Спільними зусиллями працівників слідства і прокуратури, співробітників Департаменту кіберполіції Національної поліції України, юристів групи 1+1 media й адвокатів Smartsolutions Law Group у кінці лютого були викриті два рекламних агентства, які займалися розміщенням реклами на веб-майданчиках, нелегально транслювали широкій аудиторії фільми, серіали, телевізійні передачі й інший аудіовізуальний контент. У результаті, 27 лютого 2020 року у київському офісі компанії MGID були проведені обшуки, а за цим виникла низка публікацій, у яких керівництво MGID заперечує факт порушення українського законодавства і причетність до діяльності нелегальних сайтів. «Телекритика» вирішила розібратися у цій ситуації.
Про законність обшуків і коректності постанови суду
Співробітники MGID опублікували фото постанови Печерського суду, яке стало підставою до проведення обшуків, акцентуючи на тому, що у документі «був відсутній перелік сайтів, про які йде мова, час, місце і спосіб здійснення «злочину», найменування потерпілих і підозрюваних тощо». На думку MGID, це є свідченням відсутності складу злочину.
«Телекритика» попросила медіаюриста Максима Дворового проаналізувати і прокоментувати документ: «На мою думку, MGID не правий. УПК містить ряд вимог до постанов про обшук. У той час як серед цих вимог передбачено вказівку щодо положення закону, на підставі якого виноситься постанова, номер кримінального провадження, положення УК, порушення якого розслідується, а також вказівки сторін кримінального провадження (у цій постанові – слідчий), вимоги чітко описувати склад потенційного правопорушення немає. Посилання ж на норми УК, у порушенні якого підозрюється особа, у постанові зазначено (ч. 3 ст. 176 і ч. 2 ст. 200 УК (порушення авторських прав з обтяжливими обставинами і незаконні дії з документами на переказ коштів відповідно). Крім того, жоден з цих складів злочинів не відноситься до таких, які можуть бути відкриті тільки на підставі заяви потерпілого за статтею 477 КПК. Тому стороною провадження виступає слідчий, вказаний у постанові. У той самий час порушення могли бути допущені вже під час обшуку, проте його деталі мені невідомі».
Також ми отримали коментар від Юрія Крайняка, керуючого партнера юридичної фірми Jurimex: «Постанова, звичайно, може бути і «некоректною», але на самі процесуальні дії це не впливає. Тобто, якщо є постанова і з нею прийшли проводити обшук, то обшук, швидше за все, відбудеться незалежно від обставин, викладених у мотиваційній частині постанови».
Ситуацію навколо обшуків ми попросили прокоментувати і представників MGID. «Телекритика» запитала у маркетинг-директора MGID Миколи Рекеди, чи вважає він рішення Печерського суду достатньою підставою для проведення обшуку.
«Рішення судів є обов’язковими і підлягають виконанню. Ми – законослухняні і це приймаємо. Але самі рішення, згідно з Конституцією та Кримінально-процесуальним законом, повинні бути законні і обґрунтовані. До логічних і обґрунтованих рішень Печерського суду – про обшук у нас – зарахувати неможливо в силу викладеного в ньому. Ми вважаємо його помилковим через те, що у нас немає і не може бути ніяких доказів порушення авторських прав, вчинених третіми особами. Проведені з несамовитою жорстокістю грабежі в офісі й у нас вдома ніяк не схожі на спроби щось встановити, а просто мають вигляд замовної справи проти успішної компанії. Наше завдання зараз – відстояти свою репутацію і зробити все можливе для того, щоб жодна IT-компанія на українському ринку не піддавалася таким діям», – відповів він.
Про реєстрацію компанії і наявність іноземних інвесторів
Компанія зареєстрована у США українськими підприємцями, що зовсім не означає наявність іноземних інвесторів і/або акціонерів.
«Телекритика» поставила Миколі Рекеді також кілька питань і про інвесторів та реєстрацію компанії.
З якої причини ви зареєстрували компанію в США?
– Витрати на діджитал-рекламу у США становили приблизно 50% від глобальних і попри те, що його частка поступово буде скорочуватися, він все ще буде найбільшим ринком для рекламної індустрії протягом найближчих 10 років. Зараз частка США складає близько 39%, і для нас американський ринок завжди був ключовим. Ми не просто зареєстрували там компанію. MGID – спочатку американський бренд, створений для ринку США, який отримав глобальний розвиток і є лідером не тільки на американському ринку. Зараз ми №2 у світі й зміцнюємо свої позиції у Південно-Східній Азії і MENA (країни Близького Сходу і Північної Африки), збираємося вийти на ринок Латинської Америки.
