Сьогоднішні герої працюють на каналі практично з моменту його заснування. Вони пам’ятають, як зароджувався «1+1» та без чого він неможливий.
Руслан Осадчий, керівник відділу видачі в ефір «1+1», про кількість випусків проєктів каналу, знакові програми, співпрацю з роботом і курйозні ситуації в ефірі.
«На «1+1» я працюю вже 23 роки, тут я виріс професійно. Розпочинав з позиції адміністратора в ефірці, а наразі очолюю відділ видачі в ефір телеканалу “1+1”. Майже всі проєкти «Плюсів» створювалися на моїй пам’яті, я знаю кожен продукт. Ми запускали такі рейтингові програми: «Останній герой», «Гарем», «Перший мільйон», «Форт Буаяр», «Танці на льоду», «Цирк із зірками» та багато інших.
Кількість контенту, який ми створили, справді вражає! Наприклад, за цей час вийшло 15 сезонів та понад 180 випусків реаліті «Міняю жінку» (перший випуск вийшов у ефір 8 березня 2010 року), 390 випусків програми «Гроші» (перший епізод – 23 жовтня 2010 року) та більше як 600 – «Світського життя». Це дивовижно!
«Плюси» зазнали багатьох змін, і кожна з них приводила до ще більшого прогресу. Контент і цільова аудиторія постійно оновлюються, ми йдемо в ногу з часом і приділяємо велику увагу дослідженням. Мало хто знає, але раніше, років 15 тому, продукти в ефір “1+1” видавав робот. У фільмі «1+1. 25 років Ти не один», який презентували до ювілею каналу, є кадри, де на власні очі можна подивитися, як це відбувалося.
Зараз команда ефірної служби складається з 6 працівників, на яких завершується все виробництво “1+1”. Наша ціль — якісно видати в ефір увесь матеріал, який створюють різні відділи. Кожен робочий день відрізняється від попереднього. Під час міжсезоння — робота спокійніша, а коли починається сезон, то це обов’язково щось нове.
Траплялося чимало курйозів, але ми завжди виходили з ситуації. Бувало таке, що програми не було в ефірі 30 хвилин, а було, що й перемонтовували щось за 2-3 хвилини до виходу. Круто, коли все виходить вчасно та без накладок, але й проблеми нас не лякають. Обожнюю дивитися на свою працю у кінцевому результаті – вже на екрані.
З цікавих фактів: дубляж культової кінострічки «Сам удома» був записаний «Плюсами» ще у 1997 році, і з того часу озвучка жодного разу не змінювалася. Глядачі досі чують оригінальну версію і, якщо вірити фідбекам, дуже її люблять.
Усі проєкти «Плюсів» для мене особливі, але є ті, з якими я працюю напряму, і вони найрідніші – це ТСН, «Світ навиворіт» та весь контент «Студії Квартал-95».
Магія “1+1” у тому, що ми протягом більш ніж двох десятиліть тримаємо першість на ринку, наші зірки та телеведучі є найвпізнаванішими, а на проєктах працюють справжні легенди!
До речі, за 23 роки роботи на ТБ я жодного разу не давав інтерв’ю, це мій дебют.
Надія Оненко, заступниця директора з регіональної мережі ТСН, про карантинні виклики, сімейну атмосферу в ТСН і важливість фідбеку від глядачів.
На ТСН я прийшла понад 20 років тому. За цей час змінилася і я, і новини. Коли ТСН тільки починав свою історію, це був маленький та камерний колектив зірок, який створював небагато контенту. Тоді ми всі одне одного знали, а зараз компанія настільки розрослася, що можна працювати з людиною кілька років, а познайомитися особисто лише зараз.
Ми стали технологічними та передовими завдяки команді професіоналів. Але якщо взяти ядро, то все залишилось так, як і було раніше – люди, колектив, відчуття «плеча поруч» у важкі моменти. Часто щось іде не так, як планувалося чи хотілося б, але уміння швидко перелаштуватися й усвідомлення, що від кожного залежить результат – це запорука успіху. Такі люди оточують мене тут, у ТСН.
Мене мотивують люди по обидва боки екрану. Особливе натхнення приходить тоді, коли ти «гориш» не один. Звісно, ми не можемо «горіти» нескінченно, але щоразу один одного запалюємо. Мотивує результат. Заради цього ми всі працюємо, і це дає нам сили. Ну, і це помітно за цитованістю ТСН і за впливовістю.
