Міфи та реальність: як супутникове кодування позначилося на показниках закодованих телеканалів

У ніч з 28 на 29 січня телегрупи StarLightMedia, 1+1 media, «Медіа Група Україна» та Inter Media Group закодували супутниковий сигнал 22 своїх основних розважальних телеканалів. Сьогодні близько 09:30 стали доступні дані телерейтингів Nielsen за перший день після кодування. Яку частку втратили канали медіагруп через супутникове кодування? Та чи справді виростуть рейтинги російських незакодованих телеканалів? Про це у своєму блозі розповідає Орест Білоскурський.    

Якщо ви читаєте «Телекритику», то ви, мабуть, останній тиждень обговорювали дві теми: кодування супутника та перерахунок населення від міністра Кабінету міністрів. Обидві теми дотичні до телевізійних вимірювань. Щодо першого – всім цікаво, як супутникове кодування насправді позначилося на телерейтингах. Друга тема цікава тим, що цифри, які оприлюднили при складному трьохметодовому підході – нас трохи більше ніж 37 мільйонів – абсолютно близькі до цифр, які використовувалися у телевізійному дослідженні ще задовго до перерахунку від міністра Кабінету міністрів. Так ось. Якщо ви читаєте цю статтю, то телеканали медіагруп таки закодували свій супутниковий сигнал, і, можливо, у кінці тексту знайдете для себе відповідь на питання, як українські глядачі пережили перший день після кодування. Та чи варто чекати масовий перехід на перегляд російських телеканалів, які мають відкритий супутниковий сигнал?

Але спершу побіжно згадаємо, з якими можливостями стикалися глядачі в історичній перспективі за останні п’ять років. Канали змінювали транспондери та супутники,  переходили з одних супутників на інші, глядачам відключали аналогові ефірні канали, спершу сигнал Т2 для глядачів був кодованим, а потім Т2 розкодовували. І все це глядачі проходили безболісно – вони продовжували споживати той контент, який вони споживали «до» та «після».

З усіх сторін лунає міф, що через супутникове кодування телеканалів медіагруп, глядачі будуть дивитися російські телеканали.

Щоб розвіяти міф, на допомогу нам прийдуть дані з телевізійного дослідження, яке ми вже визначали вище, оскільки воно є дійсно одним із найточніших джерел даних в Україні.

Який вигляд мають супутникові користувачі в Україні? Ми точно знаємо скільки їх – 4,5 млн домогосподарств. З яких супутників вони приймають сигнали телеканалів?

1. Які супутникові «тарілки» найбільш поширені?

В Україні однозначно домінують «тарілки» з «потрійним» конвертерами-«гориничами», направленими на 13, 4 та 5 градуси. Дані Nielsen показують, що близько 85% сімей супутникового телебачення мають “тарілки” саме з таким потрійним варіантом. Це означає, що найпопулярнішими, найпоширенішими і найдоступнішими є телеканали, що транслюються відкрито на таких супутниках: Astra 4A (компанії SES), Amos 3/7 (компанії Spacecom) і HotBird 13 (Eutelsat).

2. На які супутники налаштовані «тарілки» у 15% решти супутникових сімей?

Звісно, що вам цікаво дізнатися, який же відсоток «тарілок» налаштований на інші супутники. Так от, супутник на російському 36 градусі займає 5 місце серед супутників (після Astra 4A, Amos 3, Amos 7 і HotBird 13), на які налаштовані українські сім’ї, його частка – лише 3%. Тоді як лідер – Astra/Sirius (стара назва, але люди все ще продовжують так називати) – до 85%.

Чому «люди кажуть» про російські канали, якщо станом на сьогодні доступний чималий набір українських телеканалів на супутниках, які переважають (Astra 4A, Amos 3/7 та HotBird 13). Незакодованими залишаються понад 60 українських телеканалів.

На противагу їм на HotBird 13 доступно всього лиш 8 російських телеканалів з відкритим сигналом.

Вчитайтеся у назви телеканалів – і ви побачите, що, у принципі, ті, хто залишився на безкоштовному «супутнику» і не планує щось змінювати (переходити до супутникових провайдерів чи міняти тип прийому), отримають все одно значний набір з телеканалів.

