Креативний продюсер Original Content і куратор напрямку Starlight Originals у медіахолдингу StarLightMedia Олексій Гладушевський – творча людина в усьому: він продюсує проєкти, знімає серіали та фільми, пише до них сценарії. Ба більше, він зайнятий цим практично 24/7 і генерує все нові й нові ідеї.
Нещодавно стало відомо, що Олексій почав працювати над новим проєктом – картиною «Мій юний принц», де буде порушено тему ЛГБТ. В інтерв’ю «Телекритиці» він поділився подробицями про фільм, майбутні проєкти та роботу над власним продакшеном.
Олексій, які процеси зараз відбуваються у Starlight Originals?
Коронавірус увів свої корективи, ми планували запустити фільмування двох проєктів, але, судячи з усього, відзнімемо поки другий сезон «Перших ластівок». Зараз активно до нього готуємося. Решта проєктів перебувають на етапі девелопменту: пишемо сценарії та сподіваємося зайти у фільмування декількох наступного року.
Ви запустили продакшен Real Pictures з режисером Регіною Мар’янівською-Давидзон. Як ви організували у ньому роботу з огляду на те, що ваша колега проживає у Франції?
Тут важливо враховувати ще той момент, що у мене є основне місце роботи у Starlight Originals, а продакшеном я займаюся у вільний час. В основному з 9 вечора до 2 ночі.
Оскільки зараз уся робота у продакшені полягає у трьох художніх проєктах, процеси побудовані на препродакшені та підготовці документів на пітчинг Держкіно та інші пітчинги.
На кожен проєкт, крім нас, є свій виконавчий продюсер. Усі вони знаходяться у Києві. Ми з ними комунікуємо у Zoom або листуємося. Тобто процес побудований так, що всі питання можна вирішувати віддалено. Не потрібна фізична присутність Регіни. Це необхідно буде тоді, коли почнеться фільмування. А це – не раніше наступного року. Поки, якщо потрібно особисто зустрітися і підписати документи, цим займаюся я. А ось на пітчинг Держкіно Регіна планує прилетіти.
Зізнаюся: на початку, коли все перейшло в онлайн, я трохи скептично поставився. Однак потім знайшов для себе у цьому багато плюсів. Наприклад, ми провели масштабний кастинг для фільму «Мій юний принц» онлайн, адже кастинг – завжди дуже затратна історія: потрібно орендувати студію, брати техніку, потім монтувати матеріал і дивитися. А ми провели його онлайн у форматі самопроб: актори надсилали готові відеосцени, а ми з режисером і кастинг-директором ночами їх продивлялися й обговорювали. І це було настільки незвично, що мені сподобалося навіть більше стандартного кастингу. Оскільки тут можна було проявити фантазію. Живий кастинг ми проводили вже тільки парний: щоб подивитися, чи є хімія між акторами.
Як ви розподілили обов’язки у продакшені?
Ми поділили між собою проєкти. Я здебільшого займаюся «Принцом», Регіна більше займається проєктом «Фотографи». Це наш другий повнометражний фільм з режисером і сценаристом Гельгою Ландавер. У ньому вже готовий тизер і відзнята частина матеріалу.
Ще один проєкт – документальний фільм від Ольги Чорних під назвою «Фото на пам’ять» – ми займаємося ним 50 на 50. Фактично у нас розбиті обов’язки рівно навпіл.
У разі, якщо треба буде відзняти тизер «Мого юного принца», то я візьму відпустку на основній роботі, або ж Регіна приїде і допоможе із фільмуванням.
У вас в роботі зараз два повнометражних ігрових та один повнометражний документальний фільм. Крім «Мого юного принца» ви згадували ще один еротичний фільм.
Це він і є: «Мій юний принц». Раніше він називався «Нега». Я почав про нього писати, коли ми працювали над сценарієм. Спочатку мені здавалося, що це не дуже реально, оскільки дуже провокаційна історія… А потім ми з режисером Хачатуром Василяном допрацювали сценарій: спочатку був перший драфт, потім другий і третій… Так що ми повноцінні співавтори сценарію. Тоді я зрозумів, що все починає вимальовуватися і проєкт почав обростати життям.
Яка цільова аудиторія фільму? Адже фільм хоч і для підлітків, там будуть еротичні сцени. Чи варто розраховувати на рейтинг 18+?
Так, швидше за все рейтинг буде 18+. Фільм націлений на фестивальну аудиторію, як на західну, так і на українську. Якщо буде прокат у кінотеатрах, то буде трохи інша версія. Ми плануємо дві версії фільму відзняти: перша – більш відверта, друга – монтажна, де еротичні сцени будуть приведені у відповідність до законодавства України, щоб у перспективі можна було б показати фільм і на ТБ.
Щодо аудиторії: не сказав би, що фільм тільки про підлітків. Два головних герої – 17-річний підліток і його мати Софія. Якраз взаємини між ними – головна фабула фільму. Підлітки та дорослий світ. З боку Софії – це її колишній чоловік, її мати, її новий чоловік. А у Поля – його дівчина, його викладачка і його нова любов в особі хлопця Антуана. Це боротьба двох світів за взаєморозуміння. Адже підлітки завжди пред’являють претензії до батьків, і кіно якраз про це. Ось і наш герой вважає, що мати завжди була його власністю і нічого іншого бути не може – це і призведе до трагедії. Хепі-енду не буде.
Якими закордонними проєктами надихалися?
