Влітку 2020-го творча група «Секс, Інста і ЗНО» на чолі з режисером Антоніо Лукічем, а також керівницею 1+1 Digital Studios і авторкою ідеї Іриною Никончук відзняли серіал про світ сучасних підлітків і їхні проблеми. У центрі подій – четверо персонажів та їхні найближчі друзі, у яких, окрім класичних проблем generation Z, ще й іспити на носі. Прем’єра «Секс, Інста і ЗНО» відбудеться на 1+1 video вже 25 листопада. Серіал буде доступний глядачам за підпискою. Вартість перегляду всіх 12 серій «Секс, Інста і ЗНО» складатиме 79 грн.
«Телекритика» щотижня знайомить читачів з акторами, які знялися у серіалі.
Сьогодні публікуємо інтерв’ю з Андрієм Косенком – актором, студентом третього курсу КНУКіМ, учнем майстерні Дмитра Ступки. Андрій родом з Борисполя. У серіалі «Секс, Інста і ЗНО» він грає роль Колі.
Андрію, як ти вирішив стати актором?
У школі я особливо нічим не цікавився, просто вчився і все. Але потім сестра помітила в мені здатність грати, копіювати когось і запропонувала піти у театральну студію. Тоді мені було років 14. Перше заняття наче сподобалося. Вирішив, що ходити буду, а щоб особливо цим займатися – то ні. Але через деякий час зрозумів, що саме у студії є люди, з якими мені цікаво спілкуватися, з якими весело, і у нас багато спільного. Там зумів побороти свої комплекси, адже мав трохи зайвої ваги, і, може, були якісь зажими.
Потім пішов на курси журналістики, далі були шкільне самоврядування, КВК. Я постійно був або на сцені, або за лаштунками – ведучий всіх свят, співавтор сценаріїв. І так почав розкриватися сам для себе, тому що до цього мене взагалі нічого не цікавило.
Переломний момент настав, коли одна дівчинка у студії запитала, чи збирається хтось пов’язувати своє життя з театром чи з кіноакторством. Тоді я задумався і так само як і багато-хто у групі, підняв руку. Саме з того моменту я немов дав відповідь собі, ким хочу стати. Захотілося докладати більше зусиль, розвиватися. Ми ставили вистави у місцевому Будинку культури. Вони були безкоштовні, й на них приходили, звичайно ж, друзі, родичі, сім’я – аншлагів не було (сміється). Іноді когось зі студії брали у масовку в спектаклі до дорослих акторів, а деяким давали окремі ролі. Мені дуже подобався весь цей процес. І після закінчення школи я вже знав, на кого хотів би вчитися. Батьки не стали мене відмовляти й дали шанс спробувати. Тепер вчуся і радий, що не змінив своє рішення.
Як ти дізнався про кастинг у серіал?
Це все відбувалося під час карантину, я тоді влаштувався працювати кур’єром. І ось вже повинен виходити, а мені одногрупник скидає інформацію про кастинг від Алли Самойленко. Це був шанс, і, якби не мій одногрупник, не знаю навіть, як би склалося. У коментарях під дописом, де шукали типаж Ведмедика Кості, я побачив плюсик від Юри Рекса. Я його знав за творчим конкурсом, який ми з ним разом проходили під час вступу. Вже тоді я зрозумів, що це точно буде Юра. Я тоді навіть подумав, може, не подаватися.
Спочатку я відіслав проби на Костю. А потім мені запропонували роль Колі, й вже через кілька днів були проби наживо. Вони пройшли добре. Спочатку було хвилювання, а потім, як у серфінгу, – піймав хвилю і ніякого страху. Уже у той день мені повідомили, що на 99% Коля – мій персонаж. Можна собі нафантазувати успіх, але є цей один відсоток, через який потім можеш ще більше розчаруватися, тому я не поспішав радіти. І вже потім, коли була створена спільна група, я зрозумів, що мене затвердили.
Які емоції були у той момент? Це ж перша твоя роль у кіно?
Так, було відчуття, що це сон. Я реально не міг повірити. Інші кажуть: «О, мене затвердили, це круто». А я чув про це раніше так, з боку, а на себе не приміряв. А коли це зі мною сталося, подумав – ось так все відбувається, значить цей костюм так на мені сидітиме – ну класно, класно (сміється). Я розумію, що це круто, але є куди рухатися далі, є над чим працювати.
