Супутникове кодування: травень 2019
Представники телегруп StarLightMedia та «1+1 медіа» запевняли провайдерів, що перейшли точку неповернення в процедурі супутникового кодування своїх телеканалів, а тому подія відбудеться, як і було визначено, в травні наступного року.
Виконавчий директор і директор напрямку Pay TV групи «1+1 медіа» Ярослав Пахольчук переконує, що шляху назад немає: «Я як ніколи раніше вірю в те, що кодування з точністю до 99,9% відбудеться в травні наступного року. Сьогодні завершується виробництво сет-топ-боксів першої партії. Ми їх чекаємо на ринку в першій декаді грудня. Медіагрупи вже погодили рекламну кампанію про те, що кодування буде наступного року. Нещодавно ми зустрічалися широким колом, щоб обговорити, як має минути весна, щоб відбулася ця непросте подія. У нас уже є детальний календарний графік цих подій. Масові кампанії будуть вже в квітні – травні. Нещодавно відбулася зустріч із «Зеонбудом» – у нас ще влітку було досягнуто домовленості закодувати їхній транспортний сигнал (технічний супутниковий сигнал йде в форматі Multistream (DVB-S2 T2-MI), його бачать тільки спеціальні професійні тюнери. – Ред.). Зараз, якщо ми підпишемо всі юридичні документи, їх «транспорт» навесні також буде закодований. Нам важливо, щоб в Україну не завозилися коробочки (сет-топ-бокси, які зчитують Multistream. – Ред.) і не популяризувалися серед населення. У разі кодування цього вдасться уникнути. Якщо тут присутні імпортери цих коробочок, велике прохання – не завозьте їх, тому що самі втратите гроші й населення «розведете» на гроші».
Інформаційна кампанія відбуватиметься поетапно. «У нас є кілька етапів інформування людей – від легких до важких. Найважчий – блекаути, коли відбуватимуться маленькі відключення, коли на національних каналах зникатиме сигнал на якийсь період часу. Згідно з домовленостями з телеканалами, ми будемо максимально ізолювати цей сигнал – лише FTA-супутниковим абонентам буде йти інформування. Якщо телеглядач є абонентом кабелю, Т2 або ОТТ, він не буде бачити це сміття, він не буде під впливом цієї кампанії», – додає Ярослав Пахольчук. Рекламна кампанія з кодування супутника передбачає ролики, які будуть повідомляти про можливість переходу не тільки на платні супутникові провайдери, а й на інші типи сигналу, за аналогією з рекламою з переходу з аналогового телебачення.
Комерційний директор StarLightDigital Микола Фаєнгольд пояснює, наскільки далеко зайшли телегрупи в питанні супутникового кодування. «Ми зробили окремий підйом супутникового сигналу наших телеканалів для провайдерів. Наскільки я розумію, інші телегрупи також це зробили. Що це означає? Вам знадобиться переналаштувати обладнання для того, щоб отримувати не той сигнал, який буде для B2C-сегмента, тому що на тому сигналі будуть блекаути. Ваші глядачі не бачитимуть блекаутів. (…) Кодування відбудеться в травні 2019-го. Ми вже купили САМ-модулі та плануємо їх безкоштовну передачу провайдерам. Їх доставка відбуватиметься в січні – березні 2019 року. Другий маркер – рекламна кампанія. Якщо ми почнемо рекламувати кодування, крок назад буде складним. (…) У нашої групи політична складова мінімальна – у нас тільки на ICTV багато новин. Важливо, щоб усі медіагрупи кодувалися одночасно. Якщо одна або дві медіагрупи не захочуть кодуватися, напевно, доведеться змістити строки», – повідомляє Фаєнгольд.
Дізнатися позицію двох інших телегруп на конференції не вдалося – представників групи «Інтер» і «Медіа Групи Україна» на форумі не було. Тим часом в кулуарах заходу говорили, що швидше за все телегрупи з пулу 23 телеканалів залишать у відкритому вигляді свої флагманські канали («1+1», «Україна», ICTV та «Інтер»), на яких є новини, закодувавши тільки тематичні розважальні телеканали. Зокрема, співрозмовники «Телекритики» повідомляють, що так вважають у групі «Інтер» – у холдингу немає намірів кодувати сигнал «Інтера».
Кодування на користь двом платним провайдерам супутникового телебачення – Viasat (входить до групи «1+1 медіа») і Xtra TV (входить у «Медіа Групу Україна»). Занижених цін на пакети у Viasat порівняно з кабельними провайдерами не буде – компанія планує провести акції до кодування, запевняє Пахольчук. «До моменту кодування у провайдерів супутникового телебачення буде продукт за ціною 19–29 гривень. Ми ще рахуємо, якою має бути підйомна ціна, але розуміємо, що бар’єр входу має бути мінімальним. Але після кодування ціна буде близько 70 гривень».