Глядачі – теж наша мотивація, особливо, коли отримуємо від них фідбек. Часто буває, що глядачі ТСН настільки співчувають героям сюжетів, що дарують будинки, купують дорогі ліки… Після сюжету про народження четверні у Кропивницькому, підприємці з Луцька подарували щасливій родині чотири дитячих ліжечка. Наче – дрібниця, але не для родини, у якій з’явилося одразу четверо дітей. У рубриці «ТСН. Допомога» виходять матеріали про збір грошей на лікування. Ми самі не вірили, але бувало, що за добу після матеріалу наші глядачі жертвували більше мільйона гривень. Ми бачимо вплив та підтримку наших глядачів – і це дуже цінно.
Я опікуюся нашими регіональними корпунктами, які є майже в усіх обласних центрах України. Це – можна сказати – команда мрії. З кожним із них я і редактори відділу, які працюють у Києві, – на постійному зв’язку. Спочатку особисто мені було, звісно, важко спілкуватися лише на відстані. Але я звикла (усміхається). Для зв’язку, крім телефону, ми використовуємо месенджери. Також маємо групу, де всі разом обговорюємо якісь сюжети чи проблеми, що виникають.
Щороку ми збираємося усі разом, тоді емоції просто вибухові! Спілкуватися весь час з людиною в онлайні, а потім побачити її наживо – важко описати, що ти відчуваєш у такий момент, ця розвіртуалізація дуже цікава. До речі, саме таке довготривале спілкування на відстані допомогло зробити перехід на дистанційну роботу нашому відділу відносно легким.
“1+1” – це велика частина мого життя. Це люди, однодумці, і найцікавіше – це водночас і прогрес, і стабільність. Зокрема, стабільність і в тому, що ми постійно змінюємося. Люблю ТСН за рух, за постійний розвиток, ми приймаємо будь-які виклики.
Тетяна Смирнова, директорка юридичного департаменту, про роботу юриста у медіакомпанії, головні здобутки команди та “1+1” через чверть століття.
20 років тому «Плюси» були невеликою компанією, де панувала домашня атмосфера, де всі одне одного знали. Крім цього, спілкування з власниками теж відбувалося дуже просто, вони, власне, були «двигунами» всіх процесів. Протягом цього часу ми росли, збільшувались та трансформувалися у великий бізнес, побудований за європейськими стандартами, добре структурований, зі зрозумілими й відкритими процесами та політиками.
І якщо 20 років тому це була просто сім’я, то зараз ми маємо масштабну корпорацію, яка не втратила свою цілісність команди та досі об’єднує найталановитіших фахівців. Для кожного плюсівця – це другий дім. І так було завжди.
Переконана, що робота у телекомпанії та взагалі медійний бізнес є найцікавішими, що може бути в юриспруденції. Не секрет, що ми багато працюємо з паперами, але робота у творчому колективі дуже драйвить, дарує нові ідеї, яскраві емоції, яких нам так не вистачає. Коли ти йдеш в офіс, то навіть не знаєш, чим тобі сьогодні доведеться займатися: або орендувати для фільмування свійських або навіть диких тварин, або «розрулювати» ситуації, пов’язані з журналістською діяльністю.
“1+1” – дуже атмосферне місце з потужною позитивною енергетикою, а моя команда – це надзвичайно дружні, розумні, цікаві особистості, які щодня дарують крила. Можна прийти з вкрай поганим настроєм, однак неможливо залишатися сумним в оточенні таких чудових компаньйонів. Якщо говорити суто про наші здобутки, то я вважаю, що ми великі молодці. Протягом цього часу ми не мали значних правових проблем, і це доводить, що «Плюси» – команда справжніх профі.
Впевнена, що ще через 25 років канал буде дуже інноваційним, абсолютно несхожим на той, який ми маємо зараз у цифровому плані. Однак з колективом амбітних та впевнених у собі людей!
Анатолій Чудаса, водій, про фільмування серіалу «День народження Буржуя», спогади 20-річної давності та про те, у чому головне досягнення “1+1”.
Канал “1+1” – це половина мого життя, я працюю тут вже 24 роки, практично з моменту заснування. Звісно, за такий довгий проміжок часу змінилося дуже багато. Незмінною лишилася атмосфера у юридичному департаменті. Люди приходили та йшли, проте настрій був таким же, як і 20 років тому. Не уявляю, як колегам це вдається (усміхається).