А коли почалося фільмування, що ти відчував, як для тебе проходив увесь той період?
Моя сцена була у перший день фільмування. Перша була у Юри, а друга – моя. І, до речі, складна сцена тоді була, коли з моїм героєм відбуваються зміни. І хоч у мене був театральний досвід, але кіно – це інше. Ось у чому була незручність – стоять дві камери і я роблю рухи й перекриваю себе. Це перший момент, чим театр відрізняється від кіно – ти робиш все максимально на камеру. Я намагався оцінювати себе з боку, дивитися очима камери на себе. І ось пам’ятаю, мені здається, я так по-дурному лежу, ну що там на плейбеку може подобатися (сміється). А виявилося, коли я сам подивився – все добре вийшло, але відчував я себе тоді незручно.
Переживав, все-таки перший знімальний день?
Та ні, я розумів: перший день у Юри й у мене. А першим іноді легше все зробити, тому що, якщо щось зробиш не так, тебе виправлять. Як не крути, але більшість з нас ще вчиться. У всіх були помилки, але ми знали, що нас підтримають, нам підкажуть. Це відчувалося.
Розкажи більше про свого персонажа, про Колю. Що у вас спільного?
Я думаю, що як у Колі, так і у мене є багато енергії, але ми трохи по-різному її витрачаємо. Коля все робить заради однієї мети, він всю енергію витрачає нераціонально, не на ті речі, на які б витратив свій час я. Через це його історія у серіалі складається саме так. І, напевно, це головна відмінність між нами. Насправді мені його дуже шкода, оскільки він нічого такого надзвичайного не хотів, але все сталося, як сталося. Більше не розповім, адже краще дивитися.
А ще спільною для нас є шкільна діяльність. Я деякий час у школі теж був звукачем і сидів за пультом, як і Коля. Ось коли у серіалі будуть обирати президента школи, я там на сцені, у своєму звичному амплуа зі шкільного минулого.
Наскільки знання, які ти отримав в університеті за ці два роки знадобилися на практиці?
Перших два курси нашою базою був саме театр. У нас були сценічна мова, акторська майстерність, хореографія, вокал. Ми голосно розмовляли, виспівували – все це робили саме для театру. І тільки зараз у нас з’явилися такі предмети як екранна мова. У нас, наприклад, є завдання складати монологи й записувати їх на камеру як у кіно, і монтувати їх самостійно. Вважаю, що у цьому корисно практикуватися. Але я й до цього з одногрупником робив своє відео для YouTube. Це були простенькі сюжети, але весь знімальний процес, коли я прийшов на майданчик, мені вже був знайомий. Єдина відмінність у тому, що це було професійно. Бо на знімальному майданчику є люди, які поправляють світло, відповідають за реквізит. А до цього ми все робили самі: я тобі зараз зачіску зроблю, зараз твоя сцена, і відразу знімімо другу сцену, а потім ти мене знімаєш… Іра (акторка Ірина Кудашова – ред.) правильно написала в Instagram – робота актора це 70% очікування. Ти чекаєш, поки поставлять камеру, світло, поправлять грим і т.д. Я побачив: коли працює професійна команда – все робиться швидко і злагоджено. Адже ми з другом робили все по-дилетантськи – ставили камеру на саморобний штатив, монтували все самі – часом лише фільмування займало у нас цілий день, і це тільки маленьке відео. А тут, на майданчику, я тільки грав, а світлом, монтажем професійно займалися інші люди.
Після завершення фільмування, що ти взяв для себе на майбутнє?
Не знаю, чи можна окремі моменти позначити, я для себе переконався, що треба просто бути максимально сконцентрованим, не опускати планку і завжди підтримувати себе у тонусі. Якщо так не робити, то це крах. Просто максимально віддаватися, максимально проявлятися і стукати у кожні двері. У тебе є певний заряд, і його треба максимально використовувати, щоб творити. Тобі Антоніо позначив завдання, ти його зрозумів, зробив, повторив, щось не те – виправив. І я думаю, що це тут головне.
