У липні 2019 го Тетяна Кисельчук очолила діджитал-платформу «Суспільного» і за рік розширила команду, систематизувала роботу дирекції, розробила ряд програмних документів, запустила новинний сайт, уніфікувала соціальні мережі, збільшивши кількість підписників до 1 млн. А вже в травні 2020 го Тетяна почала роботу над новим амбітним проектом: мультимедійної службою новин мовника NewsHouse 2.0, запуск якої запланований на квітень 2021 року.
В інтерв’ю «Телекритиці» генеральний продюсер цифрових платформ «Суспільного» розповіла про діджитал-трансформації мовника, спільні проектах з Офісом медіарозвитку Шведського радіо, а також про роботу над NewsHouse 2.0, яка реалізується спільно з BBC Media Action і Deutsche Welle Akademie.
Розкажіть докладніше про проект діджитал-трансформації «Суспільного»: як виникла ідея, які департаменти/експерти задіяні в роботі?
Якщо ви маєте на увазі діджитал-платформу як таку, то вона існує від початку створення «Суспільного» —15 травня 2017 року. Тривалий час вона була на підхваті в інших платформ. Тільки подумки ми були digital first, а в реальності — last, якщо не lost. Що казати, якщо до квітня 2020 (!) року не було чітко визначено такий напрямок, як цифрові платформи, відтак ми не могли витрачати бюджетні кошти на виробництво цифрових платформ. Зараз діджитал — одна з трьох повноцінних платформ Суспільного, така сама як телебачення чи радіо.
Якщо ви питаєте про колаборацію «Суспільного» й компанії Genesis, яка увійшла в топ-10 інноваційних кейсів — це масштабний та довгий шведсько-український проєкт. Він націлений на підтримку діджиталу, зокрема в регіонах. Це, по-перше, створення новинного сайту та системи планування Suspilne 2.0. По-друге, дослідження і тренінги, знову ж таки, для регіонів. І, по-третє, проєкт передбачає технічну підтримку регіональних філій.
Чому обрали для співпраці саме Genesis?
У тендері (кваліфікаційних інтерв’ю) брало участь кілька великих компаній, проте Genesis мав перевагу — 10-річний досвід створення новинних платформ. Це дозволило команді Genesis сформувати сильну пропозицію, яка чітко відповідала вимогам та потребам мовника.
Всі, хто працює з розробниками, знають, як важко зробити якісний продукт у стислі строки. Genesis впорався бездоганно: новинний сайт мовника заточений під мобільне споживання, оптимізований під взаємодію з пошуковими системами та соціальними мережами, і наразі стабільно обслуговує інформаційні інтереси 2,5 млн українців щомісяця.
Якою є роль Офісу медіарозвитку Шведського радіо в цьому проекті?
Величезна. SRMDO, шведське радіо, імплементатори проєкту. З одного боку, є SIDA, донор. З іншого боку — «Суспільне», реципієнт. А між нами — шведське радіо. Вони надають свою експертизу та допомагають втілювати ідеї в реальність.
Які виникали труднощі з реалізацією та яких успіхів вдалося досягти?
Складнощів зі створенням діджитал-платформи було забагато, щоб розповісти про них усі. Але я ніколи не забуду, як минулого літа, коли я тільки прийшла на посаду, в мене не було жодного програміста і 35 неефективних платформ з різними мовами програмування, хоча інколи здавалося, що це наскельні малюнки. Тож ми витратили багато часу, але систематизували документацію по сайтах і серверах. Окремо ми постійно збираємо й аналізуємо дані, уніфікували понад сто сторінок в соціальних мережах, написали стратегію, концепції, посібники. Власне, побудували діджитал-платформу.
Серед головних успіхів, по-перше, становлення. Треба було бути максимально стійким, щоб стати в один рівень з радіо та телебаченням, щоб тебе перестали сприймати за залишковим принципом, паралельно невпинно пояснювати, що діджитал — це не піар, не «страніца в Фейсбукє», і лише дистрибуція. По-друге, створення команди, з 12 до 40 людей (телебачення і радіо — 700 і 400 людей відповідно), це й справді одне з найважчих завдань — створення робочих місць. Крім того, я була ініціатором створення діджитал-команд в регіонах, яких до весни цього року просто не існувало. По-третє, системний підхід до всіх напрямків роботи, чи то платформи, чи то документація. І, звісно, серед успіхів — популярність, про що говорю не я, за мене говорять цифри.
Моєю метою було створити спільний фундамент і зробити так, щоб про нас заговорили. Отже, я створила новинний сайт, і за 5 місяців від запуску спільними зусиллями ми вивели його на топ-позиції, не кажучи про відео у Facebook, які завдяки регіональним філіям та грамотному кроспостингу увійшли в топ-3 за переглядами взагалі серед усіх медіа.
Скільки ваші відео набирають переглядів? Як ви рахували?
