Ярослав Пахольчук: «Невизначеність – це і є найстрашніше і найважче»

Ярослав Пахольчук, очоливши 1+1 media у грудні 2019 року, почав реформувати компанію, прагнучи зробити управлінські та виробничі процеси простішими та ефективними. Ця обставина дозволила медіагрупі максимально швидко адаптуватися до нової реальності, яка прийшла разом із карантином. Однак наслідком карантинних обмежень стане глобальна криза.

Гендиректор 1+1 media розповів, до яких негативних сценаріїв він готується, чим карантин, навпаки, виявився корисним, і пояснив, чому кодування супутника не до кінця себе виправдало.

Головна проблема

Пам’ятаєте день, коли оголосили, що введуть карантин? Які труднощі ви собі тоді уявили?

Цей день я якось не зафіксував, а взагалі з карантином ми вперше зіткнулися ще у січні, коли почалися зриви постачання телевізійних сет-топ-боксів для Viasat (приставки для приймання закодованого супутникового сигналу) через карантинні заходи у Китаї – там закрилися фабрики. Що стосується 1+1 media, то у нас у компанії почалися превентивні заходи ще до оголошення жорсткого карантину: ми дозволили людям не приходити в офіс, працюючи з дому, за погодженням з керівником.

Скільки людей тоді скористалося цією можливістю?

Одиниці. А щодо труднощів – нічого особливого я собі не уявляв. Єдина складність – невизначеність. Ось пройшло два місяці карантину – стало простіше з упевненістю? Ні. Багато хто робить помилку, вважаючи, що разом із закінченням карантину закінчиться і криза. Насправді, все тільки починається, тому що економічні процеси, які були порушені за два місяці, в один день не відновляться. Наслідки, які будуть мати ці карантинні заходи, ніхто не може точно прорахувати.

Невизначеність – дуже складна проблема. Те, наскільки ти до неї готовий, і робить тебе унікальним. Якщо ти маєш внутрішній стрижень, знаєш, яким може бути найгірший варіант, то знаєш і те, як у нього не потрапити.

Які погані варіанти ви собі уявляли?

Ринок реклами падає на 50%. Заборона працювати людям триватиме протягом чотирьох-п’яти місяців, при цьому залишків їх ресурсів вистачить лише на два місяці. Купівельна спроможність українців відновиться через два роки – це означає, що для потенційного розвитку будуть втрачені два роки. Друга хвиля карантину почнеться восени. З цим ми можемо зіткнутися, і поки немає відповідей на всі ці виклики. Тобто невизначеність – це і є найстрашніше і найважче.

Адекватне просіювання

Карантин уже вніс зміни у виробничі процеси, наприклад, я бачив статистику про те, що близько 80% з 2 тис. співробітників медіагрупи зараз працюють віддалено. Складно було перебудовуватися?

Ні. Я пишаюся нашою командою, взаєморозумінням і взаємною підтримкою серед моїх колег. Особисто я взагалі не відчув, що ми знаходимося на карантині. Якісь речі стали складнішими, але я дуже задоволений тим, як компанія працює зараз.

Що стало складніше?

Наприклад, було складно організувати за два тижні фільмування фіналу «Голосу країни». Це вперше так робили: без тренерів і глядачів у залі, з використанням найсучасніших технологій і дотриманням усіх карантинних норм. Також через тиждень ми показали благодійний марафон – онлайн-концерт «Ти не один». Вийшов дуже цікавий формат, результат непоганий і за цифрами, і за допомогою медикам. Усього ми зібрали понад 2 млн грн, зокрема перший внесок від фіналу «Голосу». Ми направили гроші з sms-голосування, а також доходи компанії від реклами під час «Голосу». Такі речі з одного боку драйв, з іншого – ти не знаєш, як їх сприйме глядач, і ти не до кінця розумієш, як їх реалізувати, не знаєш, зайде цей підхід чи ні. Ми ж тільки пробуємо, можна сказати, що ми піонери у цьому напрямку. Ось і тестуємо. Вийшло гідно.

Які сильні та слабкі сторони медіагрупи виявив карантин?

Карантин – це не про плюси й мінуси, це про значно драматичніші зміни у роботі компанії. Наша компанія зайшла у карантин дуже легко, тому що фактично я її очолив тільки у грудні, і у попередні три-чотири місяці переоцінювались проєкти, їх доцільність, перспективи розвитку, відбувалися процедурні, процесуальні зміни. Тобто ми зайшли у карантин у досить мобільному стані, тому нам було легко перебудуватися.