Спочатку я надихався фільмами Паоло Соррентіно. Особливо візуально: оскільки у нас все відбувається у нестандартному місці для України – у заміській віллі. Я звик, що українські фільми останнім часом однолокальні. У цьому випадку мені просто хотілося, щоб фільм був відзнятий в абсолютно іншій естетиці: з гарним вбранням, незвичайними локаціями. А коли до фільму приєднався Хачатур, він вже крім Соррентіно надихався і режисером Ксав’є Доланом. Ось так і з’явився у нас «Доланівскій герой» в особі Поля.
Як пройшов кастинг?
Ми підібрали дуже відповідальних акторів, всі ідеально підготували текст і добре себе показали. До кінця не було зрозуміло, кого обрати на головну роль: Захара Шадріна або Петю Ніневського. Проте ми визначилися. Я дуже вдячний усім акторам, вони повністю були занурені у процес.
Грати роль Марка у нас буде Ахтем Сеітаблаєв. Ахтем сказав, що йому подобається історія і він хоче брати участь у нашому проєкті. З відомих акторів також буде Павло Вишняков, хоча у нього невелика роль.
Важливим моментом кастингу стало те, що всі були поставлені у рівні умови. Деякі говорили: «Може, Ахтему не робити проби?». Але Хачатур наполягав, що так не можна. Під час проб можна зрозуміти, наскільки акторам цікава історія і наскільки вони залучені в процес. Тому проби проходили всі.
Я вважаю, що це буде один з найсильніших акторських складів, представлених на пітчингу Держкіно.
Чому у героїв такі незвичайні імена?
Це своєрідна метафора. Наприклад, імена головних акторів: Поль – це Павло; Антуан – це Антон. Вони самі їх собі придумали, це буде виправдано у сценарії.
Завданням було показати проблему підлітків – більшість хочуть якомога швидше стати самостійнішими і покинути рідну домівку. Але є абсолютно протилежний пласт підлітків – вони якраз і не хочуть йти у незнайоме і нове життя. Ось у головного героя такий острівець безпеки – це його будинок. Усе, що може викинути Поля в реальний світ – небезпека. Ми навіть спеціально придумали йому хворобу – агорафобію (боязнь відкритого простору). Це метафора: ми засунули проблему у закритий простір. Деякі підлітки, які не хочуть залишати свою домівку – дуже сильно впливають на своє оточення, поглинають інших. Ось й імена теж стали метафорою. Так деякі глядачі подумають: «ну ні, це нереально все, це якесь казкове місце». А знайдуться й ті, хто відчує ситуацію і побачить, що за всією цією красою стоїть трагедія.
Я вважаю, що формат метафор працює краще. Є реалізм, де прямо показують: це погано, а це добре. А тут буде обманка.
Чому вирішили торкнутися ЛГБТ-теми?
У «Перших ластівок» ми вже торкалися цієї теми, вона там була в одній з головних ліній. Люди добре сприйняли героїв, хоча були й негативні коментарі.
«Мій юний принц» не замислювався як ЛГБТ-кіно, це психологічна драма. Така лінія з’явилася, тому що я люблю підіймати градус вибору для героя. Ми спробували показати, що справжні почуття – некеровані. Їх можна знайти у найневідповідніший момент у людині, про яку би навіть і не подумав.
Ба більше, на початку у Поля є дівчина, у нього потяг до жінок. Але ми намагалися показати, що це все була не справжня любов, а лише маска.
Хто фінансує проєкт?
Препродакшен ми почали власним коштом Регіною. У нас також є невелика фінансова подушка, але ми сподіваємося знайти інвесторів. І проєктом вже є якась зацікавленість. Основне фільмування заплановане на літо 2021-го, тому у нас є час, щоб розв’язати це питання.
Зараз ми вкладаємося у тизер, у круту команду і презентацію. Це дуже важливо для пітчингів, де ми будемо шукати підтримку. Наразі переводимо сценарій ще й англійською мовою.
Будете просувати проєкт на закордонні ринки?
Якщо Україна не прийме проєкт, шукатимемо закордонних інвесторів.
Де плануєте знімати фільм?
Зніматимемо в Україні. У нас уся команда українська, всі локації теж в Україні. Думаю, десь під Києвом.
Чому типаж героя на постері «Мій юний принц» відрізняється від головного актора?
Це були прев’ю-постери. Їх ми підготували для Берлінського фестивалю. У нас було заплановано багато зустрічей з різними копродакшенами та інвесторами, яким треба було презентувати каталог з нашими фільмами й описом. Тоді ще не було затверджених акторів для «Принца», тільки dream cast. Один з акторів з касту і знявся для постера. Тоді була мета, щоб нас помітили. Тому ми зробили провокаційну фотосесію і постер. Це нормальна практика. Часто й у тизері знімаються інші актори, які потім не потрапляють в акторський склад.
Чому обрали режисером саме Хачатура Василяна?
Я стежив за ним у Facebook і звернув увагу, що він робить дуже хороші кінодобірки. Часто його погляди на фільми перетиналися з моїми. Потім ми познайомилися, а я як раз шукав режисера. Мені відразу стало зрозуміло, що у нас сильний творчий коннект, і коли Хачатур запропонував доопрацювати сценарій і вніс свої корективи, я зрозумів, що він на моїй хвилі.
Читайте також:
Алексей Гладушевский о Starlight Originals, поиске оригинальных идей и художественной эротике
Олексій Гладушевський запустив власний кінопродакшен
Алексей Гладушевский возглавил новое направление в StarLightMedia
Фото: The Real Pictures, Facebook-сторінка Олексія Гладушевського, обкладинка: Діана Тищенко
Підписуйтесь на «Телекритику» у Telegram та Facebook!