Системно рахуємо останні 4 місяці. Березень — 55 млн, квітень — 64 млн, травень — 58 млн, червень — 64 млн. Свої дані беремо з Facebook Insights. Дані інших медіа, щоб порівняти, беремо з Crowdtangle.
Але ми йдемо далі й завжди публікуємо інформацію про повні перегляди, тобто ті, які люди додивилися до кінця. Для «Суспільного» важливо бути прозорим у звітності перед українським суспільством. Чесно кажучи, крім нас, я ні в кого такого не бачила. Отже, в березні ми отримали 7 млн повних переглядів, у квітні — 8 млн, у травні — 6 млн, у червні — 8 млн.
Крім того, треба сказати, що рівно половина переглядів нам дістається не від підписників. Facebook активно нас рекомендує. З одного боку, звісно, це радісно, з іншого — тривожно, бо ми не можемо це контролювати.
Зараз у «Суспільного» в усіх соціальних мережах 1 млн підписників.
Умовно діджитал «Суспільного» розділено на три блоки: соціальні мережі, діджитал-новини і адміністративно-технічний блок. Яка ваша участь в роботі кожного з них?
Не умовно, а навіть дуже офіційно та практично. Це мій перший крок, як головної продюсерки, в будь-якій дирекції: перше, що роблю — це створюю структуру з підрозділами і призначаю керівників. Впевнена, що тільки так можна стати ефективними. У нашій бюрократичній компанії цього досить складно досягти офіційно, але я б’юся до останнього, тому що люди мають розуміти, за що вони відповідають головою.
Діджитал-новини очолює політична журналістка з 17-річним досвідом Оксана Денисова, соціальні мережі — Маргарита Єрмак, яка росла останні три роки в нашій компанії (переїхала із Сумської філії), адміністративний блок — Геннадій Матвієнко, у якого чорний пояс із бюрократії. Усі троє працюють так, що я жодного разу не пошкодувала, що обрала саме їх.
У березні до діджитал-команди «Суспільного» приєдналася Ангеліна Карякіна. Як вам працюється разом із нею? Які спільні проекти вдалося реалізувати за цей час?
З Ліною ми познайомилися в Дрездені восени 2019 року на премії Adami. Вже тоді я знала, що страшенно хочу працювати з нею, але вона була невблаганна. Уявіть моє здивування, коли вже за три місяці я сиджу в Оксфорді, вчуся, нікого не чіпаю, аж раптом мені приходить повідомлення від Зураба Аласанії про те, що Ліна пішла з Громадського телебачення (тоді ще в пресі цього не було), і в них запланована зустріч. Переговори пройшли, очевидно, вдало, бо коли я повернулась, Ангеліна прийшла до мене на співбесіду.
У Ліни є кілька якостей, які зазвичай не уживаються в одній людині. Наприклад, вона за 2 дні запустила міжплатформовий 4-годинний марафон «На карантині», тобто спрацювала як продюсерка. Ліна поїхала в Гаагу освітлювати процес у справі збиття MH17, тобто спрацювала як польова кореспондентка. Ліна обновила документ «Редакційні засади», провівши серію сесій із BBC, тобто показала, що вміє працювати з програмними документами. В ній магічним чином вживається теоретик і практик, і неясно, хто з них сильніший.
Нещодавно стартував проект «Суспільне Крим». Чи давно назрівала ідея запуску цього сайту? Чому його запустили саме зараз?
Чому він стартував тільки зараз — так питання не стоїть. Онлайн він завжди мовив, новини Криму публікувалися на спільному сайті Суспільне Новини.
Ні, ідея з’явилася нещодавно в Османа Пашаєва. Головна перевага сайту в тому, що новини публікуються чотирма мовами: українською, кримськотатарською, російською та англійською.
Команда NewsHouse 2.0
Поділіться найбільш важливим кейсам.
Є кейс один, називається NewsHouse 2.0. Це мультимедійна служба новин, яку мені доручили побудувати на Хрещатику, в будівлі Українського радіо, що є частиною Суспільного мовника. Це визнана світова модель виробництва новин для всіх платформ: телебачення, радіо, діджитал. Ця модель використовується для мультимедійних, багатоплатформенних операцій, вона базується на створенні єдиного ньюзруму, так званої системи Input-Output, де головною є історія, а способи дистрибуції – різні. Ньюзхаус створюється в рамках підтримки проєкту ЄС, який реалізується BBC Media Action та Deutsche Welle Akademie.
Проєкт поділяється на:
- архітектуру та будівництво та все його стосується: інженерні мережі, опалення, каналізація, геологічні вишування, системи зв’язку тощо;
- структуру та штатний розпис (у новинах працює 220 людей);
- бізнес-процес: це мало не найскладніше, бо треба перевчити всіх людей працювати на три платформи і припинити сприймати телебачення як священну корову.
