У чому загадка Олега Винника?

В рамках всеукраїнського турне, в яке співак вирушить навесні, «Дуся» спробувала отримати відповідь на питання: «У чому ж загадка Олега Винника?» Багато провідних фахівців музичної індустрії відмовлялися давати свій коментар, але кілька цікавих відповідей нам все-таки вдалося отримати.

Володимир Дантес, телеведучий

«Почну з того, що претензій до цього артиста у мене немає. Є претензії до себе! Чому я пишу пісні і вважаю, що тексти у мене не дуже, рими прості, а музика примітивна? Зникли претензії до музичних каналів і радіо, від яких чув три роки тому: «Вова, це занадто модно. Це не зрозуміють». Знайте, я не повертаюся співати, тому що мою нішу зайняв Олег. Гарний, мужній, голосистий і харизматичний, прямо як я».

Анна Гурбан, арт-директор, агент Даші Астаф’євої

«Винник став таким популярним, тому що 80 відсотків нашого населення – це цільова аудиторія Олега Винника, а всі його шанувальниці – жінки, яким не вистачає пристрасних любовних стосунків. Він популярний виключно в спальних районах. Винник – король жінок спальних районів. Його можна вважати українським Стасом Михайловим».

Анна Свиридова, продюсер радіо «П’ятниця»

«Я намагалася розгадати кілька років феномен Олега Винника. Багато хто з музичних редакторів знизував плечима, нібито кон’юнктура, але… Популярність цього артиста вже досягла таких масштабів. Адже не кожен може зібрати Національний палац мистецтв «Україна» кілька разів поспіль.

Два роки тому менеджмент Олега Винника презентував мені квитки на концерт, і знаєте, я була вкрай здивована аудиторією. Я гадала, що його цільова аудиторія – жінки 30 плюс. Але коли побачила повний зал і жінок (звичайно, жінок було переважно більше), і чоловіків… Найцікавіше те, що вікова аудиторія коливалася від 20 до 70 років. Всі були одягнені дуже ошатно: сукні до підлоги, зачіски, макіяж. Це була неймовірна для людей подія. Я дивилася на все це з квадратними очима і записувала пісні, на які люди найбільше реагували.

Після цього мою недовіру як рукою зняло. Звичайно, ми як просунуті кияни можемо ставитися до нього скептично, але він співає для простих людей доступною мовою. Його пісні – це традиційна естрадна музика, вона за ментальністю дуже близька нашому народу. Естрада – це жанр менталітету українського народу.

Можливо, якби їздив Стас Михайлов або Філіп Кіркоров, то не було б такого ажіотажу. Але в даний період часу Олег Винник виявився незамінним. Ніхто не виключає, що міг би з’явитися крутий продюсер, який створив би такого артиста. Але Винник такий сам по собі. Він опинився в потрібний момент в потрібному місці. Як людина, яка робить радіо з веселою вдачею і холодним розумом, можу сказати, що це не моя музика, але музика нашого народу».

Іван Марунич, фронтмен групи Nravitsa Planet

«Рецепт успіху Олега Анатолійовича простий: він опинився в потрібний час у потрібному місці. Час, коли раптом звільнилася ніша улюбленця української публіки Стаса Михайлова в 2013 році. Нагадаю, що ще тоді він легко збирав три аншлаги поспіль в Національному палаці мистецтв «Україна». І як тільки Стас перестав їздити сюди, почав набирати висоту Олег. Однак слід зауважити, що він вже був досвідченим артистом і підготовленим до такої народної любові. Вже був матеріал, налагоджені деякі зв’язки. Знаючі люди розповідали, як Винник працював для цього успіху – не вилазив з турів навіть по найменшим географічним точкам. Як виявилося, все не дарма. Також слід зазначити грамотну роботу менеджменту в особі його продюсера Олександра Горбенка. Завдяки їхньому тандему з Олегом пісні «Ніно» і «Вовчиця» знають навіть такі далекі від жанру люди, як я».

Наталя Гаріпова, ведуча шоу «Вечір з Наталією Гаріповою» на телеканалі СТБ

«Секрет Олега Винника в тому, що він – єдиний чоловік у країні, який може три години поспіль. Ще й у палаці «Україна». Одягнений».

Денис Путінцев, продюсер і медіаменеджер

«Я бачив Олега Винника і на сцені, і в неформальній обстановці. Можу сказати, що він справжнісінький артист. Справжній, якісний артист. При всьому моєму цинізмі варто все-таки відзначити, що я – не його цільова аудиторія, але якщо об’єктивно оцінювати реакцію, яку він викликає у глядача, то зовсім інша розмова.

Не кожен артист, можна навіть сказати, одиниці, можуть собі дозволити збирати палаци і стадіони кілька разів поспіль. Це той випадок, коли «бабло перемогло зло». Інші артисти можуть приховувати єхидну посмішку, але не факт, що їм вдасться домогтися схожих результатів.

Що стосується феномена Олега Винника, то тут можна міркувати довго. Це той випадок, коли зірки зійшлися в потрібний момент. Якщо хто не знає, то Олег Винник 15 років грав у мюзиклах в Німеччині. І в цих мюзиклах йому необхідно було і співати, і танцювати, і утримувати погляд публіки на собі.

Тому після повернення в Україну він вже був готовий брати публіку за всі місця. При правильній зовнішній подачі і музиці він зайняв місце відомого російського співака.

З одного боку, практичний досвід артиста, з іншого – правильний репертуар, з третього – благодатний грунт у вигляді соціально-політичних процесів. Грубо кажучи, як такого феномена немає, є правильна стратегія і працьовитість.

При всій моїй повазі до Олега Винника і його менеджменту єдина крапля дьогтю, яку можу додати, це те, що артисту не можна так багато говорити, чого не варто».