16 липня на Одеському кінофестивалі презентували один із найочікуваніших вітчизняних фільмів цього року – драму «Черкаси», що розповідає про опір українських моряків під час анексії Криму. Патріотичне кіно переживає підйом і, користуючись нагодою, ми вирішили поглянути на нові проекти військової тематики, які пройшли до другого етапу 11 конкурсу Держкіно в категорії «Фільми про героїв, які брали участь у захисті України».
Знімати в Україні фільми без державного фінансування складно: згадайте хоча б «Короля Данила», творці якого переоцінили можливості вітчизняних краудфандингових платформ і змушені були замість 4 млн грн, зібраних на сайті Na Chasi, задовольнятися сумою 100 тис. грн – що навіть менше, ніж виділила на зйомки Львівська облдержадміністрація (120 тис. грн). А приватним інвесторам чужий досвід підказує, що змусити глядача голосувати за фільм гривнею не так вже й легко – поки легковажні комедії збирають касу, стрічки на кшталт торішнього «Позивного “Бандераса”» не в змозі повернути кошти, витрачені на виробництво. Тож випадок «Іловайська 2014», який вийде вже в серпні й знятий без залучення бюджетних коштів, – практично унікальний.
Днями Рада з державної підтримки кінематографії оголосила список проектів, які допущені до другого етапу 11 конкурсу Держкіно. Загалом було подано 276 проектів, проте до пітчингів, які триватимуть 23–27 липня, будуть допущені тільки 166. З них 10 – це фільми в категорії «Про героїв, які брали участь у захисті України» (для широкої глядацької аудиторії).
Незважаючи на те, що фільми на умовну національно-визвольну тематику виділені в окремий список, в інших категоріях конкурсу також схвалено проекти, які підходять під це визначення. Зокрема, до переліку «Ігрові повнометражні національні фільми для широкої аудиторії» увійшла «Конотопська битва» Ахтема Сеїтаблаєва – драма про боротьбу військ гетьмана Івана Виговського з силами князя Олексія Трубецького в 1659 році. Творці фільму хочуть отримати від держави 48,2 млн грн із 60,3 млн грн сукупного бюджету картини. У тому ж списку фігурують «Нескорені» Олега Туранського (щоправда, ближче до кінця переліку через нижчий бал, виставлений експертами) – у ньому військовим доведеться боротися вже проти бюрократичної сваволі. До речі, на ім’я Туранського серед поданих на конкурс проектів були записані ще два – «КОРД» про визволення заручників відповідним спецпідрозділом, і «Хома» – про боксера Осипа Хому, який у 40-х воював у складі УПА. Головна героїня фільму «Спас» Максима Наконечного, чий фільм претендує на фінансування в категорії для режисерів-дебютантів, – аеророзвілниця з добровольчого батальйону. Фільми про війну і визвольний рух є і серед проектів, заявлених як дитячі – зокрема, «Вовка, який осідлав бомбу» Дмитра Приходька (про дорослішання хлопчика, який живе в зоні поблизу проведення АТО). Інакше кажучи, експертам державної комісії є з чого вибирати; проте давайте докладніше розглянемо саме тематичну категорію.
https://www.facebook.com/SpasMovie/videos/2120321631613690/
Найвищий рейтинг комісії (5.0) під час першого етапу відбору отримали проекти «Северин» Олексія Пантелєєва («Дія Фільм») і «Тарас Шевченко. Перший самурай» Романа Перфільєва («Крісті Фільм»). Щодо Шевченка-самурая, то цей проект нам вже траплявся минулого року – він подавався на конкурс проектів патріотичної спрямованості від Мінкульту і виграв 19,6 млн грн. Зараз фільму про Кобзаря потрібно ще 6,9 млн грн держпідтримки за загального бюджету 31,4 млн грн.
https://www.facebook.com/ShevchenkoSamurai/videos/272456766920667/
«Северин» заявлений як історична драма/екшен про воїна, що бореться проти Речі Посполитої за суверенну козацьку державу – але за схожої пригодницької концепції його бюджет на значно більший: 59,6 млн грн з розрахунком на те, що 47,7 млн виділить Держкіно. Взимку в полтавській пресі небайдужих громадян закликали підключитися до організації зйомок: допомогти спорудити човен-довбанку, сторожову вежу і навіть забезпечити знімальну групу кров’ю тварин (!). Стрічка фігурувала під назвою «Северин Наливайко: Остання битва» і позиціонувалася як фільм-реконструкція.
Фільм анімаційної студії «УМ-Груп» – «Білий ворон» про екопоселенця із Горлівки, що зіткнувся з реаліями війни на Донбасі, набрав середній бал 4,83. Режисер проекту – Мар’ян Бушан, який у певному сенсі вже знімав про Донбас: на його рахунку – документальний фільм про тренера «Шахтаря» «Феномен Луческу» і кліп-презентація нової форми клубу. Військовій драмі потрібно 26 млн грн підтримки за сумарного бюджету 32,5 млн грн.
