У попередніх випусках спецпроекту ми вже встигли розповісти про те, як банки і платіжні системи грають на руку піратам, про головні джерела заробітку на краденому контенті, як правовласники борються з «малиною», як влаштований відеобізнес в інтернеті, і як пірати створюють свою інфраструктуру.
І ось ми підійшли до самого непростого питання. Люди, які забивають у пошуковик «дивитися безкоштовно» та клацають по першому-ліпшому посиланню з назвою на кшталт kinokrad, – чи розуміють вони свою причетність до злочину? Як із кінцевими користувачами краденого намагаються боротися? І як українці дивляться легальне? У фінальній частині загального спецпроекту антипіратської ініціативи «Чисте небо» і «Телекритики» ми також порушимо питання доступності для глядача легального контенту.
Почесне сьоме місце
Фото: pixabay
За даними аналітичної компанії Muso, за 2018 рік на сайти з краденим контентом зайшли понад 189 мільярдів разів. Україна опинилася на 7 місці. 49,38% спожитого – серіали і телешоу; 17,9% – фільми; 15,87% – музика; 11,49% – книги і журнали; 6,16% – ПО.
Для боротьби з крадіжками контенту щодо кінцевого користувача в світі існує «політика трьох ударів». Інтернет-провайдер тих клієнтів, хто тричі був помічений у перегляді-прослуховуванні нелегального контенту, вживає до нього заходів. Перші два повідомлення глядачеві – інформаційні, попереджальні. Третє – або відключення інтернету, або передача даних правовласнику, щоб той міг звернутися до суду.
В Україні такого закону немає. Не лякає українців і нав’язлива реклама азартних ігор, що перериває фільми в найнезручніші моменти. Тому поділ на відвідувачів «малини» і цивілізованих людей відбувається в суспільстві сам і за внутрішніми переконаннями.
Чому українці погоджуються платити за контент
Фото: pixabay
Улітку 2018 року дослідницька компанія Gemius провела для громадської спілки «Ініціатива “Чисте небо”» дослідження, що показує поведінку українського інтернет-користувача. Опитування проводилося серед користувачів 57 найбільших онлайн-ресурсів України віком від 18 до 55 років.
Результати показали, що найбільше проводять час у онлайні за переглядом відео та прослуховуванням аудіо. Причім лише 34% респондентів можуть відрізнити легальний контент від нелегального. 89% українців, які взяли участь у опитуванні, вважають, що боротися з піратами потрібно. При цьому готовність платити за легальний контент висловили тільки 14% респондентів.
Ті, хто готовий, пояснили свою позицію так:
- Будь-яка праця має оплачуватися, тим більше якщо ціна розумна.
- Має бути повага до закону.
- Не хочу дивитися рекламу.
- Легальні сайти дають кращу якість контенту.
- Легальний контент надійніший і безпечніший.
- Я отримують доступ до ексклюзивного контенту.
У публічному полі є й інші аргументи. Ми побачили у Facebook обговорення питання піратства і взяли кілька думок з коментарів звичайних людей. «Через таке піратство навіть на платних ресурсах на наш регіон (продюсери) не хочуть показувати, і я їх розумію», – пише Сандра Яремчук. (Тут і далі коментарі взяті з дискусії під публікацією The Village «Кіберполіція закрила чотири піратські онлайн-кінотеатри».)
Ті, хто каже, що грошей немає платити за контент, повинен просто переглянути свої пріоритети, вважає Сандра: «Немає грошей на фільми і серіали – не дивіться. Читайте книжки в бібліотеці. Щоб не красти, гроші не потрібні».
Так, згодні, бідність не виправдовує крадіжку. «А ви згодні щось робити безкоштовно? – звертається до противників закриття злодійських сайтів Анастасія. – Як ви думаєте, для чого фільми знімають? І з чого платять акторам, гримерам, каскадерам, інженерам?»
Піратські сайти – це суто бізнес, побудований на крадіжці чужої власності, нічого спільного з благородними намірами подарувати бідним доступ до культурної спадщини не має
«Уявіть, ви зробили свою роботу, – вступає в розмову Марія Рубан. – Прийшов хтось, хто не заплатив вам, а взяв ваш продукт і заробляє на ньому гроші. Ось ви привезли когось на таксі, а він вам не заплатив, а взяв набагато меншу суму з вашого попутника – йому ж не потрібно було вкладатися в поїздку, ні часом, ні бензином. Або хтось прийшов до вас у магазин, взяв безкоштовно на тиждень продуктів і роздав їх купі людей по 5 копійок».
Важливо пам’ятати, що піратські сайти – це суто бізнес, побудований на крадіжці чужої власності, нічого спільного з благородними намірами подарувати бідним доступ до культурної спадщини не має. Тому можна просто не підтримувати переглядами та відвідуваністю онлайн-кінотеатри, які монетизують піратський контент, пише тренд-вотчер L-A-B-A Олександр Мельник. «Менше глядачів – менше приводів для рекламодавця, що сумнівається “нести” бюджет на такі майданчики», – роз’яснює він.
Де і як можна подивитися легальний контент
Фото: pixabay
Усі легальні майданчики – і фільмів, і серіалів, і книжок, і фотографій, що ми знайшли, зібрані тут, на сайті «Чистого неба». Якщо вашого легального ресурсу там немає, будь ласка, напишіть нам на legalcontentua@gmail.com. Далі – деякі приклади.
Cеріали, шоу і суспільно-політичні програми StarLightMedia – а це телеканали ICTV, СТБ, «Новий», М1, М2, «ОЦЕ» – можна подивитися на сайтах novy.tv, stb.ua, ictv.ua, fakty.com.ua , teleportal.ua, у партнерській мережі та на YouTube. Усі – у вільному доступі. Відео дивляться щомісяця близько 30 мільйонів осіб у всьому світі, а «Телепортал» набрав перший мільйон відвідувань на третій місяць після старту. Загалом група виклала в інтернет 75 тисяч відео.
