Згідно зі щомісячним моніторингом Національної спілки журналістів (НСЖУ) «Індекс фізичної безпеки журналістів України», минулого місяця в Україні було зафіксовано 10 випадків фізичної агресії проти журналістів. Цього року це рекордна кількість нападів на працівників медіа, повідомляють експерти. Так, у лютому було скоєно 9 спроб перешкоджання виконанню журналістських обов’язків із застосуванням сили, у січні – лише дві.
Безкарність, на думку членів НСЖУ, – основна причина зростання тиску на журналістів. Сьогодні понад сотню справ щодо нападу на працівників ЗМІ в Україні, за даними ІМІ, пиляться в судах, а після закінчення терміну розгляду просто закриваються, оскільки фігуранти багатьох справ – місцеві чиновники і працівники правоохоронних органів.
Зважаючи на те, що ситуація з порушенням прав журналістів в Україні виходить з-під контролю, відсьогодні «Телекритика» уважно стежитиме за випадками нападів на колег. Давайте згадаємо п’ять найкричущіших фактів перешкоджання журналістській діяльності, які були зафіксовані активістами НСЖУ в березні.
«Пси з камерами»
23 березня, місто Генічеськ, Херсонська область
23 березня в центрі Генічеська відбувся мітинг таксистів-нелегалів. Зі слів очевидців, таксисти були незадоволені тим, що Генічеська райдержадміністрація видала КПВВ «Чонгар» тимчасові дозволи на автобусні перевезення від залізничного вокзалу Новоолексіївка до Генічеська. Нелегали виступили проти такої несправедливої, на їхню думку, конкуренції. Під час мітингу невідомі спробували відібрати камеру в редактора видання «Новый визит»Геннадія Осьмака.
Чим не догодив таксистам журналіст, якого один ыз активістів обізвав «псом із камерою», невідомо. Однак від Геннадія Осьмака грубо зажадали припинити зйомку. Після інциденту журналіст написав заяву в поліцію. У справі порушили кримінальне провадження. Реакції місцевої влади на події 23 березня поки що немає.
Журналісти проти праворадикалів
21 березня, місто Одеса
Коли праворадикали помітили, що конфлікт фіксується на відео, один із молодиків вихопив у оператора камеру і кинув на проїзну частину – після чого зник у невідомому напрямку. Навіть більше: за версією журналістів, поліцейські, які були присутні при інциденті, і пальцем не поворухнули. Олександр Виноградов вважає, що нападник був членом місцевого муніципального дозору, який сьогодні активно співпрацює у багатьох регіонах України з членами Національної поліції. Особу нападника досі не встановили.
Мітинг, на який не покликали журналістів
1 березня, місто Бердянськ, Запорізька область
Під час конфлікту в оператора ТРК «Юг» відібрали камеру і забрали карту пам’яті. Володимирові Дьоміна пощастило значно менше: журналіста ушпиталили до місцевої лікарні зі струсом мозку і численними синцями. Сьогодні справу бердянського журналіста передано до прокуратури. Ведуться слідчі дії.
Уроки тайського боксу в Полтавській області
23 березня, село Бутенки, Полтавська область
23 березня праціники Бутенківської сільради напали на журналістку газети «Хроніки громад» Ольгу Гунжель. Зі слів чоловіка постраждалої, депутата сільради Павла Гунжеля, місцеві чиновники хотіли заборонити журналістці знімати неформальне спілкування депутата з працівниками сільради.
«Я, як депутат, з’явився до сільської ради і попросив надати мені копію документів, зокрема договори на виконання певних робіт. Мені відмовили. Журналістка знімала все це на відео», – розповівІМІПавел Гунжель.
Коли журналістка відмовилася вимкнути камеру, одна з працівниць сільради накинулася на Ольгу Гунжель і схопила її за волосся, після чого інший працівник почав бити жінку, завдаючи їй ударів кулаками в обличчя. Зйомка неформального спілкування вартувала журналістці переламу носа і черепно-мозкової травми. На сьогодні ведуться слідчі дії.
Наметове містечко, про яке краще мовчати
3 березня, місто Київ
Щодо Владислава Красінського, то він заяву про напад писати відмовився, уточнивши, що проходить як свідок у справі про напад на журналіста Сергія Нуженка. Зараз ведеться розслідування, і «Телекритика» пильно стежитиме за його перебігом.