Жовтий жилет – за останні кілька тижнів цей атрибут робочої форми перетворився на справжнісінький тренд. Сьогодні протестувальників у такому одязі можна побачити не тільки в центрі Парижа, біля головних туристичних пам’яток, а й у передмістях Франції, на центральних площах Брюсселя і Амстердама.
Чим цікаві «жовті жилети»?
У цих багатотисячних демонстраціях журналісти вже виділили свої особливості. По-перше, рух «жовтих жилетів», як і «Арабська весна», наприклад, зародився фактично завдяки соціальним мережам. По-друге, перша хвиля активістів не притримувалася жодних політичних поглядів і не лобіювала своїх кандидатів, як це було під час «Революції Гідності».
Примітно, що «жовті жилети» не мають єдиного лідера, який би погодився на переговори з урядом. У цьому ще одна особливість «французької революції». Подейкують, що саме завдяки низовій ієрархії протестувальникам вдалося переконати уряд піти на поступки швидше, ніж це могло б статися, якби у протесту був лідер.
Чому «жовті жилети» і «Євромайдан» порівнювати не варто?
Головна відмінність між двома революціями полягає в тому, що українці в 2013–2014 роках вимагали від нового уряду передусім абстрактних речей – підписання угоди з ЄС, вступ до Євросоюзу, НАТО, ліквідація корупції. І лише в другу чергу – підвищення зарплат, виплат, пенсій, зменшення тарифів і «долар по 8».
Під час демонстрацій «жовтих жилетів» активісти говорили спочатку про конкретні речі – скорочення податків, підвищення мінімальних виплат – і лише через тижні перейшли до риторичного. Наприклад – а чому б не повернути Франції франк?
Що стало прецедентом?
Усе почалося в середині жовтня з онлайн-петиції, яка закликала французів не дати урядові Макрона реалізувати план з підвищення цін на дизельне паливо і бензин. Відповідне рішення передусім позначилося б на робітничому класі, який не зміг би оплачувати паливо за завищеними цінами.
Цю основну фактично вимогу активістів уряд Франції виконав ще 5 грудня – президент Франції Еммануель Макрон призупинив план підвищення податків на дизель у країні на 6 місяців. Однак таке рішення уряду активісти не змогли одностайно назвати перемогою і незабаром висунули нові вимоги.
Чого хочуть «жовті жилети» сьогодні?
За останні пару тижнів протестні рухи в Парижі набули політичного забарвлення, причому абсолютно різноманітного. За скорочення оподаткування, підвищення мінімальної зарплати і зміни до конституції виступають як ліві, так і праві, і навіть ті, хто не ідентифікує себе за політичними поглядами. Сьогодні вимоги «жовтих жилетів» можна коротко описати, як «усім – все, будь ласка, але при цьому, кожному – своє».
Найголовніше – податки в країні не повинні бути вищими за 25% (зараз близько 30–40%), підвищення на 40% мінімальної зарплати, яка на сьогодні становить 1 тисячу євро, а прожиткового мінімуму – з 500–600 євро до тисячі. Також серед основних вимог – створення нових робочих місць, будівництво доступного житла, що дасть змогу знизити орендну вартість та іпотеку. Вимоги активістів торкнулися також банківської галузі – «жовті жилети» виступають за зменшення розмірів банків і розбиття банківських монополій.
Крім того, активісти хочуть переписати конституцію в інтересах народу, тим самим узаконивши референдуми з народної ініціативи. Не обійшлося і без радикально правого порядку денного – вимог припинити потік іммігрантів із країн третього світу і вийти зі складу Євросоюзу і НАТО.
Об’єднує активістів поки лише одна вимога – відставка президента Франції Макрона, якого в країні вже нарекли «президентом для багатих». За даними Independent, рівень довіри до Макрона падає на очах. Наприклад, якщо ще в серпні чинного президента Франції підтримувало в середньому 37% громадян (на виборах у 2017 році за Макрона проголосувало 66,1%), вже у вересні ця кількість скоротилася до 29%, а сьогодні електорат президента ледь перевищує 20%.
Кількість «жовтих жилетів» і поліції на вулицях Франції
Як повідомили в Міністерстві внутрішніх справ Франції, станом на 8 грудня кількість протестувальників у країні перевищила 125 тисяч jcs,. Сьогодні їм протистоїть 89 тисяч поліцейських, 8 тис. яких зосереджені в Парижі.