Перше, що ми зробили – взяли «сито» і «просіяли» всі проєкти. В умовах невизначеності, про яку я говорив, найпростіше – зупинити, призупинити або не зайти у нові проєкти, які є другорядними, некритичними для життя медіагрупи. Наприклад, для нас дуже важлива стабільність ефірного мовлення, воно працює. Ми розділили групи ефірних інженерів, щоб вони не перетиналися, працювали позмінно, тоді, якщо виявлять інфекцію в одній групі, інша буде в безпеці. Критично важливий новинний, журналістський блок. Точно так само ми перебудували роботу журналістів, поділили їх на дві групи, які не перетинаються. Важливий прямоефірний проєкт «Сніданок з 1+1», який дає три години ефірного мовлення. Важливий операторський бізнес – люди стали більше дивитися телевізор, більше споживати новини на інтернет-сайтах, тому наші платформи «Київстар ТБ», Viasat, 1+1 video мобілізувалися: не можна просідати у цей момент можливостей, потрібно давати більше результату.

Інші проєкти відклали. Наприклад, було багато іміджевих проєктів, а також присвячених розвитку персоналу, навчанню, акціям для співробітників – їх зараз не можна реалізувати. Ті проєкти, які було можливо, ми провели дистанційно. Наприклад, День здоров’я в 1+1 media зробили онлайн-тижнем з порадами від різних експертів.

«Просіювання» пройшло дуже адекватно. Я не пригадую жодної суперечки щодо того, потрібно припиняти проєкт чи ні. Ми призупинилися, взяли додатковий час, щоб все переосмислити. Я досі перебуваю під, скажімо так, впливом цього процесу, тому що бачу багато нових зон, що дозволяють поліпшити ефективність нашої роботи, знизити собівартість досягнутих результатів.

Небезпечні «гойдалки»

Під час карантину значно зріс телеперегляд. Що ви збираєтеся робити, щоб зберегти цей стан речей?

Будьмо об’єктивними: ми нічого не можемо зробити, щоб зберегти такий високий телеперегляд. Люди сидять вдома – дивляться телевізор. Усе, що ми могли зробити – це дати прем’єри, щоб глядачі переконалися, що у телику є, що дивитися. Я бачу, що деякі люди відновили практику перегляду телевізора, і вона у них залишиться. Ситуативні глядачі рано чи пізно повернуться до свого звичайного, докарантинному способу життя і, якщо телевізор не грав важливу роль у їхньому житті, то він і не буде її грати. Максимум, що ми можемо зробити – дати продукт, але в умовах карантину це складно, тому ми активно працюємо над осінню та весною 21-го року, щоб усі наші основні проєкти повернулися у сітку.

Йдеться тільки про повернення або ж і про нові продукти?

Звичайно ж, на 21-ий рік є розробки прем’єр, яких раніше не було, але поки про це рано говорити.

Що з рекламою – відчули просідання ринку?

Ми щодня у контакті з нашими рекламодавцями, клієнтами, агентствами. Ніхто поки не заявив про скорочення бюджетів у 20-му році, є ситуативне перенесення бюджетів квітня-травня на пізніший період року. Деякі компанії навпаки збільшили бюджети у карантинний період, відчувши попит на свою продукцію. Тому наші попередні оцінки зростання ринку у цьому році залишаються незмінними. Просідання у квітні-травні ми оцінюємо у 15-20%, але воно ситуативне. Ми віримо, що це тимчасово, проте, знову ж таки, невизначеність – ключове явище. Якщо відбудуться фундаментальні зміни в економіці, просідання не уникнути. Тут важлива державна регуляторна політика, наскільки вона буде послідовною. Найгірше, що може бути в таких умовах – це мультиплікатор невизначеності, коли тобі кажуть одне, ти до цього адаптуєшся, а потім роблять зовсім інше. Ці «гойдалки» з великою амплітудою можуть прибити нас.

Бюрократичні рудименти

Ви збираєтеся надалі використовувати якісь напрацьовані за час карантину практики?

Життя компанії точно зміниться. Ми вивчаємо можливість переведення частини персоналу на дистанційну роботу. Ще до карантину у нас було завдання об’єднати малі офіси в один єдиний простір. Ми планували зробити це у 21-му році, можливо, зробимо до кінця цього року. Ми переглядаємо частину функцій роботи підрозділів.