Чи є у вашій компанії іноземні інвестори, і якщо так, то чи можете ви їх назвати?
– Так є. Поки не розголошуємо, але стежте за нашими новинами.
MGID: IT-компанія чи рекламне агентство?
У деяких публікаціях MGID згадувалася як IT-компанія, в інших – як рекламне агентство. Ми вирішили проаналізувати, які саме послуги надає ця компанія, звернувшись до офіційного веб-ресурсу MGID.
Наводимо переклад: «MGID, Inc. є піонером у галузі нативної реклами, надаючи індивідуальні рішення у рамках однієї інтегрованої платформи для рекламодавців, афілійованих маркетологів, інтернет-магазинів, веб-майстрів, інтернет-маркетологів, бренд-менеджерів, медіабаєрів і паблішерів».
На думку Миколи Рекеди, MGID – це IT-компанія, як Facebook і Google: «MGID – це платформа нативної реклами. Для того, щоб пояснити, хто ми такі, простіше провести аналогію з такими монстрами, як Facebook і Google. Ба більше, ми ведемо роботу за міжнародними стандартами, які набагато жорсткіші, ніж правила українського ринку: наш трафік верифікований сертифікатом TAG, ми співпрацюємо з GeoEdge і на глобальному рівні виступаємо за відкритість, чистоту і чесність рекламного ринку».
Однак, наскільки нам відомо, IT-компанії працюють у сфері апаратного програмного забезпечення комп’ютерної техніки та суміжних високотехнологічних областях. Говорячи простою мовою, вони випускають продукти для ПК, займаються веб-розробкою і розробкою додатків для мобільних телефонів, можуть надавати послуги хостингу, а велика частина штату такої компанії – розробники.
«Телекритика» попросила фахівців, які працюють у сфері IT, назвати критерії, яким повинна відповідати IT-компанія.
На наш запит відповідає Дарина Федько, засновниця WeAR Studio: «IT-компанії, як правило, розробляють будь-якого роду програмне забезпечення. У їхньому штаті обов’язково є розробники, тестувальники і т.д. Найчастіше IT-компанії працюють за таким принципом: розробляють програмне забезпечення, продають ліцензії на його використання (як, наприклад, 1С), надають подальшу технічну підтримку свого продукту, тобто постійно кастомізують своє рішення під клієнтів, додають нові опції або виправляють помилки. А ті компанії, які займаються рекламою в інтернеті, скоріше, є рекламними агентствами, що спеціалізуються на діджитал-напрямку».
Про відповідальність за розміщення контенту на піратських ресурсах
Як ми вже писали раніше, представники MGID заперечують свою провину, а також заперечують наявність складу злочину їхній діяльності. Однак правоохоронці заявляють про те, що в ході слідчих дій були знайдені і вилучені серверне обладнання, комп’ютерна техніка, документація і чорнові записи, що свідчать про причетність MGID до кримінальних злочинів.
Ситуацію навколо обшуків коментує керівник відділу контенту Департаменту кіберполіції Національної поліції України Андрій Мірошниченко: «Зараз дії підозрюваних можна кваліфікувати як створюваний самостійний склад злочин за ст. 176 КК України, відповідно до чинної редакції якого кримінально карається незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а також незаконне відтворення, розповсюдження пісень, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- і відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкордінг, кардшерінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди».
Виявлення складу правопорушення тривало понад два роки, про що говорить директор з GR групи 1+1 media В’ячеслав Мієнко: «Ця справа є першою в Україні кримінальною справою, яку було відкрито щодо дій з фінансування піратства на основі чинної норми КК України, яка набрала чинності у квітні 2017 року. Склад правопорушення є вкрай складним, а тому, навіть попри постійну і ретельну роботу групи юристів, адвокатів і представників кіберполіції, його опрацювання і доведення до порушення кримінальної справи зайняло понад два роки».
В офіційній заяві ініціативи «Чисте небо» пояснюється цей факт: «З 2017 року стаття 176 «Порушення авторських і суміжних прав» Кримінального кодексу України має окремим складом злочину не тільки «незаконне відтворення» захищених авторським і суміжними правами творів, а й «фінансування цієї діяльності», оскільки порушення закону вигідне не тільки самому інтернет-пірату, а й рекламодавцю, який дешево скуповує крадену аудиторію».
