Софія Онопрієнко
У свої 17 років Софія Онопрієнко навчається на стипендії у топовій канадській школі, робить внесок у суспільство Канади, займаючись волонтерством. Також вона створила YouTube-блог та заснувала власну освітню платформу Education Inspiration Change для тієї молоді, яка зацікавлена у прогресивній освіті. Чому вона все це робить? Тому що їй, як представниці покоління Z, важливо слідувати своїм цінностям, розвиватися і по максимуму використовувати всі технологічні можливості. В інтерв’ю «Телекритиці» Софія розповіла, що важливо для її покоління і як нам, дорослим, навчитися його розуміти.
Для нас дуже важлива правда. Саме тому я почала вести свій YouTube-канал. Річ у тому, що ми отримали неправдиву інформацію щодо найпершої канадської школи, до якої я вступила. Заяви та обіцянки не відповідали дійсності. І тоді прийшла ідея — вести влог, завдяки якому підлітки, які бажають навчатися у найкращих навчальних закладах, отримували б поетапні кроки для вступу.
Також у школі нас вчать розпізнавати фейки. Робити це просто — потрібно бути щиро зацікавленим інформації, яку хочеш отримати, та перевіряти її якість, користуючись різними джерелами (мінімум трьома), заглиблюючись у тему.
Ми цінуємо свободу дій. Я вважаю, що давати можливість вирішувати самостійно потрібно з юного віку. Це стосується і батьків, і вчителів. Мої батьки завжди надавали мені свободу дій. Що стосується школи, то, наприклад, у французькому ліцеї, де я навчалася, учням дозволялося вставати під час уроків і ходити по класу, якщо вони хочуть розім’ятися. Можна було піти в книжковий куточок і почитати. Можна було сидіти не за партою, а на килимку на підлозі.
Ми займаємося тільки тим, що нас цікавить. Але це не означає, що ми присвячуємо себе якійсь одній справі. Коло інтересів може бути дуже широким. Наприклад, я знаю підлітків, які щодня ставлять перед собою нову мету. А якщо нас обмежувати, то це створить проблеми.
Самоосвіта й академічна освіта — це must have. Однак ми цінуємо якісну освіту. Тому звертаємо увагу на ті школи й внз, які входять у топ-10 кращих у тій чи іншій країні. Академічна база знань нам потрібна — вона дає розуміння того, у який бік нам далі рухатися. Тому вона не повинна бути глибинною. Якщо сподобався якийсь напрямок, ми потім самі заглибимося у його вивчення.
Ми не приймаємо байдужого ставлення до когось/чогось. В одній зі шкіл, де я навчалася, склалася саме така негативна ситуація. І мені не хотілося залишатися там з людьми, які не зацікавлені у моєму майбутньому. Тому батьки перевели мене в інший навчальний заклад, у якому відчувалося, що все тут робиться для нас — для студентів.
Дуже важлива підтримка батьків. Мої, наприклад, ніколи мене не засуджували, навіть якщо я показувала низькі результати у школі. Навпаки, вони всіляко мене підтримували. І я відчувала себе захищеною, огорнутою їх любов’ю і ніколи не думала, що зі мною щось не так. Вони сформували мене цілісною особистістю.
Пріоритети ми розставляємо, орієнтуючись на свої цінності. Наприклад, для мене важливою цінністю є здоров’я, і я не буду ним жертвувати аби встигнути щось доробити. А от старше покоління, наприклад, може легко жертвувати здоров’ям заради роботи. Для них бути успішним — це працювати і вдень, і вночі. Для нас — бути успішним, значить, слідувати головним цінностям здоров’я, соціалізації, навчання.
Гроші — це інструмент для реалізації наших цілей, для інвестицій у себе. Якщо говорити про подарунки, то ми цінуємо не речі, а емоції, наприклад, від подорожей.
Нам дуже не вистачає часу. Напевно це правда, що наше покоління страждає «синдромом втрачених можливостей». Дуже багато можливостей, і ми не встигаємо використовувати їх всі, хоча хочеться усього і відразу.
Нашому поколінню не сидиться на місці. Тому ми такі відкриті до змін. Наприклад, я поїхала вчитися у Канаду, бо в українській школі мені було дуже комфортно. У мене було відчуття, що я всього досягла. І мені хотілося якогось руху вгору. Тому я постійно потребую апдейтів, різких змін, і такою зміною стала Канада.
Соцмережі нам потрібні й для підтримки відносин, і для навчання/роботи. Я, користуюся Facebook, Instagram, Snapchat, TikTok, YouTube. Моя аудиторія в Instagram — друзі, однокласники. Там мої дописи носять лайфстайловий характер. Facebook — батьки, друзі батьків, батьки моїх друзів. Тут я розповідаю, як я себе мотивую, як вчуся, як досягаю своїх цілей. У TikTok я не активна, просто дивлюся відео своїх друзів. Snapchat — теж для підтримки стосунків із друзями. YouTube — веду свій влог.
Ми швидко перемикаємося на різні мови. Оскільки я живу в Канаді, де популярні англійська і французька, я спілкуюся обома цими мовами. І я, і мої друзі часто чергуємо англійські та французькі слова. Мені дуже комфортно спілкуватися з людьми, які так само як і я змішують мови. Мені тоді навіть легше зрозуміти співрозмовника.
Моє покоління веде замітки. Я веду їх суржиком російської та англійської мов і тільки на телефоні. Для мене це важливо, тому що мені зручно потім переносити цю інформацію на інші носії.
Мої топ-3 цінності. Час. Я завжди звертаю увагу на те, наскільки продуктивно я проводжу час і чи маю від цього задоволення. Щастя. Немає сенсу чимось займатися, якщо це не приносить мені щастя. Любов/підтримка/турбота — це маст у сім’ї.
Топ-3 джерел, яким я довіряю: Анастасія Кей (вона влогер, навчається у Гарварді й теж розповідає про свій досвід); Khan Academy (чудовий канал для самоосвіти), TEDx.
Фото: особистий архів Софії Онопрієнко
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