Повертаючись до вашого запитання про те, що дав карантин. Процес виконувався, раптом з’явилися нові умови, люди почали працювати дистанційно, у них немає доступу до одного, другого, третього. Ми спростили деякі процеси ухвалення рішень, і вони стали працювати краще. Наприклад, якийсь документ повинні були затвердити семеро осіб, тепер його затверджують троє – роботи з документами менше на чотири ітерації. Крім того, що це швидше, вивільняється ресурс людей на інші завдання.

Ніякі рішення ще не ухвалені, однак ми аналізуємо ефективність. Плануємо протягом наступних трьох-шести місяців перебудувати більшість внутрішніх процесів, щоб додати компанії мобільності та зменшити кількість наявних рудиментів.

Під рудиментами ви маєте на увазі бюрократичні процедури?

Так. Наша компанія не дуже забюрократизована, і карантин показав, що ми дійсно можемо працювати інакше. Це стосується не тільки, скажімо, дистанційної роботи. Ми стали інакше ухвалювати рішення. Я, до речі, виявив велику проблему у нашій компанії. Менеджери витрачали 30-35% робочого часу на проведення статусних зустрічей, на яких вони просто знімали якісь результати своїх підлеглих. Це час витрачається не на ухвалення рішень, не на те, щоб приділити увагу новим продуктам. Для мене це було одкровенням.

Зараз я активно закликаю менеджерів зменшити таке розбазарювання часу, адже це вільні ресурси. Це ж як піраміда: ти – топменеджер, у тебе є своїх десять васалів, у кожного з них – своїх десять васалів, тобто вже сто осіб. Якщо ти кожного менеджера контролюєш, а він контролює кожного свого нижнього менеджера – це велика-велика біда.

Недобір

Що можете сказати про кодування супутникового сигналу – ваші очікування виправдалися? Як на нововведення відреагували глядачі та рекламодавці?

Кодування себе до кінця не виправдало. Не виправдало з ряду причин. Ми очікували, що 600-700 тис. осіб перейдуть на платний супутник, і більше людей перейде на інші технології. Фактично дві третини глядачів досі залишаються на відкритому супутнику. Одна з основних причин – заяви, які звучали від Верховної ради та Офісу президента, про те, що буде розкодування каналів. Було дві такі заяви, і ми бачили, як кожен раз після них у нас удвічі падали продажі. Однак ми досі спостерігаємо високий рівень щоденних продажів: зараз у середньому за три дні Viasat робить місячний обсяг продажів 2019 року.

Зараз ми проводимо дослідження – ось прямо з понеділка люди пішли «в поля» – про те, чому люди не купують тюнер, що їх стримує, що не подобається у якихось технічних чи логістичних рішеннях продуктів.

Чули від колег з XtraTV, що вони виявили потенціал в 300 тис. домогосподарств, які готові під’єднатися до супутника, але є якісь стримувальні фактори, зараз ми їх виявляємо. І я вірю, що все-таки зможемо добрати абонентів для індустрії, як супутникової, так й інших технологій, перевести людей у платний сегмент ринку. Безумовно, все буде коли-небудь в IP, у різножанровості контенту, у зручності його споживання, тому IP або гібридні моделі IP + супутник – це те, куди потрібно рухатися. Власне, ми у тому напрямку і дивимося.

Ще однією причиною є, звичайно ж, телеканали у відкритому доступі. Ми працюємо над тим, щоб у ньому залишалися тільки інформаційні, аналітичні канали. Ну і карантин позначився. У нас був ряд домовленостей з Офісом президента, які ми реалізували, були чіткі меседжі для ринку, ми чекали 15 березня, коли повинні були запуститися міжнародні версії каналів. Люди повинні були оцінити, що це за канали, чи достатньо їм міжнародних версій, або вони хочуть бачити всі продукти каналів і готові купувати тюнери – і тут вводиться карантин. Зараз інсталятори не можуть прийти у домогосподарства, а домогосподарства банально не можуть заплатити за послугу або ж не готові пускати незнайомих людей до себе додому. Такі речі роблять неможливою об’єктивну оцінку ситуації. Однак у мене немає сумнівів у тому, що кодування супутника було правильним рішенням, яке вкрай необхідно для розвитку всього ринку.

Що стосується рекламодавців – від них я не чув жодного негативного відгуку, тому що вони орієнтуються на міську аудиторію 50К +, а у містах мінімальне проникнення супутника, тому всі комерційні завдання вирішуються.

Впливовість і вплив

Українські телеканали не забезпечують себе самостійно. У всьому світі медіа є перш за все бізнесом, а в Україні, як правило, виступають політичним інструментом у руках їх власників. Чи можна змінити цей стан справ?

