У новому телевізійному сезоні готуються до виходу на екрани десятки серіалів, вироблених в Україні. З року в рік серіальне виробництво в країні потроху знаходить свою нішу і все краще розуміє смаки і вподобання українського глядача.
Як змінилося кіновиробництво після Революції гідності та чи зацікавлені сьогодні в українському продукті за кордоном – про це та багато іншого «Телекритиці» розповів засновник і генеральний продюсер компанії Star Media Влад Ряшин.
Про свіжі обличчя і прогрес

Влад Ряшин
Фото: Ната Боровик

Серіал «Нюхач» став першим українським серіалом у каталозі найбільшого в світі стримінгового сервісу Netflix. На фото – актор Кирило Кяро.
Кадр із серіалу «Нюхач»
Про державну підтримку
У телебаченні я вже двадцять сім років, двадцять чотири з яких у мене навіть у думках не було співпрацювати з Держкіно і Міністерством культури, – не хотів асоціюватися з проектами, які створювалися. І тільки з приходом нових людей в Держкіно та Мінкульт кілька років тому, з кардинальними змінами в роботі ми, так само як і інші великі гравці на ринку, ухвалили рішення про співпрацю. При цьому, Держкіно не субсидує, а виступає партнером, інвестуючи в бюджет 50%, а в результаті претендує на 50% доходу.

Наша добра і вічна тема села
Кадр із фільму «Припутні», реж. Аркадій Непиталюк
Якщо раніше з вітчизняних фільмів хорошу касу збирали переважно роботи студії «Квартал 95», то за останні кілька років у кінотеатральний прокат вийшло чимало якісних українських фільмів за підтримки Держкіно. Наприклад, «DZIDZIO Контрабас» (2017), «Вкрадена принцеса» (2018), «Сторожова застава» (2017), «Кіборги» (2017). З’явилися потужні фестивальні проекти – «Припутні» (2017), «Межа» (2017), «Стрімголов» (2017) та інші фільми, багато з яких отримали призи на фестивалях категорії А.

До речі, фільм «Кіборги» Ахтема Сеїтаблаєва зібрав у прокаті понад ₴22 мільйони
_
Зараз держава вирішила, що цілком логічно підтримати й українське телесеріального виробництво, але, на жаль, поки що ця підтримка мені здається недостатньою. Головна проблема в тому, що у нас, як у споживачів, ще не виробився смак до українських серіалів. Ми багато в чому не знаємо, чого хочемо, а тому, я вважаю, потрібно було кілька років тому почати запускати пітчинг серіалів, а вже потім забороняти, обмежувати, регулювати, встановлювати квоти, відсотки.
До речі, про пітчинг. Нещодавно Міністерство культури провело пітчинг, на який було подано загалом 202 заявки, які претендують на держпідтримку. Серед них дві – від компанії Star Media. Це молодіжний комедійний серіал «Подорожники» з українським кастом: Олеся Жураковська, Ірма Вітовська, В’ячеслав Довженко та інші. Ми робимо його разом з «Новим каналом».

Зйомки серіалу «Подорожник»
Фото: Без Табу
Другий проект – The Pleasure Principle, копродукція трьох країн – України, Чехія, Польща. Із загальним бюджетом 600 тис. євро за серію. При цьому ми заявляємо про підтримку з боку Мінкульту в розмірі лише 40 тис.
Після пітчингу, що цілком очікувано, з’явилися незгодні з його результатами. В інформаційному просторі вийшли публікації з пересмикуванням фактів про нашу компанію. Мета зрозуміла – дискредитувати конкурс, скасувати його результати, використовуючи для цього надумані причини, патріотичні «гасла» і брехню. При тому, що пітчинг транслювався онлайн, його можна було подивитися, так само як і зараз. Що я і раджу зробити тим, хто сумнівається.

Влад Ряшин
Фото: Ната Боровик
Про український рібейт

Влад Ряшин і шеф-редактор «Телекритики» Марія Хрущак
Фото: Ната Боровик
Для подальшого розвитку галузі дуже важливо, щоб рібейт став нормою. На сьогоднішні в Україні це питання все ще не врегульоване на державному рівні. Вже пройдений величезний шлях у цьому напрямку з боку індустрії, залишилося внести зміни до бюджетного кодексу, і тоді в Україні запрацює процентна ставка 16,6%, а це важливо для будь-якого зарубіжного виробника.

