. На відміну від конвеєрів франшизних фільмів дійсно творчі режисери, письменники і продюсери так само важливі, як і раніше.
У цьому паралельному світі є безпрецедентні можливості дистрибуції, що значно відрізняються від тих, що перебувають у центрі уваги великих кіностудій. Кіновиробники можуть розділити права між дистриб’юторами і зберегти право продавати продукт просто зі своїх веб-сайтів.
Багато з незалежних розробляють індивідуальні та гнучкі стратегії дистрибуції, на відміну від студій, які використовують формальні та фіксовані дистриб’юторські плани.
Незалежні гравці кіноринку безпосередньо спілкуються з основною аудиторією під час зйомок своїх фільмів. Ці прямі зв’язки дають змогу кінематографістам спочатку створювати аудиторію навколо своїх фільмів і зрештою навколо себе. Взявши цю особисту аудиторію з собою в майбутні проекти, вони значно підвищують свої шанси на стабільну кар’єру. Багато з незалежних розробляють індивідуальні та гнучкі стратегії дистрибуції, на відміну від студій, які використовують формальні та фіксовані дистриб’юторські плани.
Примітка
Огляд книги написаний Пітером Бродеріком – провідним стратегом із дистрибуції і президентом Paradigm Consulting. Він очолює дистрибуцію незалежних фільмів і консультує режисерів і компанії по всьому світу, допомагаючи розробляти індивідуальні стратегії для підвищення прибутковості, збільшення аудиторії і ступеня впливу на неї.
