Волинський селянин Яків Мех, якому скоро виповниться сто років, народився ще за часів Російської імперії. Він пережив УНР, Польську республіку, Третій рейх, СРСР. Старість зустрічає на самоті – в незалежній Україні. Якова зіграли два актори. У молодості – Роман Луцький («Параджанов», «Сторожова застава»), а в старості – Станіслав Боклан («Незламна», «Слуга народу», «Поводир»). Роль його коханої Уляни виконала актриса Анна Топчій («Я з тобою»).
Всі фото – Максим Лісовий
«Найскладніше для мене – робота над любовними сценами»
За словами автора Андрія Кокотюхи, основна ідея роману, безумовно, залишилася, але при цьому в екранізації з’являться і нові сюжетні лінії.
– Більшість діалогів написано з нуля, хоча також максимально використано те, що є в першоджерелі, – розповідає Андрій Кокотюха. – Традиційно найскладніше для мене – робота над любовними лініями і пов’язаними з ними епізодами. В екранізації в долі Якова буде дві ключових жінки – кохана Уляна, віддана чужому, і Зося, чужа, яка стала коханою…
Письменник Андрій Кокотюха
– Чому любовні епізоди вам давалися найскладніше?
– Тому що я сам абсолютно раціональний людина, а відносини між чоловіком і жінкою, як правило, ірраціональні. У створенні цих епізодів мені дуже допомагала продюсерська група, вона мене направляла. Тепер самостійно зможу прописувати ці складні для мене епізоди.
– А як вам працювалося з режисером Батою Недичем?
– Прекрасно. Взагалі я дотримуюся точки зору, що режисер на знімальному майданчику завжди правий. Він має право під час зйомок вносити зміни в сценарій. Адже сценарій – всього лише конспект, з яким працюєш на майданчику.
Олександр Попов, який зіграв у фільмі негативну роль, генеральний продюсер «1+1 Продакшн» Вікторія Лєзіна і режисер «Століття Якова» Бата Недич
– Де проходили зйомки?
– Ми знімали в декількох місцях на околицях Києва, Київської області. В основному в Макарівському і Бориспільському районах.
– Який з персонажів картини найбільш близький вашому світовідчуттю?
– Це, звичайно, головний герой Яків. Тим більше я і сам вже немолодий (хоча мені не сто років, звичайно) і теж проходив через схожі життєві моменти, наприклад, війну, адже народився на території колишньої Югославії…
Продюсери Вікторія Лєзіна і Олена Васильєва, генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко
Олександр Ткаченко пишається тим, що в Україні нарешті зняли серйозну історичну драму і сподівається, що це не останній такого роду проект «плюсів».
– Ми запускаємо серію спецпроектів, присвячених українським літературним творам, – розповідає Олександр Ткаченко. – Перший в цьому ряду – бестселер Володимира Лиса «Століття Якова». В наших проектах, що виходять на широкий екран, ми намагаємося в художній формі переосмислити нашу історію. Сподіваюся, цю ініціативу підхоплять і колеги по ринку.
На презентацію прийшов і голова Держкіно Пилип Іллєнко. Як він сказав, фільм йому сподобався
Організатор літературної премії «Коронація слова» Тетяна Логуш (до речі, роман Володимира Лиса – лауреат цієї премії) і продюсер Олена Васильєва
Роман Луцький
«Яків просто хотів спокійно жити – створити сім’ю, хотів, щоб його залишили в спокої…»
– Роман, як вважаєте, в чому сила вашого персонажа?
– У багатогранності і природному прагматизмі. Він просто хотів спокійно жити – створити сім’ю, хотів, щоб його залишили в спокої… Хотів сам будувати своє щастя. І ще в тому, що він по-справжньому самотній, але це його не ламає.
– Було помітно, що ви хвилювалися, коли дивилися першу серію.
– Так, мені складно дивитися на себе з боку, тому що кожна робота – це новий етап, дорослішання, я роблю якісь висновки. Я ніколи не буваю повністю задоволений результатом своєї роботи. Можливо, це навіть добре.
– Роман Володимира Лиса читали?
– Так, причому двічі. Перший раз два роки тому, ще перед зйомками. Коли мені запропонували пройти кастинг, я був трохи в шоці: взятися за екранізацію такого роману – це дуже серйозно. І після того, як пройшов кастинг, перечитав знову.
Анна Топчій
«Моя героїня поплатиться за свою розважливість і холодність»
– Анно, ви читали роман Володимира Лиса?
– Зізнатися, перед кастингом я взагалі не була з ним знайома, але коли прочитала сценарій, відразу відчула роль. Після того як мене затвердили, прочитала книгу.
– Судячи з першої серії, ваша героїня досить розважлива жінка.
– Мені здається, Уляна народилася не в той час, тому не могла піти проти обставин, проти волі батьків. Вона вийшла заміж за розрахунком. Моя героїня емоційна, але в ній є і раціональність, яка завжди бере верх над емоціями.
– Хіба пристрасті Уляні невластиві? У першій серії їх дуже багато.
– Вона пристрасна. І це зерно образу, тому її тягне до Якова. З цих зустрічей, власне, і полягає її життя, але ж між ними проходять місяці, роки. І це дуже страшно. В кінці Уляні доведеться поплатитися за свою раціональність і в якійсь мірі холодність.
– У яких ще проектах ми вас побачимо найближчим часом?
– На фестивальних екранах повинна вийти картина «Біси» за Федором Достоєвським, де я зіграла хромоножку. Також зараз в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра ми репетируємо «Безприданницю» – це дуже оригінальна постановка. Я граю там головну роль. Ну і нещодавно відбулася прем’єра драми каналу «1+1» «Я з тобою» з моєю участю.
