Журналістка Рейчел Пачелла та її колега кримінальний кореспондент Філ Девіс опинилися з-поміж шістьох членів редакції The Capital Gazette, які вижили. У програмі «Надійні джерела» на CNN вони розповіли про те, що відбувалося під час стрілянини в офісі і як їм вдалося вижити.
_
_
Рейчел Пачелла змогла сховатися від злочинця під столом. З її слів, коли все закінчилося і вона вже сиділа в машині швидкої допомоги з травмою голови, отриманою під час бійні в редакції, вона думала про випуск нового номера газети, який мав вийти наступного дня.
«Газети не буде. Газети не буде», – думала Пачелла. Однак вона не мала рації. Вже за кілька годин після штурму редакції, приїзду поліції і напруженого очікування інформації про поранених колег, репортери, фотографи і редактори Gazette працювали над п’ятничним випуском видання.
Рейчел Пачелла мчала до лікарні, щоб дізнатися про долю своїх колег.
«Я думала про те, що мені потрібна інформація, – розповіла вона. – Як журналісту мені потрібна була інформація».
Її колега кримінальний журналіст Філ Девіс також сховався під своїм столом, коли пролунав перший постріл. У перші ж хвилини він написав прес-секретарю департаменту поліції Аннаполісу прохання про допомогу. Пізніше того ж вечора Девіс почав копатися в архівах, розшукуючи інформацію про стрілка, який подав до суду на газету в 2012 році за дифамацію (оголошення в пресі відомостей, які ганьбили його. – Ред.), що допомогло спіймати злочинця.
Нагадаємо, зараз Джарроду Рамосу, якого затримали 29 червня, наступного дня після нападу на редакцію газети, було висунуте звинувачення за 23 пунктам. 38-річний американець звинувачується у вбивстві п’ятьох людей з редакції The Capital Gazette, решта 18 пунктів звинувачення стосуються використання вогнепальної зброї.
На думку поліції, атака на редакцію була спланованою і цілеспрямованою. У 2011 році Джаррода звинувачували в переслідуванні і насильстві над жінкою, про що написали в газеті Capital. Свою вину злочинець визнав, проте назвав статтю в газеті «наклепом» і навіть судився з виданням. Однак суд став на сторону газети. Через сім років злочинець вирішив «помститися» редакції.
