У розмові з ісландським порталом RUVЕрлінгссон пояснив, що віднедавна став вважати себе феміністом. Його зацікавив тест Бехдель – прийом, який допомагає оцінити гендерну збалансованість сценарію фільму: якщо у фільмі є щонайменше один діалог між жінками, які при цьому обговорюють не чоловіків, вважається, що фільм пройшов тест.
«В Ісландії жінки часто були піонерами», – каже режисер. Він згадує Сігрід Томасдоттір (1871–1957), що боролася за збереження Гюльдфлосса й інших водоспадів, на честь якої названа нагорода для екоактивістів.
Героїня фільму «Гірська жінка: на війні» – теж активістка, але бореться вона проти алюмінієвого заводу, який забруднює довкілля. «Жінки відграли велику роль у боротьбі цієї маленької нації за громадські інтереси», – каже він.
Режисер уже задумав нову картину, яку хоче бачити своєрідною утопією. Цього разу він переймається подіями середньовіччя, зокрема – особистістю Гюдмунда Доброго (ісландського єпископа і народного святого, не визнаного католицькою церквою).
Нагадаємо, що «Гірська жінка: на війні» став фільмом-відкриттям Одеського міжнародного кінофестивалю в 2018 році.
Фото надане компанією «Артхаус Трафік»