Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на засіданні 13 грудня ухвалила проект Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, в якому, зокрема, прописана можливість запустити платний пакет ефірної цифри компанією «Зеонбуд». Документ будет спрямовано на реєстрацію в Міністерство юстиції, після чого він набуде статусу офіційного.
8 грудня завершився місячний термін громадського обговорення цього документу. Членам Нацради знадобилося лише пять днів, щоб розглянути правки, надані за час громадського обговорення проекту. Під час ухвалення рішення члени Нацради розділилися – президентська частина виступала за запуск платної послуги «Зеонбудом». Сумніви виникли в Олега Черниша та Ольги Герасим’юк, призначених за парламентською квотою.
Проект документу пропонує закріпити, що для «поширення 32 телепрограм для публічного приймання без абонентської плати діє загальнонаціональна мережа цифрового телемовлення в стандарті DVB-Т2 (MPEG-4), що складається з чотирьох цифрових багатоканальних телемереж МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5» (пункт 3.2). Однак у разі наявності в мультиплексах вільного ресурсу, не задіяного для потреб телемовлення, провайдер «може надавати програмні послуги після внесення відповідних змін до ліцензій» (п. 3.19). А в пункті 3.20 зазначено, що цифрове телебачення має бути безкоштовним для населення, і прописано виняток для надання платної ТВ-послуги для кодованого пакету.
Нагадаємо, провайдери кабельного телебачення трактують ці пункти Плану як старт «проекту “гібридного” ефірного цифрового телебачення, що передбачатиме надання для населення 32 телеканалів безкоштовно і запуск платного пакета з 16–20 телеканалів». Шість асоціацій провайдерів рекомендували регулятору не ухвалювати План у такій редакції. Запуск платного пакету «Зеонбудом», на їхню думку, посилить нерівні умови діяльності для провайдерів різних технологій. Свої пропозиції щодо видалення цих пунктів надали також телегрупи «1+1 медіа» та StarLightMedia.
Голова Нацради Юрій Артеменко під час обговорення повідомив, що вважає дискусію довкола запуску платного пакету «Зеонбудом» надуманою. «Я помітив боротьбу операторів – цифрової мережі та кабельників. Не кажу про конкретного оператора, але, думаю, уже настав час доносити платні пакети в ефірній цифрі. Кабельники, на жаль чи на щастя, чи за відсутністю грошей, інколи не можуть зайти в село. Тому нам потрібно давати можливість доходити до людей (з платним пакетом. – Ред.). Ми регулюємо не тільки відносини ліцензіатів, врешті-решт кінцевою метою має бути надання людям на периферії можливості дивитися телебачення та обирати – хочеш плати кабельнику, а хочеш – супутниковому чи цифровому оператору», – акцентував чиновник.
Олег Черниш має сумніви, що документ зареєструють у Мін’юсті в такій редакції, оскільки Нацрада проігнорували пропозиції громадськості: «Стосовно пропозицій, які надходили від учасників ринку і громадськості, фактично ніякі із них не були враховані практично взагалі. При спрямуванні цього Плану в Мін’юст без урахування думок громадськості та індустрії, вони будуть звертатися в міністерство. Нам доведеться, на мій погляд, цей План переробляти».
Відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко, який курує питання цифрового телебачення в Нацраді, іншої думки: «Про запуск платного пакету ефірної цифри ми уже розмовляли два чи три роки, і кожного року ми цей пункт прописували, казали, що Нацрада розгляне це питання і вноситиме свої пропозиції. Такий розвиток подій можливий, але Нацрада залишає за собою право внести або не внести відповідні зміни до ліцензій провайдера. Відповідно до цього ми будемо розглядати, що це за телеканали, якої вони спрямованості. Цей пункт впливатиме на розвиток нашої індустрії. Зауваження від кабельних операторів будуть, тому що таким чином цифровий оператор вступає в пряму конкуренцію з нашими операторами».