Зазначимо, що ще у 2015 році до рекламного агентства MGID були питання через можливе фінансування піратства – до її представників був запит про перерахування компанією MGID грошових коштів за розміщення реклами на інтернет-ресурсі kickass.to, який нелегально транслював контент провідних кіностудій.
«Діяльність вказаного сайту призводить до незаконного розповсюдження об’єктів авторського права без відповідних дозволів правовласників, у результаті чого інтересам компаній UMG Recording Services Inc, Warner Bros. Entertainment Inc. (Warner), Disney Enterprises, Inc. (Disney), Paramount Pictures Corporation (Paramount), Twentieth Century Fox Film Corporation (Fox), Universal City Studios LLLP (Universal), Columbia Pictures Industries, Inc. (SonyPictures) (Columbia) завдано матеріальної шкоди на суму $45 103, яка, згідно із встановленим Національним банком України курсом гривні, становить понад 1 000 000 грн, що є особливо великим розміром», – сказано у рішенні Печерського суду від 31 липня 2015- го.
А пізніше, у 2019-му, директор Громадської спілки Ініціатива «Чисте небо» Катерина Федорова помітила «значну активність з розміщення реклами на сайтах зі списку blacklists з боку MGID» і зверталася до їхніх представників: «Я особисто зверталася до їхніх представників, пояснювала ситуацію і наслідки, просила проаналізувати ситуацію, надавала необхідну інформацію – навіть отримала відповідь, що наші списки взяті в роботу. Але у січні 2020 аналіз показав, що кількість реклами на сайтах зі списку blacklists.org.ua, розміщеної MGID, збільшилася більш ніж в 1,5 раза. Ця компанія стала #1 у нашому «антирейтингу», про що ми знову ж повідомили компанію з проханням звернути увагу. Цього разу, на жаль, взагалі не отримали жодної реакції».
4 лютого Асоціація музичної індустрії України підтримала «Чисте небо» і оприлюднила заяву, у якій зазначила, що підтримувала і буде підтримувати дії державних органів України, які спрямовані на захист прав власників авторських і суміжних прав: «Фінансування незаконного використання творів і фонограм є важливою складовою існування піратства взагалі, тому прецедент порушення кримінальної справи проти рекламного агентства є вкрай важливим для нашої країни. Ми переконані, що ефективна і цивілізована робота правоохоронних органів і, зокрема кіберполіції України, може стати однією зі складових, необхідних для комплексного розв’язання проблем у цій сфері».
«Телекритика» також поспілкувалася з представниками індустрії, які поділилися своїми думками щодо нелегальних майданчиків.
Микола Фаєнгольд, комерційний директор дивізіону Digital & PayTV StarLightMedia: «Кіберполіція провела масштабні обшуки сайтів і агентств, які розміщували рекламу на піратських платформах. Про це активно повідомляють українські ЗМІ. Зокрема, на сайт з піратським контентом подали заяву представники медіагрупи StarLightMedia.
Загалом нашою компанією ініційовано понад 50 кримінальних справ за 176 статтею КК. З погляду правовласників, ми задоволені оперативним розслідуванням кіберполіції і сподіваємося, що справу максимально швидко буде передано до суду, а злодії будуть покарані. До того ж були проведені обшуки компаній, які підозрюються у фінансуванні піратства. Якщо судом буде доведена вина підозрюваних, їм загрожують позбавлення волі та штраф, оскільки з 2017 року факт фінансування піратства є кримінальним злочином. Результати розслідування безпосередньо впливають на рівень піратства в Україні, а, отже, і на шлях України в країну з розвиненою креативною економікою. Тому очікуємо максимально прозорого і відкритого розслідування.
Слід зазначити, що боротьба з піратством – це не локальний інтерес правовласника, а необхідна умова для роботи всіх індустрій, пов’язаних з виробництвом контенту, інноваціями або науковою діяльністю. А наша глобальна мета – захистити можливості для розвитку української креативної економіки, а значить – створити робочі місця, гідну оплату праці всіх, хто в ній працює. Власне, за цими сферами майбутнє, і оскільки ми прагнемо зміцнювати конкурентоспроможність – нам потрібно об’єднати зусилля і зробити захист авторських прав пріоритетом».
Генеральний продюсер PayTV каналів Star Media Олексій Шульдешов у коментарі «Телекритиці» зазначив, що збиток від піратства безпосередньо відчувають не тільки правовласники контенту, а й легальні майданчики, на яких цей продукт розміщується: «Ми виробляємо і продаємо свій продукт на такі легальні майданчики як Megogo, Oll.tv, Sveet.TV та інші. Користувач не платить їм, а йде на піратські майданчики. Через це і ми, і вони втрачають. Порахувати таку шкоду досить складно, адже пірати не показують інформацію про перегляди.
