Блискуче доповнення до всесвіту «Зоряних воєн»? Захоплива передісторія найбільшого «броманса» всіх часів і народів – дружби людини з вукі? Або хоча б бенефіс Дональда Гловера, який в ролі Ландо Калріссіана геть затьмарює головного героя у виконанні Олдена Еренрайка? Звісно, лунають і такі точки зору, але серед хвалебних промов чути й скептичні голоси. Нижче – найіронічніші та найчесніші рецензії на фільм «Соло. Зоряні війни: Історії».
_
_
У фігурках LEGO більше життя
Журналіст Vox порівнює «Соло» з «Лего. Фільмом»… на користь «Лего. Фільму». Справа в тім, що його творці, Філ Лорд і Крістофер Міллер, спочатку повинні були стати режисерами «Соло», але після виникнення творчих розбіжностей із Lucasfilms їм на зміну прийшов Рон Говард. «Лорд і Міллер придумали, як прив’язати свій мультфільм до великого бізнес-продукту (конструкторів Lego. – Ред.), при цьому вичавивши з нього щось по-справжньому оригінальне», – пише автор. Говард же, на його погляд, створив «літній блокбастер на радість масам, покликаний заповнити кілька дірок у франшизі та пару годин вашого часу, та аж ніяк не місце у вашій голові».
_
_
«Найкращий друг Чубакки. Зоряні війни: Історії»
«”Соло” відверто натякає на потенційний сиквел (сиприквел?), – пише Screen Crush. – Можливо, в ньому нам пояснять, як 28-річний Олден Еренрайк перетворився на момент перших «Зоряних воєн» на героя 33-річного Гаррісона Форда – людини, на якого він не схожий ні зовні, ні вимовою, ні поведінкою. Ніхто не вимагав, щоб цілий фільм присвятили імперсонатору Форда, але Еренрайк здається настільки далеким від оригінального Соло, що часом я забував, що це один і той самий персонаж. Тільки після пари екранних вигуків “Хан!” я згадував, що не дивлюся фільм під назвою “Найкращий друг Чубакки. Зоряні війни: Історії”».
_
_
Іспит на посидючість
«Disney випльовувала фільми всесвіту “Зоряних воєн” зі швидкістю шоколадного конвеєра Люсі та Етель (відсилання до знаменитого скетчу ситкому “Я люблю Люсі”. – Ред.), – пишеNew York Post. – Усе починалося красиво, але тепер їм доводиться відповідати вимогам фанатів-гіків, капризам зірок і неможливим датам щорічних релізів. Чотири фільми менше, ніж за три роки – ціла прірва зіркових битв. І “Соло” – їхня перша жертва: це настільки сумний фільм, що на його перегляд слід приходити із заліковою книжкою».
_
_
У чоловікові має бути таємниця
«Якщо метою творців фільму було позбавити Хана навіть натяку на загадку, то їм це вдалося, – пише портал Film School Rejects. – Хочете дізнатися, як Хан познайомився з Чубаккою і Ландо? Цікавитесь тим, де він взяв свій бластер? Вмираєте від цікавості через те, як він пройшов Дугу Кесселя менш ніж за 12 парсеків? Вам важливо дізнатися, звідки взялися його щасливі золоті кубики? Чи готові побачити, чим ще харчується Чубакка (і це жахливіше, коли він закушував поргами)? На все це будуть дані відповіді; єдиним запитанням щодо Хана залишиться те, де він обзавівся своєю фірмовою безрукавкою».
_
_
Газетна головоломка під виглядом фільму
«Як на показах мюзиклів глядачі рано чи пізно починають співати хором, так, можливо, й прокатники “Соло” рано чи пізно організують покази, на яких можна буде викрикувати: агов, я дізнався цю відсилання! Як варіант, можна роздати глядачам маленькі дзвіночки, щоб вони дзвонили кожного разу, коли на екрані з’являється черговий впізнаваний шматочок фольклору “Зоряних воєн”, – пропонує критики The Wrap. – “Соло” – це не стільки фільм, скільки газетна головоломка, де ви знаходите заховані стілець і велосипед і почуваєтесь задоволеним».
_
_
А який чудовий міг бути треш-фільм!
«Любі шанувальники “Зоряних воєн”, нам дуже шкода, але прийшла перша невдача серії, – пише Newsday. – Історія походження всіма улюбленого персонажа далека від катастрофи. Вона просто розчаровує – і в якомусь сенсі це навіть гірше. Якби висхідна зірка Олден Еренрайк зганьбився в ролі молодого Соло або якби надійний режисер Рон Говард ненавмисно зняв сміхотворний фільм, у нас принаймні б з’явився ще один незбагненний аналог картин “Поле битви: Земля” або “Повелитель стихій”. Замість цього найзнаковіший персонаж всесвіту “Зоряних воєн” потрапив у фільм, який лише подекуди можна назвати розважальним – і це дуже прикро».
_
_
Одкровення, про які ніхто не просив
«Як правило, сюрпризи або дрібні алюзії у фільмах мені подобаються, – пише критик Ruthless Reviews. – Але цей фільм сує їх вам у обличчя, причому його алюзії дрібними аж ніяк не назвеш. Сцена, в якій пояснюється походження прізвиська Соло, здається особливо незручною, тому що відповідає на запитання, яке нікого ніколи не цікавило. Це найнепотрібніше пояснення в кіно з часів, коли фільм “Люди Ікс: Апокаліпсис” показав нам, як облисів професор Ксавьє».
_
_
Красива, як богиня. Загадкова, як молоко
_
_
Злодюжка Гаррельсон зазнає невдачі
Критик порталу Roger Ebert підписує фільму вирок, стверджуючи, що документальний фільм про створення початкової версії «Соло» у виконанні Лорда і Міллера буде більш захоплюючим, ніж вийшла у Говарда картина. «Щодо Вуді Гаррельсона – цього невиправного клептомана-викрадача надмірної глядацької уваги – то він не приніс у фільм нічого такого, що ми не побачили б у виконанні будь-якого іншого характерного актора за 50, який може покрутити пістолет, пожартувати і усміхнутися», – пише розчарований автор.
_
_
Товариство мертвих поетів
Критику BBC здалися надто надуманими імена для дуету персонажів Гаррельсона та Пола Беттані. «Будь-хто, хто вивчав англійську й ірландську поезію, буде збитий з пантелику тим фактом, що одного звуть Бекетт, а іншого – Драйден. (Джон Драйден – англійський поет, Семюел Бекетт – ірландський поет, письменник і драматург. – Ред.) В одній сцені вони називають один одного на ім’я разів двадцять. Здається, що ось-ось увійде штурмовик і оголосить: “Пане професоре, Мільтон щойно викрав рятувальну капсулу та летить на Татуїн із Йейтсом та Оскаром Вайльдом!”»