Заступник голови Нацради Уляна Фещук вказала на юридичні нюанси – норму прописано юридично грамотно: «За законом Нацрада має вносити зміни до ліцензії провайдера програмної послуги за заявою ліцензіата. Тобто фактично класичні провайдери за заявою змінюють перелік телеканалів, що вони ретранслюють за власним рішенням. Тому, для того аби Нацрада могла регулювати цей процес – щоб не міняли, не додавали, пункт 3.19 потрібний. Коли ми говоримо про зміни, то ми будемо ухвалювати їх рішенням Нацради кожного разу, коли провайдер звертатиметься до нас. Провайдер нічого не міг би зробити без нас. Я б поставила його в більш вузькі умови, ніж у нього є за законом. Я трактую цей пункт не як можливість розширити пакет провайдером, а якраз як встановити рамки того, яким чином діяти, – без рішення Нацради він нічого не зможе зробити».
Олег Черниш поцікавився в Уляни Фещук її думкою про те, яким чином Нацрада дозволятиме запуск платного пакету в ефірній цифрі. Провайдерська ліцензія «Зеонбуду» дає змогу компанії подати заяву зі списком телеканалів для ретрансляції. Однак, оскільки йдеться про мовлення в мережі з використанням радіочастотного ресурсу, Нацрада все ж таки має оголосити конкурс телеканалів для потрапляння до цього платного пакету. Чиновниця відповіла, що наразі у неї немає відповіді на це запитання, але вона схильна до першого варіанту. «При поданні такої заяви (список з телеканалів платного пакету. – Ред.), ми не можемо відмовити провайдерові, оскільки погоджуємо все автоматично. Хіба що на перелік іноземних адаптованих телеканалів можемо повпливати», – зазначила вона.
Олег Черниш наполягає на тому, щоб залишити пункт 3.19 у старому формулюванні, де були прописано, що «розгляд Нацрадою заяви про платний пакет ефірної цифри відбуватиметься в межах її повноважень». Але поправка не набирає потрібних голосів – «за» крім Черниша та Герасим’юк голосує ще Валентин Коваль. Проти – четверо інших членів (для результативного голосування потрібно п’ять). Але, на думку Фещук, поправка все-таки відхилена, п’ять голосів потрібно для того, щоб вважати результативним загальне голосування.
Олександр Ільяшенко акцентує на тому, що рішення щодо платного пакету все ж таки ухвалюватимуться «у межах повноважень» Нацради. «Ми чітко прописуємо, що провайдер може звертатися до Нацради з пропозицією (прописати телеканали. – Ред.), якщо у нього з’являться вільні місця. Ці ж вільні місця не просто так з’являються – потрібно вкладати великі гроші в розбудову. Якщо у нас цього не буде прописано в Плані розвитку? На мою думку, потрібно давати поштовх цьому», – резюмував чиновник.
Також чиновники обговорювали пункт 3.8, згідно з яким пропонується «узаконити» поняття «втрати чинності» аналоговими ліцензіями в регіонах вимкнення ефірного аналогу – спірного пункту, яким Нацрада фактично дала зелене світло на вимкнення аналогу: «Для завершення переходу від аналогового до цифрового мовлення Нацрада ухвалює рішення щодо втрати чинності відповідними ліцензіями на мовлення в частині докладних характеристик каналу (мережі) мовлення у строки, визначені Планом використання радіочастотного ресурсу України», – йдеться в ньому. На думку Олега Черниша, норму треба прибрати: «У законі немає такої норми “втрачає чинність” ліцензія для завершення переходу (з аналогу на цифру – Ред.). Є тільки “втрачає чинність, коли завершується термін її дії”. Тому я пропоную видалити цей пункт».
Крім цього, між членами Нацрада відбулася дискусія довкола внесення до Плану розвитку питання використання технології мобільного цифрового телебачення DVB-H, провайдером якої є компанія «Етер», тісно пов’язана із «Зеонбудом». У компанії 8 січня 2019 року завершуються ліцензії на мовлення. Президентська частина регулятора фактично виступила на захист компанії, хоча всі попередні роки Нацрада в своєму Плані виключала пункти про DVB-H. Докладніше про це читайте на «Телекритиці» згодом.
Фото: для колажу використане фото Gettyimages: 671033420
Photo by Dean Mouhtaropoulos/Getty Images