Опублікувати відео з минулого
Поки культура 80-х у тренді можна скористатися досвідом авторів третьої «Історії іграшок», які в 2010 році створили на YouTube аккаунт зі старими рекламними роликами. Серед них була й фейкова реклама з головним лиходієм з «Історії іграшок 3» – ведмедем Лотсо. Для більшої переконливості була також випущена японська версія ролика, де ведмідь не просто милий, а по-справжньому кавайний.
Опублікувати відео з майбутнього
Якщо ваша фантазія не обмежується накладенням VHS-фільтрів і ґлітчів, можете вчинити більш витончено. Наприклад, як творці «Прометея»: напередодні виходу фільму вони опублікували відео, в якому актор Гай Пірс виступає на конференції від імені глави корпорації Weyland з 2023 року. У Weyland Corp навіть з’явився свій веб-сайт, де андроїд нового покоління Девід (Майкл Фассбендер) нюхав квіти і переконливо плакав, примовляючи, що розуміє людські емоції.
Створити профіль персонажа в соцмережі
Зробити глядача співавтором
Ідея інтерактивних фільмів і серіалів по-справжньому розвинулася лише з появою стрімінгових сервісів. Але це не означає, що в доінтернетівську епоху такий задум не застосовувався! За часів класичного Голлівуду за «інтерактив» відповідав режисер Вільям Касл. Рекламуючи свій фільм «Містер Сардонікус» про однойменного персонажа, обличчя якого за його гріхи назавжди застигло в жахливої посмішці, Касл обіцяв дати глядачам можливість обрати жорстоку або милосердну щодо Сардонікуса кінцівку.
Голосування проводилося старим гладіаторським методом: палець угору або вниз (правда, в темряві кінотеатру доводилося використовувати картки з відповідним жестом, намальованим люмінесцентною фарбою). Однак жоден глядач не пам’ятає, щоб Сардонікуса у фільмі пощадили: чи то публіка в 60-х була кровожерливою, чи то герой насправді на те заслуговував, або ж задум з альтернативною кінцівкою був жартом – і це найправдоподібніший варіант.
Переконати глядача, що він – обраний
Технології технологіями, однак часом потенційному глядачеві не вистачає душевного і «лампового» підходу. У 2012 році деяким завсідникам кінотеатрів у США надійшли підписані вручну конверти від Fox Searchlight. «Ви готові побачити своє майбутнє?» – запитував напис, а запрошення обіцяло познайомити адресата з якоюсь Меггі, довершували картину загадкові окультні символи. Ні, Fox не мав наміру заманювала глядачів до секти, вона заманювала їх на трилер, присвячений секті, – «Звук мого голосу». Та з огляду на те, що кампанія супроводжувалася переконливими відео в стилістиці «прокиньтеся!», було б цікаво побачити статистику щодо відгуків фокус-групи (ми б, наприклад, трималися від таких заходів подалі).
Вдати, що все по-справжньому
Після успіху маркетингової кампанії фільму «Відьма з Блер» супроводжувати промоматеріали натяками на те, що всі екранні події відбувалися насправді, стало хорошим тоном. Рекламники справляють фальшиві документи навіть до тих фільмів, де документальності не може бути й близько. Так, вихід стрічки «Темний лицар: Відродження легенди» супроводжувався зливом фейковий паперів ЦРУ. А кількість знятих на телефон роликів, на яких нібито зафыксовано НЛО, вкинуті в мережу перед черговим фантастичним бойовиком, йде на десятки. Шкода, звичайно, що творці фільму «Хроніка» (2012) не запуститься в небо реального Дейна Дехана, обмежившись манекеном (див. відео): НЛО вийшло б не тільки оригінальним, а й симпатичним.
Податися в сферу обслуговування
Ні, ми маємо на увазі не те, як супермаркети мережі 7-Eleven перевтілилися у магазини Kwik-E-Mart із «Сімпсонів» (хоча й це теж). Погодьтеся, приємно, коли творчі люди, які створюють великобюджетні фільми, згадують, що таке проста фізична робота. Так, напередодні виходу фільму «Божевільний Макс: Дорога люті» в Торонто відкрилася тематична автомийка. Правда, відповідно до естетикою «Божевільного Макса», після миття автомобілі покривалися шаром пилу, під яким був помітний лише логотип із назвою фільму. Звичайно, «Макс» вистрілив би й без такого запиленого двигуна торгівлі, однак пара зайвих кінських сил ніколи не завадить.