Ще один із лідерів списку – проект «Кордон» Андрія Кавуна («Небокрай Філмз») про бійців добробата, що потрапили в оточення російських солдатів. Примітно, що саме про російських солдатів Кавун знімав фільми в 2000-х. На його рахунку – трилер-бурлеск «Полювання на піранью», «Кандагар» про російських полонених льотчиків і серіал «Курсанти», а також одна з новел комедії «Ёлки 1914» – приквела «Ёлок», дія якого відбувається в царській Росії. Орієнтовний розмір держпідтримки для «Кордону» – майже 33 млн грн (загальний бюджет – 41,1 млн).
«13 січня» Антона Гойди («Фреш Продакшн Ю Ей») – драма з фантастичним елементом, синопсис якої нагадує знамените оповідання Кіра Буличова «Можна попросити Ніну?». Тільки замість абонента, який додзвонився з 1972 року в воєнний 1942-й, експертам запропоновано телефонний дзвінок із Києва в розпал Революції гідності до Вільнюсу 1991 року, де головний герой-майданівець служив солдатом радянської армії. Гойда відомий як режисер серіалу про військовий шпиталь «На лінії життя» з Ахтемом Сеїтаблаєвим. Бюджет його нового проекту – 38,3 млн грн зі сподіванням на державну допомогу в розмірі 30,6 млн.
У портфоліо режисера Павла Тупика, що подає на конкурс проект «Капелан» («Форвард Фільм») про священика в зоні АТО, майже порівну ігрових і документальних робіт для ТБ: зокрема, «Справжня історія російської революції» і «1812–1815. Закордонний похід». (Не плутати з документалкою «Наш капелан» режисера-фронтовика Сергія Лисенка, який став переможцем Десятого пітчингу – про його новий проект розповідаємо нижче.) Автор сценарію «Капелана» – журналістка Марія Сидорчук, яка вже має досвід роботи з тематикою – у 2016 році вона написала новеллізацію фільму «Полон» (Captum) Анатолія Матешка.
Мабуть, найбільше заганяє в глухий кут короткий синопсис фільму «Змій темряви» Дмитра Голумбевського (ТОВ «ЧАСТОГУСТО»). В офіційній заявці, поданій в Держкіно, він звучить так: «Експеримент з лікування психічних розладів. На шлях до свого найглибшого страху – ти знайдеш його». Жанр заявлений як містичний трилер, чого й варто було очікувати від режисера, який подарував світові екзистенціальний короткометражний хорор «Манекен» (2015). Зняти обіцяють лише за 40 днів, і просять відносно небагато – 15,5 млн грн, щоб укластися в загальний бюджет 19,4 млн.
Ще один яскравий проект серед допущених до другого етапу – дітище режисера Володимира Тихого («Брама») за власним сценарієм з назвою «КОТИК З ПАЛАЮЧИМИ ОЧИМА АБО ЯК МИ ПОЛЮБИЛИ ЛОПАТИ в умовах обмеженої антитерористичної операції з тимчасовими елементами воєнного стану» – орфографія оригіналу збережена. Крім кумедного відсилання до Кубрика в назві, цікава соціальна мета проекту: автори повідомляють, що ця воєнна комедія «є своєрідною терапією для людей, які пережили конфлікт на сході України». «Фільм дасть змогу українцям позбутися травм війни, знайти новий вимір героїки», – пояснюється у синопсисі. ТОВ «Директорія кіно» хоче отримати у Держкіно 7,3 млн грн – це близько 18% загального бюджету картини.
Передостаннім «прохідником» до другого етапу став фільм «Неповернення» Сергія Лисенка (серед заявок фігурували також «Повернення» про емігрантів і «Батько (Повернення)» про батька і сина, які воюють у АТО – спробуйте не заплутатися). Це ще одна історія про воїнів «невидимого батальйону» – дівчат-учасниць АТО. Головна героїня фільму повертається до мирного життя на сході України і намагається вижити серед байдужості і повсюдної корупції. Зняти історію у «Ессе Продакшн Хаус» пропонують за 28,9 млн грн, 23,1 млн з яких має проспонсорувати держава.
Нарешті, закриває список «Стефа» Івана Сауткіна і «Продекс Філм» з балом 3.0 – гостросюжетна драма про жінку, яка бореться проти окупантів у 1942 році. Примітно, що згідно з протоколами засідання Ради з державної підтримки кінематографії, аналогічний бал (і вище) отримали ще 6 проектів, що не увійшли до короткого списку. Це «Скарби Полуботка» Сергія Скобуна – режисера тієї самої «Легенди Карпат» з Валерієм Харчишиним у головній ролі, – а також згаданий «Батько (Повернення)» Олега Масленникова і Костянтина Лінартовича, «Євгенія» Володимира Янощука, «Огненне коло» Валерія Шалиги, «Серце Світу» Василя Босовича та «Як я вбив Бандеру» Тараса Ткаченка та Тараса Рибальченка.
Познайомитися ближче з кожним із проектів ми зможемо вже в двадцятих числах липня, коли відбудуться відкриті пітчинги Держкіно. Поки ж залишається констатувати, що вітчизняні режисери готові знімати тематичне кіно у найрізноманітніших жанрах: навіть у комедійному та містичному контексті травми війни наздоганяють українських фільммейкерів. А про те, як з цими травмами працюють зарубіжні режисери, читайте в нашому матеріалі, присвяченому патріотичному кіно від Голлівуду до Боллівуду.