Паралельно з діджиталом я створила робочу групу по Ньюзхаусу і працюю на два фронти. Деякі співробітники дублюються. Так, Ангеліна Карякіна очолить Newsgathering (Новинний центр), а Геннадій Матвієнко акробатує між бюрократією діджитал-дирекції і новинної дирекції. Гена, пробач.
Саме в рамках цього проєкту я повністю переводжу діджитал-новини (плачу, але переводжу) в підпорядкування дирекції новин, тобто об’єдную всі новини. І саме в рамках цього проєкту ми з членом правління, відповідальним за регіони, Миколою Чернотицьким та генеральним продюсером новин Федором Скрипником підпорядкували діджитал-команди в регіонах — шеф-редактору (а не продюсеру, як це було). Це масштабні трансформаційні зміни в усій компанії.
Паралельно ми обрали архітектора та дизайнера, вже готова візуалізація проєкту. Її розробила для нас компанія Слави Балбека. Складається враження, що цей дизайн випереджає свій час. У нас звикли до строкатого начиння в кадрі, все червоне, миготить, блискає, дизайн нашого Newshouse 2.0 інакший: лаконічний, геометричний, свіжий. Зараз розробляємо повну архітектурну документацію, щотижня зустрічаємося на Хрещатику і пропрацьовуємо інженерію, акустику, кондиціонування. Окреме спасибі команді радіо на чолі з Дмитром Хоркіним за те, що всіляко підтримують нас.
Коли відбудеться запуск?
Треба побудувати практично інформаційний канал з апаратною, саундбоксами, ньюзрумом, телестудією, радіостудією, щитовою, серверною тощо, тощо. Тому реальна дата запуску — квітень 21 року. Але драматична не дата, драматично інше.
Ньюзхаус має для мене світоглядне значення. Я побудую цілу машину з виробництва новин, яка має доступ в усі регіони і на всі платформи з найширшим покриттям в країні. Можна як завгодно скептично ставитися до «Суспільного», але всі моніторинги показали, що в нас немає жодного замовного матеріалу. Незалежність від будь-якого політичного впливу нам забезпечив голова правління Зураб Аласанія. Що буде, якщо вже наступного року на виборах Зураба замінить людина без цінностей «Суспільного»? І питання не лише до мене: це питання до професійної спільноти, донорів, до всіх, хто тяжко працював, аби «Суспільне» відбулося. А я собі думаю: власними руками побудувати інформаційний інструмент і віддати його на темну сторону — як це? Сиди роби діджитал. Нє, дайте понаднормової роботи і екзистенційне торнадо. Тепер я не знаю, що буде важче: запустити Ньюзхаус чи вмовити Зураба подати документи на другий термін. Обидва завдання — «із зірочкою».
Чи планують на «Суспільному» розвивати ОТТ-сервіс, наприклад, за рахунок створення оригінального контенту?
Так, у стратегії цифрових платформ він запланований на 2022 рік. Звісно, є пересторога, що це запізно, але я шкірою відчуваю, як усе рухається в нашій компанії — спробуйте працювати 100 днів із заблокованими рахунками.
2020 — рік створення єдиної діджитал-екосистеми. Це означає, що цьогоріч ми випустимо цілу низку вебпродуктів: до сайту новин приєднаються спортивний сайт, сайт радіо та сайт культури, об’єднаних однією CMS. В побудові платформи — це надзвичайно важливий крок: єдина адмінка, одна мова програмування. Ніяких «наскельних малюнків».
2021 рік стане роком юнацького та дитячого контенту. В мене є кілька ідей, але поки я не проведу всі можливі дослідження та фокус-групи, виробництво не почнеться. Також хотілось би почати працювати з доповненою реальністю і кіберспортом.
За цей час налагодиться виробництво на телебаченні (сподіваюся, нам колись таки дадуть повний бюджет, просто для різноманіття, а не половину, як всі три роки поспіль), і телебачення зможе виробити значну кількість продукції власного виробництва. От тільки тоді, у 2022 році, є сенс створювати стрімінговий сервіс, бо матимемо достатню кількість конкурентоспроможного контенту.
Як вважаєте, чи можливе створення одного великого стрімінгового сервісу силами кількох медіакомпаній?
Після останнього року нашого з вами життя на цьому світі відповідально заявляю: можливо все. Я розумію, що питання в тому, як ми, як Україна, будемо конкурувати з іноземними сервісами з їхньою силою-силенною контенту. Чи не зникне весь український медіаринок просто тому, що на нього не буде попиту? Не думаю. Є детективні серіали, а є документальне кіно про твоє місто, тому контент, вироблений тут, завжди матиме значення. Яке це буде значення — інше питання. Поживемо — побачимо.
Читайте також:
Більше перегляду. Менше реклами: як карантин вплинув на ринок IPTV/OTT
Прекрасне майбутнє: чому варто рекламуватися на OTT-платформах
Аудіожурналістика: чому в Україні поки що «не звучить»?..
Фото: Суспільний мовник
Підписуйтеся на «Телекритику» в Telegram и Facebook!