На платформі 1+1 video або в однойменному додатку у вільному доступі є повні випуски шоу та серіалів мовників телегрупи 1+1 media. Деякі проекти надаються в режимі «раннього доступу» платно. Також контент групи є на YouTube і різних партнерських сайтах телегрупи. Загалом 21,7 тис. відео. Його щомісяця дивиться від 10 до 14 мільйонів осіб.
Обидві телегрупи кажуть, що більш як половина їхньої аудиторії – це молодь віком від 18 до 35 років.
У легального відеосервісу Oll.tv (група Vega) трохи більше як 1,5 млн підписок (без урахування White Labels), і база абонентів ОТТ стабільно і швидко зростає. Компанія виділяє два великі сегменти глядачів. Це передплатники футбольного контенту, тому що нелегальне мовлення футбольних подій досить добре присікається. І сімейне ТБ, а саме, перегляд телебачення на смарт-екранах, підключених до інтернету.
Директор компанії «Діджитал Скрінз», яка представляє відеосервіс Oll.tv, Борис Данилов каже: «Платне ТБ безумовно зростатиме в основному завдяки двом аспектам. Перший – це зусилля правовласників: кодування DTH, антипіратська політика, пакетування і ціна контенту тощо. Друге – динаміка попиту на високу якість картинки і нові сервіси у зв’язку з розвитком ринку Smart TV».
Аналіз того, де можна було легально подивитися останній сезон «Гри престолів», свідчить про те, що нарікання онлайн-глядача на неможливість дивитися контент легально – не більш, ніж відмазка: ряд сервісів пропонувало серіал за оптимальні гроші пакетом із іншим контентом. Онлайн-кінотеатр Megogo пропонував оформити передплату «Максимальна». Зараз її пропонують зі знижкою за ціною 47 грн за перші два тижні, в подальшому вона коштуватиме 197 грн на місяць. Oll.tv вніс фінальний сезон «Гри престолів» до пакету «Преміум», де доступні 200 каналів і фільми в HD-якості. На місяць ця передплата обійдеться в 99 грн. Сервіс Divan.tv також пропонує глядачам легальний перегляд фінального сезону в пакеті від 99 грн. Оператор інтерактивного телебачення Sweet.tv теж давав можливість легальної трансляції серіалу на наступний день після показу.
Аналіз того, де можна було легально подивитися останній сезон «Гри престолів», свідчить про те, що нарікання онлайн-глядача на неможливість дивитися контент легально – відмазка: низка сервісів пропонувало серіал за оптимальні гроші пакетом із іншим контентом
Останній сезон культового серіалу доступний і на Vodafone TV, нові серії з’являлися тут на наступний день після прем’єри, мінімальна вартість необхідного пакету – від 25 грн. Сервіс працює через застосунок Vodafone TV. Послуга інтернет-телебачення запущена оператором у партнерстві з Oll.tv.
У березні цього року провайдер «Воля» запустив новий сервіс – бібліотеку Foxnow. Тут можна дивитися фільми та серіали від каналів Fox (цей канал володіє правами на показ серіалу) і Fox Life у HD-якості на кількох мобільних пристроях. Сервіс доступний і в мобільному застосунку «Воля TV». Сервіс Foxnow надається абонентам таких пакетів, як Power Time, Turbo HD, Premium HD, «Інтернет Всюди + максимально ТБ», Strike, Mobile Optimal.
Те ж саме – з легальною музикою і книжками. На Google Play пісня коштує від 3 гривень, книжка – від 1 гривні.
Маленькими кроками
Фото: pixabay
У Muso зазначають, що в розвинених країнах рівень піратства знижується, а в країнах, що розвиваються (до них відносять і Україну), – зростає.
Директор зі стратегії та маркетингу відеосервісу з повністю легальним контентом Megogo Іван Шестаков каже про зростання в середньому в півтора разу за всіма показниками на рік. І хоча загальна кількість користувачів сервісу майже не змінюється, тому що й так охоплена майже вся аудиторія українського інтернету, зростає кількість користувачів, які платять, – приблизно вдвічі на рік. «Якщо раніше превалювала рекламна модель, то зараз 70% грошей ми заробляємо на платних продуктах», – заявляє Іван. Він звертає увагу на те, що крадіїв контенту в Україні з кожним днем стає менше, «схемні» сервіси закриваються, і пояснює, що правовласники, які об’єдналися після Революції Гідності, створили ситуацію, коли бути піратом стає страшно і невигідно. «Основне завдання контенту – приносити задоволення глядачеві. І якщо плата за це невисока і глядач також усвідомлює, що чинить правильно і по совісті, то задоволення подвоюється. Більше задоволення – легальніший ринок», – зазначає Іван Шестаков.
«Важливо відкрито говорити, що безкоштовне користування чужою інтелектуальною власністю – це крадіжка. Не романтичне “піратство”, а прозаїчна “крадіжка”, –продовжує тему керівник Ініціативи «Чисте небо» Катерина Федорова. – Така зміна в словах, у поняттях – уже крок уперед, якщо говорити про інтернет-глядача».
І таке завдання ставить перед собою соціальна кампанія «Чистого неба» #зачепило, яка розпочалася в травні 2019 року. Вона розроблена спільно з рекламною групою Publicis, яка перемогла в конкурсі «Інтелектуальна власність – така ж приватна власність». У неї вкладено час і гроші. Чи згодні? Напишіть своє ставлення до крадіжок контенту. зустрічаємося на сторінці #зачепило.
Ольга Ваганова спеціально для «Телекритики»
Фото: pixabay
