Військові кореспонденти вже кілька днів отримують повідомлення з погрозами. Журналістам, чиї дані опублікували, також телефонують якісь «місцеві жителі» і запитують про диверсії, які нібито готуються з боку української влади.
У списку, який якимось чином зміг потрапити до рук сепаратистів, міститься інформація про кореспондентів «Радіо Свобода» (проекти «Донбас. Реалії» і «Настоящее время»), інформагентств Tabor Production, EuropeFree, Voice of America, а також телеканалів «Україна», «1+1» (проекти «ТСН» і «ТСН-тиждень»), «5 канал», «Інтер», ICTV і «24».
Військкор каналу «1+1» Алла Хоцянівська, яка готує сюжети для ТСН, повідомила НСЖУ, що за останні дні отримала чимало дзвінків від людей з так званої ЛНР.
«Питали, чи правда міст у Станиці Луганській підірвано і як тепер переходити на іншу, мирну територію, – розповіла Алла. – Хто ці люди і чи дійсно вони місцеві чи сепаратисти – сказати складно».
Витокові даних Хоцянівська не дивується і каже, що її номер мобільного дізнатися просто.
«Інша справа, що для акредитації ми повідомляємо домашню адресу, номер паспорта. А це вже серйозно і неприємно, якщо й таке потрапить у відкритий доступ. Два роки тому з колегами трапилася схожа ситуація: тоді така ж особиста інформація потрапила до ворожої стороні, однак, що до цього призвело, так і не з’ясували», – прокоментувала Алла.
«Запугивание журналистов – это терроризм»: интервью с Сергеем Томиленко
Ольга Калениченко, журналістка EuropeFree/Voice of America «Current time TV», також не здивувалася тому, що сталося.
«Усе це траплялося й раніше, навіть більше, в мережу потрапляли не тільки номери мобільних, як зараз, а й домашні адреси, – розповіла Калениченко в коментарі НСЖУ. – Надходили погрози – найчастіше по телефону, в соцмережах, але траплялося, що агресивно налаштовані люди приходили додому. Як це відбувається, чому особиста інформація, яку ми передаємо для акредитації військовим, стає загальнодоступною – не знаю».
Коли витік даних стався вперше, Ольга Калениченко разом із колегами зверталися в правоохоронні органи, щоб їхню особисту інформацію видалили з мережі. Однак видалити її повністю на всіх ресурсах, звісно, не вдалося, тому дані про журналістів продовжували поширюватися.
Проте Калениченко зізнається, що погрози їй не страшні – журналістка на передовій з перших днів військового конфлікту.
У командному центрі ВСУ і в штабі Об’єднаних сил на Донбасі (ОСД) обіцяють знайти винних у витоку даних і гарантувати безпеку працівникам ЗМІ. Тим часом у НСЖУ від військових вимагають відповідальніше ставитися до роботи журналістів на передовій.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко стурбований ситуацією з витоком персональних даних українських журналістів і вимагає рішучих дій з боку влади.
«Чому так відбувається, ніхто не може відповісти. Також ніхто не намагається поліпшити систему передання особистої інформації: зараз журналісти просто надсилають усі дані на електронну пошту, а такі канали не можна назвати безпечними і захищеними, – каже Томіленко. – Держава повинна дбати про безпеку журналістів, які висвітлюють військові дії на Донбасі, і залучити найкращих фахівців для посилення кібербезпеки».
Фото: канал «24»