Але Star Media як правовласник давно займається боротьбою з піратством і зачисткою нелегальних посилань і майданчиків. Ми заходимо на сайт, бачимо наш контент і вимагаємо його видалити. Наприклад, коли мова йшла про закриття Moonwalk (онлайн-плеєр) через піратство, то на той момент наш контент там вже не розміщувався кілька років. У них у правилах навіть була приписка: «Ми не розміщуємо контент Star Media».
Як тільки ми почали активно боротися з піратами, відразу побачили приплив користувачів на наш канал на YouTube. Також це сприятливо позначається і на інших легальних майданчиках, куди ми продаємо свій контент – їх прибуток теж збільшується. Адже, не знайшовши той чи інший фільм або серіал на піратських майданчиках, користувач починає йти на легальні, де купує його».
Директор Індустріального Телевізійного Комітету Ігор Коваль у коментарі «Телекритиці» зазначає, що головне поточне завдання індустрії (що стосується цього кейса) – унеможливити заробляння піратами грошей на рекламі.
«Є піратство, яке відбувається не з економічних мотивів. Але є піратство, яке об’єктивно є чиїмось бізнесом, і люди заробляють чималі гроші на крадіжці та поширенні чужого майна.
Друге – це використання ресурсу аудиторії піратських ресурсів для показу реклами. Ми розуміємо, що дуже багато з них є нелегальними онлайн-казино. І мова йде не стільки про компанії, які працюють або працювали в Україні, а про тих, хто «сидить» на ліцензії якоїсь офшорної країни іншої юрисдикції і не планує взагалі працювати легально. Вони виводять гроші з країни, не платять податки й до всього цього фінансують своєю діяльністю піратів.
Якщо говорити про великі українські компанії, то вони вже не рекламуються на таких ресурсах. Але були й винятки – такі випадки, коли навіть світові компанії потрапляли на ex.ua, коли він ще існував.
З огляду на наскільки у нас не врегульований інтернет і мінімально врегульована інтернет-реклама як така, то певну діяльність, яка має вигляд реклами і є рекламою з юридичного погляду, можна подати під іншим кутом. Але фактично ми розуміємо, що це агентство надавало послуги рекламодавцям для того, щоб розміщувати рекламу. І той факт, що вони якось інакше організовують власні бізнес-процеси і взаємодію з контрагентами, не може звільняти їх від того, що вони, об’єктивно, розміщували рекламу».
Такого ж погляду дотримується і директор з маркетингу та стратегії MEGOGO Іван Шестаков: «Будь-який піратський сервіс – це нелегальний бізнес з простою метою – отримання прибутку. Фактично це перепродаж краденого. Усі, хто усвідомлено сприяє і витягує вигоду з протизаконної дії, є, як мінімум, співучасниками. Не було б піратства, якби на піратських ресурсах не розміщували рекламу – адже це їхній єдиний вид заробітку. І абсолютно всі учасники цього нелегального ланцюжка усвідомлюють і підтримують те, що відбувається. Тому всі повинні нести відповідальність. Усі учасники повинні грати за єдиними правилами. Як у спорті. У що б перетворився футбол, якби гравці «коли їм дуже треба» безкарно порушували б правила? Таких карають або видаляють з поля».
Зазначимо, що про компанії MGID пишуть не тільки українські ЗМІ. The Los Angeles Times у своїй недавній статті під назвою «Індустрія онлайн-реклами об’єднується для боротьби з піратством, шахрайством, екстремістами і фейками. Чи є у неї шанс?» згадала MGID таким чином: «MGID входить у число рекламних мереж, що підтримують піратські операції, таких як Thevideo.me. Оголошення, які MGID розміщує на сайті, як правило, є найбільш прибутковим типом – це непристойні посилання, на кшталт «Ці гарячі росіянки й українки самотні й хочуть познайомитися з чоловіками похилого віку». Також видання зазначає, що MGID, з офісами у Санта-Моніці, не відповідала на запити про коментарі протягом декількох місяців.
«МГІД-Україна», яка є членом Комітету «Інтернет Асоціації України», і собі звернулася в ІнАУ та Комітет з питань цифрової трансформації Верховної Ради України по підтримку. А 10 березня асоціація закликала владу і правоохоронні органи провести розслідування щодо чергового «маски-шоу в ІТ-компанії».
Фото: unsplash
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