Після попередньої кризи 2014 року багато що змінилося, більшість комерційних каналів стала розділяти інформаційне та комерційне мовлення, комерційне телебачення прагне бути незалежним і самостійним. В індустрії за п’ять років відбулися величезні зміни, хоча вони можуть бути непомітні пересічному глядачеві. Перш за все ми відмовилися від дорогого російського контенту, замінили його власним виробництвом і ковиробництвом. Були переглянуті кабальні умови роботи з американськими мейджорами: дуже дорогі контракти стали доступнішими. З’явилися нові форми рекламних спонсорських проявів на екранах, і вони додають ефективності продажу реклами.

Однак все одно вплив власників каналів залишається помітним за контентом.

Хіба за «1+1» видно, кому належить канал? Я цього не зчитую.

Тобто Ігор Коломойський не впливає на інформаційну політику каналу?

Якщо ви вважаєте, що він щодня у телефонному режимі каже, що ставити в ефір, а що ні – то це міф, цього немає. У кожного інформаційного видання медіагрупи – ТСН, УНІАН, програми «Гроші», «Секретні матеріали» – є своя редакційна політика, команди цінують свою незалежність, вони мають свій підхід. Буває, що думки однієї команди відрізняються від думок іншої, але на те вони й незалежні, щоб мати свій погляд.

У нас давно, здається, ще з 2010 року, є практика, коли раз або два раз на рік акціонер спілкується з журналістами. Але це більше ініціатива журналістів, які хочуть почути акціонера, поставити йому фундаментальні запитання, які їх хвилюють. Таку зустріч, до речі, давно не проводили, думаю, незабаром повторимо цей діалог. Однак цензури у нас немає.

Хай там як, та не можна ж заперечувати, що «Плюси» доклали руку до того, щоб у країні змінився політичний ландшафт.

Так, ми впливові. Але як раз завдяки тому, що у нас є незалежна редакційна політика ТСН.

Які існують противаги, щоб не допустити зовнішнього тиску на неї?

Це совість журналіста, його професійна етика. Наші журналісти – професіонали. Насамперед вони виступають за об’єктивне висвітлення подій і дотримання стандартів, які записані у багатьох кодексах, хоча часто говорять, що вони неписані.

Наша група ще три роки тому вибрала стратегію виходу на прибутковість, і ми впевнено до неї йдемо. Я ще не знаю, який вплив матиме на нас криза, але 21-ий рік обіцяв стати для нас знаковим, тому що до цього часу вся група повинна вийти у плюс. Сьогодні більшість наших проєктів рентабельні. Тому, бачите, залежність зменшується.

Нещодавно колишній член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський опублікував влог, у якому загострив увагу на тому, що вперше в історії ради три з чотирьох керівних посад займають колишні співробітники одного каналу – «1 + 1». Влог починається словами: «Ігор Коломойський контролює «1 + 1 ». «1 + 1» контролює Нацраду ». Що скажете на це?

Дивно чути таке твердження, бо частина членів Нацради, про які говорить пан Костинський, працювала на «1+1» ще до того, як на каналі стало працювати нинішнє керівництво медіагрупи, до нинішнього акціонера, тобто з цими людьми вони взагалі ніколи не перетиналися.

Сам принцип формування Нацради є збалансованим: є квота Верховної Ради, є квота президента. Кворум, яким ухвалюються рішення ради, – п’ять осіб. Навіть якби гіпотетично було троє заангажованих членів Нацради, вони все одно не могли б її контролювати.

Поговорімо предметно. Які рішення Нацради можуть свідчити про те, що вона лояльніша до «1+1», ніж до інших каналів? Ми дотримуємося закону. Якщо десь йдемо на межі порушення, нам тут же «прилітає» повідомлення, щось відразу виноситься на засідання Нацради, як недавно з випуском «Секретних матеріалів».

Ми розуміємо, що ми великі й помітні, і повинні бути за приклад для інших, тому працюємо у рамках закону й вимог регулятора. А щодо того, що здається пану Костинському – ви ж знаєте, що потрібно робити, коли здається.

Як прокоментуєте тоді рішення Нацради не призначати перевірку каналу після сюжету «Секретних матеріалів» про американські лабораторії в Україні? Про це у своєму блозі написав той же Сергій Костинський.

Нацрада звернулася до каналу за роз’ясненнями, ми надали відповідь. Поява такого сюжету, нехай він навіть був поверхневим, що ми визнаємо, не є підставою для призначення перевірки каналу. Редактор і журналіст уже понесли стягнення за вихід нефінального матеріалу. Ми продовжуємо працювати над цією темою, опитуємо всі сторони, експертів.