10-річна сага про «Чорного козака» та низову ініціативу

Про те, що фільм без бюджету та зарплат колективу вийде на екрани, стали говорити ще наприкінці минулого року. Уже навесні в мережі можна було побачити трейлер, але дату прем’єри ніхто не поспішав оголошувати. Попередньо повідомлялося, що фільм з’явиться на екранах наприкінці весни, влітку, на початку осені. І ось дочекалися – стрічка виходить у прокат 25 жовтня.

На презентації автори підбивали підсумки. Фільм і справді знімався 10 років, а в цілому над картиною працювало понад півтори тисячі осіб, серед яких 500 акторів. І тут автори вже вкотре підкреслили, що будь-яка участь у зйомках фільму була добровільною і на волонтерських засадах.

Кілька хвилин розмов про саму стрічку, а потім все закрутилося навколо головного гостя презентації – відомого режисера Девіда Лінча, який, до речі, не так давно сам отримував особисто в руки коровай від Петра Порошенка і фотографувався з лопатою.

Після тривалих спроб налагодити зв’язок Девід Лінч нарешті взяв слово. Говорив він небагато й в основному – про користь трансцендентальної медицини для людей, які пережили військові дії, та й взагалі для всіх, хто перебуває у стресовому стані.

«Девід, а фільм ви дивилися?» – лунає запитання із залу.

Після тривалої технічної паузи режисер відповідає, що ні. «Тільки трейлер бачив. Хіба цього мало?» – сказав Лінч. Після чого уточнив, що не бачив, тому що фільм ще не перекладений англійською.

Тут треба відразу нагадати, що, як повідомлялося раніше, всі виручені кошти від прокату фільму підуть на реабілітацію українських військових, поранених у зоні АТО. А 15% від суми буде переказано «Фонду Девіда Лінча», який реалізує програми з трансцендентальної медицини на допомогу ветеранам.

Після слів Девіда перейшли до статистики самогубств серед демобілізованих військових і знову говорили про важливість реабілітації.

А я тим часом розповім вам сюжет фільму. Події відбуваються в XVII столітті в селі Сабадаш під Жашковом (Черкаська область). Козацька вдова Ганна помічає, що вночі хтось став допомагати по господарству. Підстерегла козака, одягненого в чорне. Закохується в нього, але дізнається, що він проклятий сотником, бо заснув на варті. Тепер тільки вночі може вийти зі спільної могили, щоб допомогти людям. Якщо запізниться до сходу сонця – залишиться там назавжди.

До речі, свого часу сценарій виграв конкурс Держкіно і кілька років стояв у плані на реалізацію. Однак грошей від державного агентства знімальна група так і не отримала. 

«Фільм не схожий на стандартні голлівудські бойовики. Це істинно українська стрічка, чимось нагадує “Зниклу грамоту”», – описував своє дітище Сашко Лірник ще в серпні на закритій презентації стрічки в кінотеатрі «Жовтень». 

І наостанок – про знімальну групу. Режисер стрічки – директор державного заповідника «Трипільська культура» Владислав Чабанюк. Головну чоловічу роль віддали капітанові сучасного козацького корабля-чайки «Спас» із Черкаської області Василю Середенку. Татар зіграли активісти історичного клубу «Росичі», а головну героїню Ганну – київська артистка Марина Юрчак, єдина професійна актриса в команді.