Що тут хочеться додати? Якщо ви працюєте на ТБ, і ви знайшли свій канал у цьому списку, то знайте – ви не скористалися шансом і не провели кампанію зі своїми глядачами щодо їх збереження. Ви їм не розповіли, що ваш канал буде залишатися на супутнику на старому місці, зі старими параметрами та у відкритому доступі. Ви були би взагалі геніальними, якщо стали б у чергу за розміщеннями на тих транспондерах, що їх звільнять 22 закодованих телеканали медіагруп. Хоча тут застереження в іншому – дивитися на ваших телеканалах особливо нічого. Тому:  чи будуть глядачі вас дивитися; наскільки сильним для них буде стимул шукати інші способи отримання улюблених каналів (Т2, підписки на кабельне, платний супутник чи ОТТ), маючи 70 інших відкритих телеканалів?

Щоб з’ясувати останнє у нас є простий показник, він знову ж таки дуже точно порахований. Мова йде про сумарний відсоток часу, або простіше ─ частку телеперегляду супутниковими сім’ями тих 22 телеканалів, доступ до яких тепер потрібно отримати іншим способом. Частка їхнього перегляду з 2014-го стабільно коливається у межах 70-78%.

У наступному графіку вказано, яка частка людей не вимикала жодного каналу зі списку закодованих. Таких у 2019-му було всього лише 0,9-2,2%.

Бачимо, що так само як і серед усього населення, панелісти з супутниковим типом прийому зосередили свої тарілки на 3 основних супутниках.

Чи призведе супутникове кодування медіагруп до великих втрат у показниках їх телеканалів? Ні! Втрати будуть на рівні похибки вимірювання. Це означає, що програмні рішення програмних директорів телеканалів будуть мати значніший вплив, ніж технологічні зміни у прийнятті телеканалів глядачами. Для категорії глядачів 18-54 років у містах 50 тис.+ протягом 14 наступних днів ефект взагалі залишиться мізерним і можливо навіть вийде у плюсову категорію.

Отже, що нам дав перший день – день максимуму показників телеканалів, які не кодували супутниковий сигнал? Це власне та таблиця, яку ви всі чекали.

Глянемо на аудиторію 18-54 50+. Оскільки це найшвидші результати – то це точкова оцінка станом на старті. Далі будемо разом слідкувати за розвитком і поведінкою супутникових сімей.  18-54 50+ ─ це комерційна аудиторія, на яку максимально зорієнтована рекламна спільнота (це аудиторія, за якою прогнозується і відстежується перегляд реклами). Згодом у наступних публікаціях будуть також порівняння з даними домогосподарств усієї України, що дозволить побачити поведінковий ефект, а не комерційний.

Дані за кожен день тижня потрібно порівнювати до аналогічних днів минулого тижня: наприклад понеділок 27 січня з понеділком 20 січня. Отже, день кодування – 29 січня, середа. Порівняємо до попередньої середи – 22 січня. І тут ми побачимо, яке місце зайняло 29 січня за всю історію вимірювання телерейтингів. Беремо частку 22 телеканалів, які закодувалися, і дивимось, яке місце зайняла ця частка в історичній ретроспективі. Для чого ми це робимо? Бо якщо кодування дійсно вплинуло негативно, як дехто з вас очікував — то дані за 29 січня мають бути майже у самому низу (в ідеалі найгірший день за часткою українських топ-каналів). Отже, листаємо і дивимося на таблиці.

Таблиця №1. Порівняння суми часток закодованих каналів у вівторок, 22 січня, за тиждень до кодування з першим днем кодування – 28 січня (аудиторія 18-54 50+).

Бачимо несуттєву зміну, особливо враховуючи, що це лише перший день кодування.

Таблиця №2. Місце 29 січня в історичному топі сумарних часток телеканалів, що закодувалися з 2014 року.

Отже, бачимо, що всього у даних спостереження ми фіксуємо 2220 днів, і 29 січня займає лише 10 місце в “антитопі”. Це вказує на те, що кодування жодним чином суттєво не вплинуло на показники каналів, рівень впливу нижчий ніж рівень програмування та інших факторів. Просідання не є драматичним (не перше місце “антитопу”). Таким чином, це вказує на те, що ефект від переходу на платну модель швидко нівелюється.

У перспективі за 10-14 днів ефект зникне.

Фото: pixabay

Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!