Це допомагає ідентифікувати порушників авторських прав – передає українська антипіратська ініціатива «Чисте небо» у зв’язку з виходом публікації на TorrentFreak.
База даних, що вже існує, вміщує одержувачів великих блоків IP-номерів (компанії, університети, держустанови), а не фізичних осіб. Одним із основних завдань некомерційної організації ARIN є розподіл найважливіших ресурсів інтернету, зокрема адрес IPv4, IPv6 і номерів AS. Вони не розподіляються безпосередньо кінцевим користувачам, а віддаються великим компаніям, у тому числі Google і Amazon, інтернет-реєстраторам, а також інтернет-провайдерам.
Донедавна ARIN підтримувала базу даних Whois за допомогою підходу батога і пряника. Компанії регулярно поверталися, щоб запитати нові IP-адреси (пряник), і ARIN виділяли їх тільки в тому разі, якщо база даних Whois належним чином підтримувалася (батіг).
У листі, надісланому уряду Канади в рамках перегляду закону про авторське право, ARIN підкреслює, що база даних Whois є важливим інструментом забезпечення прав інтелектуальної власності. «Коли в інтернеті виявляються матеріали, що порушують авторські права, або інший незаконний контент, Whois часто є першим пунктом дослідження порушника, – каже ARIN. – Правоохоронні органи і приватні особи, чиї права порушені, можуть отримати доступ до бази даних Whois або відповідно до політики реєстратора, або за судовим рішенням».
ARIN побоюється, що без належної бази даних Whois розслідування крадіжки контенту та іншої незаконної діяльності буде ускладнене.
Експерти розмірковують над національним підходом – чому тільки Канада і саме вона – і вважають питання порушення авторських прав і Whois глобальним. Правовласники в Сполучених Штатах та інших країнах, мабуть, теж вітатимуть таку ініціативу. Для багатьох країн дані Whois були гарячою темою протягом останніх кількох місяців.
Катерина Федорова, керівник української антипіратської асоціації «Чисте небо», виклала своє бачення ситуації: «Зараз світ стоїть перед викликом – які обмеження мають бути запроваджені, щоб захистити інтелектуальну власність. Участь різних гравців екосистеми, їхні спільні зусилля створюють робочі алгоритми боротьби з нелегальною діяльністю, такі як використання інформації бази Whois. Важливо, щоб усі учасники причетних процесів, які не бажають допомагати злочинцям, продовжували добровільно робити все, що від них залежить, для роботи цих алгоритмів».
Реєстратори не вперше допомагають боротися з піратами. У 2015 році ICANN запропонував заборонити «комерційним» сайтам приховувати свої особисті дані в Whois. Це підтримали групи правовласників, зокрема MPAA, які вважають, що це допоможе їм притягати до відповідальності операторів нелегальних сайтів. Представник MPAA Алекс Дікон заявив: «Забезпечення точності цих даних важливе не тільки для MPAA та наших членів, а й для всіх, хто використовує інтернет кожного дня».
У 2018 році ICANN заппровадила тимчасове обмеження доступу до особистих даних у Whois, але правовласники, зокрема MPAA, були незадоволені. MPAA вважає, що загальний доступ до особистих даних корисний для широкої громадськості, додаючи, що надавати потрібно тільки «звичайну» інформацію, яка й так застосовується в комунікації з контрагентами.
Фото: pixabay