Як у тебе склалися відносини з іншими акторами поза майданчиком?
Я кожному з акторів вдячний, тому що вони для мене приклад. Я розумію, що це дуже круті люди, і мені хотілося б підтримувати з ними зв’язок і в майбутньому. Адже ми стільки зробили разом. Я не так багато спілкувався з усіма у період фільмування, як тільки була можливість, завжди приходив, і ми дуже добре проводили час. У нашій групі у Telegram, де ми всі спілкувалися, було закріплено повідомлення, що ми повинні зробити класний продукт. Кожен з нас, дивлячись на цю фразу, розумів, що він повинен це зробити, повинен викладатися на повну. Коли з такими людьми працюєш разом, то дух наповнює якоюсь незвичайною матерією. Ти себе відчуваєш абсолютно інакше. Коли приходиш на знімальний майданчик – розумієш, що в тебе є відповідальність, і вона – частина загальної відповідальності, яку ми беремо й несемо разом. Це дуже круті відчуття, радий, що мені пощастило опинитися у такій команді.
Андрію, як ти вважаєш, чому варто подивитися серіал?
Коли ми дивимося будь-який фільм або серіал, то порівнюємо його зі своїм життям і думаємо над тим, чи можна щось змінити. Тому, коли глядач побачить «Секс, Інста і ЗНО», він помітить щось подібне у своєму житті, знайде відповіді на запитання або шляхи розв’язання проблем. Адже насправді більшість проблем, які ми підіймаємо у серіалі, можна розв’язати словами – поговорити й усе. Не треба ніяких скандалів, криків, образ. Я думаю, серіал допоможе глядачам, і неважливо це будуть дорослі чи підлітки, – подивитися на себе збоку, зрозуміти, що впливає на їх рішення у реальному житті, й людина у цій ситуації зможе щось змінити. Тому я сподіваюся, що підлітки, подивившись наш серіал, зможуть мінімізувати свої труднощі й зрозуміти, що все не так погано і їхні проблеми не так глобальні, як здаються.
Які серіали й фільми ти любиш дивитися? Хто подобається з акторів?
Більше люблю дивитися фільми, але й деякі лідери серед серіалів теж є. Нещодавно переглянув «Важкі підлітки» – російський серіал, дуже крутий. Ще «Гострі козирки», коли його переглядаєш – це така головоломка, ти вирішуєш, думаєш разом з героями, дуже подобається.
З фільмів, люблю картини режисера Квентіна Тарантіно, ось з останніх фільм «Одного разу в Голлівуді» – це велика робота, яка так круто зроблена. А з акторів мені подобається Бред Пітт. У нього стільки ролей, але всюди він різний і однаково сильний – що у «Бійцівському клубі», що у «Безславних виродках».
З українських акторів подобаються Богдан Бенюк, Олексій Вертинський та Анатолій Хостікоєв. Також подобається В’ячеслав Довженко – і як людина, і як актор.
А мій найулюбленіший спектакль – «Швейк» у театрі ім. І. Франка, де грає Богдан Михайлович. Усім раджу подивитися.
Чи можеш ти поділитися якоюсь цікавою ситуацією, яка сталася з тобою під час фільмування?
Була одна ситуація, коли у сцені був кальян, його треба було заправити й розкурити. Трошки погано нагрілися вуглинки, але треба знімати. І ось я тягну-тягну, а нічого не йде. Просто димить і все. Ну й тут трапився креатив, ми вирішили використовувати електронну сигарету, яка була зі мною. Кілька разів пропрацювали, ніби все ок. Скотчем примотали сигарету до трубки від кальяну, і процес пішов (сміється). Але у кадрі цього не буде видно, звичайно.
Значить у сцені з кальяном буде секрет?
Так, зіграв не тільки я, але і мій вейп (сміється).
Читайте також:
Олександра Кузьміна, «Секс, Інста і ЗНО»: «Цей серіал розкриває ледь не усі підліткові проблеми»
Олександр Яценко,«СЕКС, ІНСТА І ЗНО»: «У нашому серіалі – все правдиво»
Григорій Наумов, «Секс, Інста і ЗНО»: «У серіалі підіймаються теми, про які давно варто поговорити»
Фото: 1+1 media, Андрій Косенко
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
