Міжнародна федерація журналістів (IFJ) запустила свою щорічну кампанію «Кінець безкарності за злочини проти журналістів», щоб вимагати від урядів покласти край безкарності, а також виявити та засудити злочини проти журналістів, які залишаються безкарними.
«Безкарність настає, коли держави не домагаються відшкодування збитку за злочини проти працівників ЗМІ, включно з фізичним переслідуванням і домаганням в Інтернеті, погрозами, нападом, довільними арештами та вбивством. Але це ще не все. Безкарність також виникає, коли ті, хто замовив злочин, залишаються на свободі й залишаються при владі, тоді як інші використовуються як відбувайли», – йдеться на сайті федерації.
Цього року МФЖ приділяє особливу увагу п’яти країнам, де рівень безкарності за такі злочини серйозно загрожує свободі ЗМІ: Ємен, Індія, Росія, Мексика і Сомалі.
За даними ООН, тільки одне з десяти злочинів проти журналістів закінчується обвинувальним вироком.
IFJ повідомляє, що разом зі своїми членськими організаціями у всьому світі буде продовжувати повідомляти й контролювати розслідування кожного вбитого журналіста, де б це не відбувалося, і підштовхувати владу до здійснення правосуддя.
«Безкарність – це пропуск до ще більшого насильства і нападок на наших колег. У пам’ять про наших убитих товаришів, за безпеку і майбутнє журналістики: скажіть ні безкарності!», – резюмувала IFJ.
З нагоди Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів речниця Держдепартаменту США Морган Ортагус закликала уряди країн світу провести незалежні та прозорі розслідування вбивств, нападів на журналістів та погроз на їхню адресу.
Вона зазначила, що з початку століття в усьому світі було вбито понад півтори тисячі журналістів, і у більш ніж у 85 відсотках випадків вбивці залишаються безкарними.
Речниця зауважила, що під час пандемії COVID-19 уряди Китаю, Венесуели, Ірану та інших країн використовували пандемію як привід для погроз, затримань і нападів на журналістів, а журналісти-жінки стикаються з кібертроллінгом, наклепом і іншими гендерними погрозами та насильством.
За словами Ортагус, “уряди, які не розв’язують проблему порушень та злочинів проти журналістів, а також самі вчиняють зловживання, створюють умови для безкарності”.
За її словами, згідно з оцінками Комітету захисту журналістів, Китай, Туреччина, Саудівська Аравія і Єгипет ув’язнюють більше журналістів за їхню роботу, ніж інші країни.
«У цей Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів США закликають уряди проводити незалежні та прозорі розслідування погроз на адресу журналістів, нападів на них і вбивств журналістів; реформувати поліцейську практику, яка дозволяє жорстоко поводитися з журналістами; а також скасувати закони та практики, що обмежують свободу висловлювання», – заявила Ортагус.
2 листопада Національна спілка журналістів України також підготувала заяву. Зокрема, НСЖУ заявляє, що «стурбована неприпустимо високим рівнем фізичної агресії до блогерів та працівників ЗМІ» і зауважує, що попри реагування органів Національної поліції на злочини проти журналістів, прецеденти вагомого покарання нападників на журналістів фактично відсутні.
Спілка також повідомляє, що моніторинг, який вона проводить спільно з ГО «Інформаційна безпека», ГО «Платформа прав людини», Академією української преси та Інститутом розвитку регіональної преси, фіксує високий рівень агресії до представників ЗМІ. Зокрема, за 9 місяців 2020 року зафіксовано 56 інцидентів фізичної агресії до журналістів.
«Одним з реальних кроків для зрушення ситуації з мертвої точки є максимальне виведення всіх справ про напади на журналістів у публічну площину з регулярними звітами керівників силових структур, приверненням уваги до проблеми всього українського політикуму й наших міжнародних партнерів», – вважають у НСЖУ.
За даними Спілки, Україна входить у число країн, де широко поширені фізичні атаки на працівників ЗМІ.
«У 22% опрацьованих випадків фізичні напади на журналістів здійснені представниками влади, у 51% – звичайними громадянами, а в інших випадках – невідомими. Найбільш поширений метод тиску на працівників ЗМІ, що висвітлюється традиційними й цифровими медіа України, є атаки і/або погрози нефізичного характеру та/або у кіберпросторі, насамперед цькування, залякування, погрози насильством і смертю», – повідомляє Спілка.
Експерти також зазначили, що інформація далеко не про всі погрози й атаки різного типу потрапляє у ЗМІ.
«Через тотальну безкарність і масову агресію проти журналістів, робота у засобах масової інформації стала такою ж небезпечною, як робота поліцейського чи військовослужбовця, які щодня наражаються на небезпеку. Це неприйнятно для демократичної європейської країни», – резюмує у своїй заяві НСЖУ.
Нагадаємо, 2 листопада Національна спілка журналістів України організовує щорічні громадські слухання з питань захисту прав журналістів, боротьби з системною безкарністю і фізичною агресією щодо співробітників ЗМІ.
Матеріал доповнюється…
Читайте також:
У Мінську затримали журналіста «БелаПАН»
У Раді заявили, що скасували рішення про позбавлення акредитації ЗМІ
Президент Туреччини подав до суду на Charlie Hebdo
НСЖУ проведе громадські слухання про безпеку журналістів
Фото: unsplash
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