_
Фото: Ната Боровик
Сумно те, що в цей час Румунія ухвалила ставку рібейту 35% і ще плюс 10%, якщо кінопродукт буде пов’язаний з Румунією. У Бельгії, наприклад, рібейт 30%, але там витрати і податки такі, що туди ніхто не прагне. А Румунія, на відміну від Бельгії, не така дорога, і нам тепер буде дуже важко з нею конкурувати.
Чи цікавий український продукт за кордоном

Кадр із фільму «А зорі тут тихі» (2015), реж. Ренат Давлетьяров
Якщо говорити про вітчизняний кінопродукт, то ми вже можемо спостерігати активну участь національних фільмів у кінофестивалях класу А. І вони цікаві міжнародній аудиторії. Наприклад, фільм Сергія Лозниці «Донбас», «Коли падають дерева» Марисі Нікітюк, «Вулкан» Романа Бондарчука.
Щодо телесеріального продукту, я б дуже хотів відповісти «так», але розумію, що поки ще рано. Для того щоб до нас серйозно ставилися, ми повинні систематично показувати на міжнародному ринку якісний продукт, який може бути там цікавий.

Фото: Ната Боровик
Секрет «Мати Харі»

Ваїна Джоканте
Кадр із серіалу «Мата Харі»

Кадр із серіалу «Мата Харі»
Яким серіалам віддають перевагу українці

Серіал «Специ», реж. Олег Масленніков, продюсери Галина Балан-Тімкіна і Влад Ряшин
_
Мені був більш зрозумілий портрет аудиторії та її очікування до 2013–2014. Зараз усе складніше. З одного боку, залишається інтерес до гостросюжетності, з іншого – емоційна втома екстраполюється на ті чи ті жанри. В останні роки суспільство живе в динамічно стресовій ситуації, і накопичена втома дає про себе знати. Тільки подивіться навкруги!
Серіал «Менталіст», реж. Олексій Мурадов, прод. Олександр Старіков і
Влад Ряшин
_
«Менталист» по-украински: плохая игра актеров, мистика и дорогие авто
Про плани на майбутнє

_
Фото: Ната Боровик
Особливо важливий для нас проект – повнометражний фільм «Я, “Побєда” і Берлін» за книжкою мого друга Кузьми Скрябіна. Ми спільно з Благодійним фондом імені Кузьми Скрябіна вже наступного року плануємо починати зйомки. Зараз проект перебуває в підготовчому періоді. Режисером фільму буде Олександр Кірієнко, відомий за фільмом «Ілюзія страху», який висувався на «Оскар». Над сценарієм майбутньої картини працюють український письменник і драматург Анатолій Крим і Сергій Притула.

_
Фото: Ната Боровик
Про те, що надихає
Я дивлюся різне кіно: фестивальне, комерційне, обов’язково – фільми та серіали, які роблять колеги по ринку; американські серіали, документальні, але при цьому у мене особливий підхід до перегляду – мені цікаві фабула, режисерські ходи, форма подачі матеріалу. Говорячи про літературу: якраз закінчив читати книгу Юваля Ноя Харарі «Sapiens: Коротка історія людства». Стів Джобс, до речі, написав, що це одна з книжок, обов’язкових до прочитання. У ній досить системно описується історія еволюції сапієнсів, але при цьому аналізується, що і чому відбувається сьогодні в світі та в Україні, зокрема.
Тим, хто працює в кіно та телеіндустрії, порекомендував би підручник Південно-Каліфорнійського університету «Як працюють над сценарієм у Південній Каліфорнії». У ньому представлено аналітичний розбір сценарної структури фільмів-шедеврів і хітів світового кінопрокату, таких як «Хрещений батько», «У джазі тільки дівчата» і не тільки. Рекомендую не тільки для сценаристів, а й для продюсерів.

«Зоряні війни», Мерілін і Тарантіно – ось і секрет успішного сценарію
_