Як це взагалі працює?
YouTube вже давно можна назвати новим телебаченням: вибираєш собі канали, які імпонують, підписуєшся і дивишся все найактуальніше. Багато хто з влогерів, випускаючи свої програми з чітко сформульованою концепцією, графіком, рубрикаторами і оригінальними сценаріями для різноманітної аудиторії, ставляться до створення контенту не менш педантично, ніж телевізійники.
Ми знаємо російських відеоблогерів. Тут і кінокритики BadComedian і Руслан Усачов, і оглядачі інтернет-трешу Стас Давидов і Максим Голополосов, і політичні влогери, такі як Kamikadze D, і навіть кандидат в президенти РФ Олексій Навальний, який успішно використовує YouTube як майданчик для викриттів своїх опонентів і проведення піар-кампаній всупереч класиці агітації – рекламі на ТБ, листівкам і численним білбордам. Режисер і художник-акціоніст Олег Мавроматті користується YouTube для створення власних фільмів.
Але що відбувається з влогами в Україні? Які ми знаємо імена і для яких цілей тут використовуються відеоблоги?
Іван Гай: найдорожчий
Іван Гай зараз вважається одним з найпопулярніших відеоблогеров не тільки України, а й СНД. Віднедавна він проживає в Москві. Його контент – збірна солянка всього, що трапляється під руку: огляди комп’ютерних ігор, забавні (як йому самому здається) відео, орієнтовані на школярів. У блогера вкрай мало осмислених роликів, проте його популярність зашкалює – у канала понад 12 мільйонів підписників, а кількість переглядів опублікованих відео наближається до трьох мільярдів!
Юлія Саніна і зворотний бік шоу-бізнесу
Київстонер: сюрреалістичне скетч-шоу з району
В інтерв’ю Анатолію Анатолічу Київстонер розповів, що готовий розмовляти про рекламу брендів від суми в 7000 доларів. Щоправда, йшлося про Instagram, а не про YouTube-канал (Instagram – 442 тисячі підписників, YouTube – 110 тисяч), але люди, пов’язані безпосередньо з рекламними технологіями, сумніваються в адекватності запитів. Для чого потрібні ролики Київстонера, хто їх дивиться і навіщо – питання відкрите, але акторська майстерність і харизма зачаровують.
Вільне плавання Анатолія Анатоліча
Набирає популярності і YouTube-канал «Зе Інтерв’юер». Уже колишній ведучий ранкової передачі «Сніданок з 1+1» Анатолій Анатоліч за аналогією з російським колегою Юрієм Дудем спілкується з діячами українського медіа- та шоу-бізнесу. Останні два інтерв’ю (з Київстонером і Сергієм Притулою) починалися з реклами. Це означає, що інтернет-програма Анатоліча поступово виходить на окупність, якщо це не було жестом доброї волі для підтримки своїх друзів.
Віталій Косенко: кошмар української поліції
Таня Кравчук: краса по-українськи
Таня Кравчук – українська фотомодель і досить успішний лайфстайл-б’юті-блогер. Її канал має 84 тисячі підписників. Відеоконтент стандартний для тематики, в якій працює Таня – мода і стиль, огляди косметики і навіть кліпи. За два роки канал зібрав 82 тисячі підписників, і секрет тут криється не лише в модельній зовнішності дівчини, але і в якості виробленого контенту – приємна, «холодна» картинка і грамотний монтаж.
Геннадій Балашов – ікона бізнесу і економіки
У одіозного бізнесмена Геннадія Балашова безліч звань – бізнес-філософ, політичний психолог, письменник, блогер і керівник громадського руху «Україна без податків» (який іноді нагадує тоталітарну секту). У своїх численних передачах Балашов ділиться порадами про те, як можна легко і швидко розбагатіти, прогнозує різні економічні події. Власні ідеї і роздуми Геннадій доносить за допомогою свого каналу, у якого вже 133 тисячі підписників.
Особливу популярність підприємець отримав під час Майдану, коли безуспішно намагався достукатися до людей, звезених з Донбасу і Криму на провладні мітинги.
Настя Каменських: із співачки в лайфстайл-влогери
Mister Max і Miss Katy – щасливі відеодіти
Ігор Білецький та його очманілі ручки
YouTube поки не може скласти конкуренцію телебаченню, проте дуже успішно до цього прагне – кількість переглядів різних блогів значно перевищує перегляди телевізійних каналів, розміщених на відеохостингу. Влогери не завжди мають технічну базу для створення масштабних і вражаючих шоу, проте це дозволяє їм викручуватись і вигадувати божевільні візуальні ідеї для того, щоб влог не перетворився на нудну балаканину невідомого вискочки. До того ж YouTube-блогери не скуті форматами і офіціозом традиційного телебачення, навіть незважаючи на те що свобода самовираження на відеохостингу відносна.
В Україні відеоблогерство розвивається дуже повільно. Найбільші влоги присвячені красі, здоров’ю, моді і просто життю власників каналу. Програми про культуру чи мистецтво відсутні в принципі (хоча в РФ є згаданий вище BadComedian, який через призму огидних російських фільмів займається просвітницькою діяльністю, а в США – музичний критик TheNeedleDrop).
Класичне телебачення останнім часом черпає безліч форматів з YouTube, цитує влогерів і робить цілі репортажі по опублікованим роликам. Яскравий приклад – обговорення українськими ЗМІ баттла російських реперів Oxxxymiron і Слави КПРС. Мало того що це співтовариство досить закрите в реальності (проте повністю є на YouTube), так необізнаній людині, яка спочатку знаходиться поза контекстом, ще й вкрай складно зрозуміти, про що говорять обидва репера.
Для повноцінної конкуренції з телебаченням YouTube не вистачає кількох речей – системи фільтрації якісного контенту, більшої кількості різнопланових влогів і, звичайно ж, інтересу рядового користувача до інших програм, окрім лайфстайл-б’юті-блогів, оглядів комп’ютерних ігор, різного трешу і нескінченних розваг.