Відважний вчинок здійснили представники французьких ЗМІ. У країні, де здавна існує традиція надавати політикам тексти з цитатами до офіційної публікації, збунтувалися дві відомі газети.
Конфлікт досяг точки кипіння під час нещодавнього інтерв’ю президента Франції Еммануеля Макрона регіональним газетам перед виборами до Європейського парламенту. Лілльська газета La Voix du Nord і Le Télégramme із Бретані відмовилися від участі. Штаб Макрона в приватному порядку «попередив» журналістів, які повідомили про бойкот з боку газет, що прохання про побачення – це перевага, а не вимога, і такі запити гарантують правильне цитування важливого державного чиновника.
Інтерв’ю вплинуло б на об’єктивність висвітлення подій на користь союзників Макрона. До того ж, президент матиме перевагу права перевірки інтерв’ю до публікації
«Інтерв’ю вплинуло б на об’єктивність висвітлення подій на користь союзників Макрона. До того ж, президент матиме перевагу права перевірки інтерв’ю до публікації», – пояснює редактор La Voix du Nord Патрік Янкілевич.
Нагадаємо, що хоча практика вичитки часто передбачає тільки перевірку фактів, деякі політики дозволяють собі правити цитати, викреслювати «незручне» і навіть додавати відповіді на неіснуючі запитання.
Французькі піарники стали встановлювати жорсткіші умови для інтерв’ю. Вони побоюються вирваної з контексту цитати, яка може стати вірусною в соцмережах. Це зазначив радіожурналіст Фредерік Сайс із France Culture.
У 2018 році той же Патрік Янкілевич категорично заявив у Twitter, що газета Лілля припиняє надсилати політикам тексти перед публікацією. Видання прагне до свободи преси і аполітичності.
У ЗМІ вибухнула дискусія про необхідність наслідувати приклад La Voix du Nord. Думки критиків розділилися. Одні стверджують, що звичний лад посилює недовіру читачів до ЗМІ і явно свідчить про політичну поляризацію. Інші – що вичитування захищає від виведення цитат з контексту, коли довге інтерв’ю скорочують і підлаштовують під формат.
За протистояння політманіпулюванню і прозорість виступають обидві сторони, однак досі ніхто не заявив про впровадження політики газети Лілля. Янкілевич каже: «Французькі споживачі новин потребують більшої незалежності, більшої свободи. Читачі, слухачі та глядачі більше не приймають співпрацю з політиками».
Ознайомившись із ситуацією зі свободою преси у Франції, читайте про боротьбу французького уряду з Netflix и Amazon.
Заглавное фото: pexels.com