?100 років війни: усе, що потрібно знати про фільм за романом «Чорний Ворон»

Любителі містики не раз згадували в мережі, що картину ніби хтось зурочив, адже так довго в Україні не знімався ще, напевно, жоден фільм за останні роки. Автори стрічки до таких припущень ставляться скептично, мовляв, такі побутові негаразди трапляються в кіно досить часто.

Фактично в проект знову вдихнули життя, коли режисерське крісло зайняв Тарас Ткаченко. З його слів, йому просто пощастило.

«Коли я отримав проект у свої руки, від команди Туранського нам залишили тільки деякі відеопроби, сценарій, певний каст і жодного відзнятого епізоду. Тут уже, самі розумієте, три роки проекту, багато хто вже на той час працював в інших місцях, над іншими стрічками. І, так склалося, що якраз в цей період, коли я шукав людей, звільнилися люди, з якими я працював на зйомках раніше, і тут, як то кажуть, я вирішив піти в бій з тими, кого я знаю. (Сміється.) Наприклад, над цим проектом працює мій хороший знайомий художник-постановник Ігор Філіппов, з яким ми створювали “Гніздо горлиці”», – розповів «Телекритиці» Тарас Ткаченко. 

На питання, навіщо одному з найбільш затребуваних у країні режисерів досить проблематичний проект, Тарас Ткаченко запевнив, що вся справа в тематиці твору.

«Історія циклічна, і події, які відбувалися 100 років тому, дивним чином перегукуються з тим, що відбувається в країні зараз. Тому гасла і послання, які я хочу закласти в це кіно, повинні давати відповіді на запитання сьогодення. Ми повинні усвідомити, що, якщо одного разу піти на компроміс з ворогом, можна стати заручником, адже зрештою цей компроміс стає нескінченним. Якщо терпіти ганьбу заради миру, в кінці отримуєш не тільки ганьбу, а й війну», – коментує Тарас Ткаченко.

Паралелі між подіями тих часів і сьогоденням ​​проводить і автор роману Василь Шкляр.

«Очікую, що після виходу фільму буде нова хвиля інтересу до роману. Свого часу роман «Чорний Ворон» покликав на Революцію Гідності багато людей. Холодноярський прапор із гаслом «Воля або смерть» підхопили й сучасні воїни на сході країни. Власне, російсько-українська війна столітньої давності за своїм характером мало чим відрізнялася від нинішньої. Це велике щастя для автора, коли його твір стає в лави борців за Україну», – каже Василь Шкляр і відразу ж додає, що без роботи Тараса Ткаченка фільм навряд чи б вийшов.

Усі події у фільмі відбуваються на території Холодного Яру – це Мотронинський монастир, який був центром повстанського руху за часів Холодноярської республіки (с. Мокра Калигірка, штаб ЧК).

Щоправда, кілька епізодів команді проекту вдалося зняти на території Черкаської області. Серед локацій, у яких відбувалися зйомки, – мисливський палац графа Шувалова в Тальному, Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». Старовинну залізничну станцію знімали в Поташі. Туди, до речі, під час зйомок на екскурсію прийшли з учнями батьки Тараса Цимбалюка, виконавця головної ролі.

Частину епізодів знімали в Києві та під Києвом. У лісах під Васильковом знімали гайдамацький табір і будинок Івана Черноуса. Також зйомки проходили в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику, оскільки після реставрації монастир не зберіг історичного вигляду. Під Мотронинським монастирем є старовинні підземелля, які називають гайдамацькими погребами. У «Чорному Вороні» тунелі, які стануть укриттям для повстанців, відтворювали на столичному винному заводі.

Для першого, другого та третього планів було задіяно близько 30 акторів. Загалом у зйомках проекту взяли участь близько 1000 акторів масових сцен.

Одним sз головних акторів став ворон на прізвисько Фрейд. Йому 10 років, на його рахунку вже шість повнометражних фільмів.

Понад 100 коней, кіз, корів і птахів задіяли під час зйомок стрічки.

Історичні документи свідчать, що в придушенні холодноярського повстання червоні застосовували загони мобілізованих китайців. Одним із них у стрічці є Ходя, якого зіграв Азізбек Абдурашидов. До речі, актор також є професійним каскадером, тому самостійно виконував багато трюків під час зйомок.

Головного антагоніста Птіцина у фільмі зіграв Олексій Тритенко («Крути 1918», «Сувенір із Одеси»). У Птіцина реальний прототип, однак доля кіношного героя відрізняється від справжнього – за сюжетом він є основним виконавцем усіх каральних місій ДПУ НКВС і саме його руками і маузером коїтиметься червоний терор.

Одного з головних героїв – Вовкулаку – зіграв харизматичний Павло Москаль. Будучи давнім товаришем Ворона, Вовкулака кличе його на боротьбу і стоїть із ним пліч-о-пліч у всіх боях.

Відомий актор Андрій Мостренко зіграв чекіста Євдокимова. Цього персонажа в романі «Чорний Ворон» немає, але у цього героя також є реальний прототип.

Народна артистка України Наталя Сумська зіграла в історичному фільмі ворожку Євдокію.

Герої фільму прозвали Наталю «своєрідною гайдамацькою Кассандрою», яка зцілює повстанців і володіє даром провидіння.

Зараз робота над фільм перейшла до постпродакшену. Тож поки навіть приблизної дати прем’єри стрічки автори «Чорного Ворона» не озвучують, обіцяють лише зробити все можливе, щоб українці побачили фільм уже цього року.

Фото: Олексій Анхімов