Чому варто йти до кіношколи
Це важке питання. Я орієнтувався на декілька критеріїв: час, кількість виконаних робіт, контакти, страхування, право на помилку, широкий досвід і право викладати.
Час у кіношколі – це час, який ви можете присвятити тільки тому, щоб повчитися професії. У буденному житті такого не буде. Також за 2-3 роки навчання ви зможете спродукувати певну кількість робіт, яку, можливо, не зробили би самостійно. Ви зможете винести зі школи крутий короткий метр і хороший сценарій повнометражного фільму.
У своїх роботах ви матимете право на помилку, і ви також зможете вчитись на помилках інших під час колективного обговорення робіт і отримати професійний фідбек.
Якщо ви йдете до доброї кіношколи, ви зможете попрацювати на усіх ланках кіновиробництва. Це дуже важливий широкий досвід. Також важливими є контакти в кіношколі, вони вам стануть у пригоді протягом усієї кар’єри. З деякими людьми ви зможете зняти дебютний фільм.
У кіношколі ви, умовно, маєте можливість розбити техніку, бо у вас є страхування. В Україні такого нема, ви за все платите і несете відповідальність самі. Також ви маєте право викладати після магістратури і заробляти непогані гроші.
Як обрати кіношколу
Я зробив собі табличку з критеріями відбору. Так мені легше було зорієнтуватися. Я дивився на історію школи та на її іменитих випускників.
Важливим моментом було зрозуміти, чи є фінансові вливання в цю школу, бо від них залежить технічне оснащення кіношколи та можливість хоча б якоїсь стипендії. Також серед критеріїв відбору – забезпечення приміщеннями, технікою і ціна навчання.
Вибір залежить і від локації. Не обирайте місце, де ви не хочете бути. Велике місто дорожче, але буде сповненим подіями і постійними зустрічами. В маленькому місті ви зможете концентруватися тільки на вашій конкретній роботі. Я обрав маленьке містечко.
Які є типи шкіл
Ви маєте зрозуміти, який тип кіно ви хочете знімати:
– Є індустріальні школи, в яких вчився, наприклад, Девід Лінч. Це USC, AFI, Chapman University.
– Інді-кіношколи сконцентровані на тому, щоб проявити вас як творця, тут більше свободи для митців. Найкращі школи у Штатах – UCLA, NYU, Columbia University.
– В експериментальних школах SFAI та CalArts ви можете проявити свій мистецький запал. Вам дають більше творчої свободи та менше за вами наглядають.
– Також раджу Feirstein School, там комбіновані напрямки.
Хотів би застерегти вас від таких шкіл, як NYFA, LAFA тощо. Ці школи активно рекламуються, але ви їм потрібні більше, ніж вони вам. Я раджу їх уникати. З технічного боку питань до них нема, але є питання до історії та досягнень викладачів.
Також треба обрати програму: це може бути ігрове кіно, visual arts/experimental чи film studies. І є три освітні рівні: BA, MFA, MA. Вони відрізняються за кількістю років і кредитів. Усі ці ступені визнаються в Україні.
З чого починати вступну кампанію
Почніть з дослідження. Почитайте відгуки, поспілкуйтеся зі студентами, візьміть тур (віртуальний чи особистий) школою. Усі заявки на вступ платні, тому варто сконцентруватися не більш ніж на 3-5 школах.
Комунікація з комісією дуже важлива, тому напишіть усім. В Америці культура мейлів і бізнес-етика значно важливіші, ніж у нас. Але там не всі відповідають на листи навіть з третього разу. Треба їх довбати, телефонувати їм і писати.Також варто організувати ознайомчу зустріч із приймальною комісією. Якщо ви хочете бути кінорежисером, сценаристом чи ще кимось, вперто доведіть це комісії.
Дивіться на вимоги до міжнародних студентів. Подумайте, скільки часу вам треба, щоб підготуватися до тестів і завдань. Якщо ви вже визначилися зі школою, то подумайте, як ви будете себе продавати.
Які документи будуть потрібні
– Документи, анкета, транскрипти (translation/verification). Порада: ніколи не приховуйте нічого від американських університетів, вони про все дізнаються і потім вас затаврують. Переклад документів робіть заздалегідь. Також потрібно мати сертифікати тестів (TOEFL, EIELS чи GMAT) та CV (short/long).
– Мотиваційний лист. Це певна реструктуризація себе, де ви на 3-4 сторінки пояснюєте, чому ви в свої 35 кидаєте все та їдете вчитися на режисера до Америки. Знайдіть того, хто потім це все вичитає.
– Рекомендаційні листи (2-3). В Америці вони пишуться приблизно за таким само принципом, що і в Україні. Тобто ви пишете їх самі в різному стилі та потім підписуєте. Обов’язково почитайте рекомендаційні листи інших людей. Я прочитав 20.
– Visual portfolio. Якщо у вас є будь-який досвід, то сфотографуйте, задокументуйте його і покажіть у гарній презентації.
В одній школі мені одразу відмовили, бо мій бал магістерського диплому був нижчим за їхній мінімум. Але мені порадили їм написати і переконати в тому, що у мене є риси, які кращі за бал в університеті, і я можу це проявити на інших етапах відбору. Це спрацювало.
Творчі матеріали на вступі
– Narrative Scene. Вам дають 2-3 сторінки і конкретну ситуацію, щоб ви написали до неї сцену.
– Thesis Film Essay. Вам треба викласти на сторінці концепт фільму, який ви хочете зняти після випуску з кіношколи. Дуже сухо і без діалогів.
– Transformational Moment Essay – про момент у житті, який вас повністю змінив.
– Self-introductory video essay (Video) – тут важливо знімати так, щоби для вас самого це було незвичним.
Такі завдання були у мене при вступі, і я зміг перетнути їх в різних школах. Наголошу, що дуже важливо почути критику і поради до подання робіт. Якщо ж вам відмовили у школі, спробуйте отримати фідбек і дізнатися, чому саме вас не взяли.
Як проходити співбесіду
Якщо вас відібрали на першому етапі, то ви йдете на співбесіду. Будьте на ній щирим і вкотре розкажіть про себе. Принесіть свої нові роботи. При цьому співбесіди можуть проходити у скайпі чи навіть за телефоном.
Ставте питання на співбесіді. Саме тут ви зможете зрозуміти, скільки ви знімете фільмів, чи буде у вас право продавати свої роботи і показувати їх на фестивалях, скільки людей вам дадуть у команду.
Моя порада – спробувати відчути на співбесіді, чи вас хочуть тільки як джерело грошей, чи як частину команди. Якщо людина на співбесіді позирає на годинник і ви їй аж настільки нецікаві, то не інвестуйте в цю школу.
Скільки це коштує
У вартість входить не тільки плата за конкретне навчання. Тільки на подання заявок у вас піде $100-1000. Плюс візові витрати, оплата транскриптів і валідації документів. Потім йдуть витрати на житло, харчування, медстрахування, авто+пальне, інші витрати.
На співбесіді з комісією дізнайтеся, які у кіношколи є стипендії, чи готові піти вам назустріч і покрити частину вартості навчання. Не бійтеся попросити чи принаймні наголосити на тому, що стипендія буде ключовим для вас фактором під час вибору школи. Комісія не розв’язує такі питання, але може пролобіювати це питання у відповідному відділі.
Ви можете спробувати заробити гроші до поїздки, податися на гранти чи стипендії. Також можлива робота на кампусі (часто це можливо і дозволяє відбити витрати хоча б на проживання і харчування) чи помічником викладача. Пробуйте все.