Назбиралося багато історій про «Плюси», які я згадую з радістю та величезною любов’ю. Негатив забуваю одразу, а от позитивні моменти залишаються зі мною назавжди. Іноді здається, що крім “1+1” нічого й немає у житті. Пам’ятаю першу політичну програму, яку знімав канал. Це відбувалося на Дарницькому вагоноремонтному заводі. І хоч бюджет проєкту був мізерним, політичні дебати вийшли по-особливому яскраві. Перчинки додавав цікавий фон на майданчику – бочка з соляркою, яка палала.
Саме “1+1” заклав початок серіального виробництва в Україні. Ще в 90-х ми відзняли перший серіал «День народження Буржуя», який став справжньою подією у суспільстві. Частково епізоди знімали у нашому офісі, тож спостерігати, як розгортається сюжет на екрані, було дуже цікаво. Любили вгадувати, чий кабінет, чия кухня сьогодні опинилися у кадрі.
З одним актором з «Буржуя» мене постійно порівнювали, я був зовні схожий на нього. Якось він взяв з собою на знімальний майданчик дитину, а я якраз робив собі каву на кухні. Заходить малеча, каже до мене: «Тату», – а потім уважно вдивляється і заходиться сміхом (усміхається).
Дуже приємно бути причетним до таких крутих проєктів, які генерує “1+1”. Обожнюю наші «Танці з зірками». Завжди дивуюсь, як режисерам вдається щоразу знаходити такі неймовірні рішення та готувати просто фантастичні хореографічні постановки.
Не можу уявити “1+1” без людей. На каналі завжди кермувала молодь. Як тоді, на початках, був молодий колектив, так і сьогодні. Звісно, лишились на каналі й студенти того часу, але зараз вони вже дорослі, досвідчені та мають керівні посади. “1+1” — це креативна команда, яка ніколи не стоїть на місці. Кожен день — це нові ідеї та відкриття.
Бажаю каналу високих рейтингів, самодостатності та нових сил і ідей!
Леонід Олексюк, завідувач господарства 1+1 media, про роботу з Аленом Делоном, фільмування у проєктах «Плюсів» та музику.
Моя історія з “1+1” розпочалася у далекому 1996 році. Сам собою я творча людина, довгий час займався музикою. Колись навіть співав у хоровій чоловічій капелі ім. Л. Ревуцького. Але життя склалося так, що треба було змінити професію. Проте й зараз співаю – вдома, у колі родини та друзів, на корпоративних святах. Також, випадала нагода зніматися у «Сімейних мелодрамах» та інших проєктах каналу. Стараюся не втрачати такі можливості.
З “1+1” у мене багато життєвих історій. За майже 25 років трапилось багато знакових зустрічей та знайомств. Але найбільше запам’яталося святкування 3-х років каналу, на яке запросили зірку світового масштабу – актора Алена Делона. Мені та ще одному колезі доручили його супроводжувати протягом всього часу перебування в Києві. Одного разу пресконференцію, на якій мав бути Ален, перенесли з першої половини дня на вечір. І нам потрібно було розважати його весь час, що залишився. Довго не думаючи, ми вирішили провести екскурсію Києвом з річки Дніпро, замовили невеличкий катер. На ньому було всього шість людей: Ален Делон, я з колегою, два охоронці та перекладачка. Періодично Ален телефонував своїй коханій, але я не знав французької, тож не розумів, про що вони балакають. Пізніше перекладачка розповіла, що він говорив їй, який красивий Київ та як він шкодує, що її немає поруч. Нам досі дуже приємно, це багато значить.
Не уявляю “1+1” без ТСН та “Сніданку з 1+1“. На початку моєї роботи тут першим завданням було забезпечення життєдіяльність цих підрозділів. Я мав організовувати робочі місця, займатися побутом та робити все можливе для ефективної роботи “Телевізійної служби новин” та “Сніданку”.
За 25 років канал виріс у галактичних масштабах: став модернізованішим, зібрав навколо себе найкращу команду. Мрію зустріти ще не один ювілей в колективі цієї чудової компанії!
Читайте також:
Про роботу, плани та досягнення «1+1» у рамках спецпроєкту «25 років Ти не один», присвяченого ювілею телеканалу
12 вересня відбудеться прем’єра фільму «1+1. 25 років ти не один»
Телеканалу «1+1» виповнилося 25 років
Фото: «1+1»
Підписуйтеся на «Телекритику» у Telegram та Facebook!