Найбільша кількість демонстрантів була зафіксована на вулицях Франції 17 листопада – близько 290 тисяч людей. До порівняння, тільки в Києві під час «Революції Гідності» експерти налічували до 270 тисяч протестувальників, в середньому кількість мітингувальників коливалася від 100 до 150 тисяч.
Радикалізація протестів, арешти і смерть
Сьогодні у французькій пресі відзначають, що активісти, починаючи з суботи, 8 грудня, перейшли до радикальніших заходів, що спричинило активізацію поліції, яка всіляко намагається не дати протестувальникам захопити урядові будівлі. Крім кордонів правоохоронців уряд стягнув в центр Парижа важку техніку для знесення барикад, які протестувальники продовжують будувати з підручних засобів.
У ЗМІ також зазначають, що за останні дні в Парижі поліцейські застосували більш агресивну формулу сльозогінного газу для боротьби з демонстрантами.
Станом на 10 грудня статистика затримань, арештів, численності демонстрацій і постраждалих в іноземних ЗМІ подеколи значно відрізняється. Наприклад, Le Figaro, французька газета, яка дотримується помірно правих поглядів, повідомляє такі дані:
17 листопада – 282 тисячі протестувальників, один загинув, 409 поранених, 73 затриманих
24 листопада – 166 тисяч протестувальників, 84 поранених, 307 затриманих
1 грудня – 136 тисяч протестувальників, 263 поранених, 630 затриманих
8 грудня – 125 тисяч протестувальників, 118 поранених, 974 затриманих
Водночас спеціальний кореспондент NY Times у Парижі стверджує, що загиблих у Франції вже щонайменше троє. Ліво-ліберальна французька газета Le Monde акцентує увагу на зростанні арештів активістів під час демонстрацій у ці вихідні. За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Франції, таких демонстрантів у поліцейських дільницях станом на вечір 8 грудня було 1723.
Загалом, як підрахували в Міністерстві економіки і фінансів Франції, «за 4 тижні було спалено близько півсотні автівок і пошкоджено десятки магазинів» – повідомив на прес-конференції міністр Брюно Ле Мер. За мірками Франції збитки – мінімальні. Адже лише святкуючи останній Новий рік французи «на радощах» спалили більш як тисячу автомобілів.
Якщо ж говорити цифрами, то збитки Парижа сьогодні оцінюють у 3-4 млн євро. Знову ж таки, повернімося в Україну і згадаймо 2014 рік. Від «Євромайдану» Київ постраждав на 14 млн гривень, а це близько 441 тисяч євро
Коли припиняться протести?
Демонстранти стверджують, що не підуть з вулиць, доки їхні основні вимоги не будуть реалізовані. За всі чотири тижні президент Франції Еммануель Макрон не вступив у переговори з протестувальниками і не виступив з офіційною заявою. Перше звернення президент пообіцяв зробити сьогодні, 10 грудня, о 20:00 (о 21:00 за Києвом).
До чого тут Росія?
Ні для кого не секрет, що головна суперниця Макрона на президентських виборах у Франції в 2017 році, лідер ультраправої політичної партії «Національний фронт» Марін Ле Пен – прихильниця політики Путіна. Чого тільки варта її заява про Крим напередодні виборів: на думку політика, він «завжди належав Росії». Не обійшлося без «руки Кремля» і в демонстраціях «жовтих жилетів». Згідно з американським дослідженням, яке Bloomberg опублікував 8 грудня, контрольовані Кремлем фейкові Twitter-аккаунти почали поширювати неправдиву інформацію про протести у Франції, спрямовану на дискредитацію французького президента Еммануеля Макрона.
.
За даними аналітичного ресурсу, близько 600 проросійських облікових записів у Twitter зараз активно висвітлюють протести у Франції. Хештег #giletsjaunes (французька назва для протестів жовтих жилетів) найчастіше з’являється в повідомленнях з цих сторінок. При цьому користувачі, які нібито активно виступають за повалення Макрона, у своїх повідомленнях посилаються на такі пропагандистські ресурси, як Russia Today, Sputnik і німецьке агентство Ruptly, що належить RT.
Заглавное фото: Getty images