Старт мовлення і перші конфлікти через ефірний час
Однак, варто зазначити, що канал УТ-3 дістався «Інтеру» частково. УНТК отримала ліцензію лише на дванадцять годин щоденного ефіру, який вона мала ділити з іншим телеканалом – «Україна». Ні, йдеться абсолютно не про скандальний ТРК «Україна», який сьогодні є одним із ключових каналів у країні, а про телекомпанію, яка була створена восени 1996 року як проект Асоціації державних обласних і регіональних телерадіокомпаній. Час ефіру на УТ-3 в ті роки було розподілено так: 20 годин було віддано «Інтеру», а вечірній прайм (з 16:00 до 20:00) – «Україні».
Перші українські телепередачі в ефірі «Інтера»
Тому було вирішено розбавляти програми виробництва ОРТ українським телепродуктом. Першим власним проектом телеканалу «Інтер» стала інформаційна програма «Інтернова» (нині відома як «Подробности»). Пізніше з’явився ще один проект, над яким у 1996 році працював Влад Ряшин – «Мелорама». Не варто забувати, звичайно, і про «Погоду з Русланою Писанкою» або про «Вісті тижня» від Миколи Канішевського.
Очищення ефіру від російського контенту
Отримавши високі рейтинги на старті телепроекту, завдяки ретрансляції товарів вітчизняного виробництва, керівництво каналу в кінці 90-х заявило про поступове скорочення програм із Росії. Причин цього було кілька – технічні складнощі та конкуренція на внутрішньому ТВ-ринку. Першою з ефіру «Інтера» зникла культова в часи перебудови програма «Взгляд».
Зняття її з ефіру керівництво телеканалу пояснювало тим, що в цій програмі обговорюються суто внутрішні російські проблеми і, зокрема, багато уваги приділяється темі чеченської війни, що не близька Україні. Адже місія «Інтера» тоді була – стати «сімейним» каналом, а тому політичні жахи і змови в ефірі були ні до чого.
Час «Інтер+»
До кінця 90-х років «Інтер» запустив дочірній проект – «Інтер+», який спочатку транслювався із супутника щодня з 13:00 до 18:00 і призначався для тих, хто сумував за програмами російського виробництва. Пізніше бренд «Інтер+» дістався іншому дітищу «Інтера» – міжнародній версії телеканалу, що транслювала ліцензійно очищений контент через супутник на весь світ.
Міжнародний канал «Інтер+», який почав своє мовлення 13 січня 2003 року, певний час був доступний абонентам київських кабельних мереж, однак пізніше його звідти вилучили.
Українізація телеефіру
На початку 2000-х мовна політика українських каналів ще не перебувала під таким пильним контролем з боку держави,як сьогодні, тому спочатку ефір «Інтера» був, в основному, російськомовним. Однак, оскільки населення західних регіонів України сприймало російську мову вельми прохолодно, керівництво «Інтера» в гонитві за рейтингами вирішило запустити процес українізації свого ефіру, а точніше – окремих його сегментів, саме з цих регіонів країни.
Технічно завдання було нескладним: на магістральні релейні лінії, які роздають сигнал каналу регіонами України, подавалося дві звукові доріжки і, залежно від конкретного передавального центру, в ефір передавалася одна з них. У «зоні українського мовлення» спочатку було 148 населених пунктів. Офіційний запуск такого двомовного мовлення відбувся 18 вересня 2000 року.
Втім, не всі програми були доступні в українському варіанті озвучення навіть на заході країни. Спочатку з українським звуковим супроводом транслювалися тільки художні фільми й окремі популярні передачі. Однак керівництво каналу оголосило, що це не межа, і, коли «Інтер» вийде на супутник, його програми можна буде приймати в цифровому вигляді щонайменше з трьома звуковими доріжками – українською, російською та англійською, а також зі стереозвуком.
Ера «Кварталу-95»
У 2010 році Зеленський отримує посаду генерального продюсера каналу, яку обіймає до 2012-го. Цього року, до речі, припиняється співпраця «Кварталу» й «Інтера». Офіційні причини, чому того року «Квартал» переїхав на «1+1», представниця прес-служби комедіантів Тетяна Рудненко називати не стала. Лише уточнила, що політики в цьому рішенні немає.
Уже незабаром у ЗМІ з’явилася інформація, що послуги «Кварталу» стали надто дорогими для «Інтера» (утриманнят «Інтером» «Кварталу» коштувало близько $11 млн на рік). За попередніми даними, права на трансляцію «Вечірнього кварталу» та «Вечірнього Києва» обійшлися «Плюсам» у $9 млн на рік.
«Інтершкола» як альтернатива журфаку
За інформацією «Телекритики», у проект «Інтершкола» спочатку мали намір вкласти до мільйона доларів, однак зрештою інвестиції було значно зрізано. Порівняно з іншими школами такого спрямування «Інтершкола» – задоволення не з дешевих. Наприклад, 9-місячний курс журналістики в 2007 році коштував 10 100 гривень, 4-місячний курс «Телеведучий» – 10 тисяч. А ось курс «Комільфо» з такими предметами, як «Дефіле», «Психологія успіху», «Косметологія», «Основи перукарського мистецтва», «Фотопластика», обходився студентам у 4500 тисяч гривень за два місяці.
Тоді як, наприклад, школа TV lab за схожий масив знань із курсу «Телеведучий» (3 місяці) брала 1800 грн за місяць. У Укртелерадіопресінституті 6 тижнів обходилася бажаючим стати телеведучими ще дешевше – 2 441 гривня.
Рекорд зі звільнень
Інцидент з новорічним ефіром
«Інтер» у вогні
Як святкує свій день народження «Інтер»?
Сам концерт розпочнеться в суботу, 20 жовтня, о 20:30.