На ціну дистрибуції телеканалів наступного року кодування супутника не вплине. Телегрупи дадуть провайдерам час спочатку набрати абонентські бази. «У нас одна ціна для всіх провайдерів, крім ОТТ – це 3 гривні на місяць з абонента, – каже Микола Фаєнгольд. – Ця ціна чинна до 31 грудня. Для тих, хто підпише угоду після 1 січня, ціна становитиме 4,5 гривні. Ціна для ОТТ у нас залишається на рівні 6 гривень з абонента на місяць. Окремо продаємо кетч-ап і тайм-шифт – 1 гривня з абонента. Ми не будемо переглядати ціни після кодування супутника – це ціни на весь рік. Сподіваємося, що кодування принесе користь провайдерам. Усі провайдери нам на переговорах говорили останні два роки, мовляв, вимкніть аналог, закодуйте супутник. Коли вимкнули аналог, усі кажуть, що немає приросту абонентів. Сподіваюся, після кодування супутника нам не скажуть – навіщо ми це зробили. Ми йдемо на цей крок. Це вкрай ризикований крок. Ми не будемо говорити, як це погано, а будемо думати, як жити в цих умовах».
Ярослав Пахольчук доповнює: «Три гривні з абонента на місяць за канали групи «1+1 медіа» будуть весь 2019-й для провайдерів, які підпишуть угоду до 31 грудня. Після 1 січня ціна буде вищою – 5-6 гривень з абонента на місяць. Ціна не переглядатиметься після кодування в 2019-му. До кінця року, ми розуміємо, що провайдери будуть собі поповнювати абонентську базу, це буде компенсація для того, щоб вони отримали цих абонентів. Ринок має переформатуватися в 2019 році. За моєю власною оцінкою, до 2 млн абонентів з відкритого супутника перейдуть у платні сегменти. Це той основний драйвер зростання абонентської бази».
Висновки про зростання бази були зроблені на підставі минулорічного дослідження: «Ми в листопаді минулого року отримали результати першого дослідження, в якому говорилося, яким буде розподіл сімей після відключення аналога і кодування супутника, – продовжує Пахольчук. – За кардшаринг сьогодні платить близько 800 тисяч абонентів супутникового телебачення. У них уже є звичка платити за контент. Результати цього дослідження показали, що 2–2,5 млн перейдуть на платний сегмент: 800 тис. – 1 млн піде в DTH, решта 1,5 млн – у «кабель» і ОТТ. До двох мільйонів перейде на “Зеонбуд”». Супутникові тюнери з кодуванням Verimatrix надійдуть у першій декаді грудня по $35 у вільному продажу. Тут важливо встигнути наповнити ринок до 1 млн тюнерів, їх виробництво обійдеться в $20–30 млн, вважає Пахольчук. Чотири телегрупи, разом з імпортерами Strong і «Ромсат», проплатили лише першу партію кількістю 100 тисяч одиниць.
Пахольчук обіцяє, що на Новий рік не буде відключень українських телеканалів у кабельних мережах. «2018 рік став переломним, ключовим, тому що я вперше відчув діалог між провайдерами та правовласниками. Не все було легко цього року, але на сьогоднішні ми підписали контракти з 80-85% провайдерів на наступний рік. Наш сейлз-хаус не має сьогодні навіть такого результату. Тож телеглядачі можуть бути спокійні – наші канали будуть із ними в новорічну ніч у їхніх пакетах. Наш лейтмотив: ціна за абонента має зростати. Я прекрасно розумію всю економічну ситуацію в Україні, але ми також розуміємо вподобання глядачів – вони звикли дивитися якісне», – запевняє виконавчий директор «1+1 медіа».
Також було озвучено зростання вартості ТВ-послуги для абонента. Наступного року мінімальна місячна оплата повинна бути не нижчою за 70 гривень для київських провайдерів і 50 гривень для регіонів.
Контент: виробництво і дистрибуція
Олексій Шульдешов, генеральний продюсер ТВ-каналів Star Media, назвав вартість виробництва однієї години серіалу в Україні: «Один 45-хвилинний епізод серіалу вже давно не коштує $30–40 тисяч, цінник починається від $50 тисяч. Верхня планка може бути якою завгодно. Запускається у виробництво одночасно не одна серія, а відразу кілька. Це дає змогу здешевити його. Ми відразу добираємо локації так, щоб здешевити, знімаючи там кілька днів. Кожен знімальний день коштує певних коштів – чим більше переїздів, тим дорожчим він стає. Якщо ми говоримо про серіал, який йде довго, складається з кількох сезонів, то актори автоматично стають дорожчими, а іноді оплата акторів перевищує бюджет виробництва. Виробництво серіалів відрізняється від виробництва реаліті – якщо в другому випадку триває до 4 місяців, то серіал може тривати роками. Буває так, що канал купує ідею, а її розробка триває кілька років. Є шоуранери, у нас вони – продюсери, які розуміють, що потрібно знімати, на каналах є люди, у яких є розуміння своєї аудиторії. Якщо все це збігається, виходить результат. Однак іноді буває, що у телеканалу розуміння аудиторії одне, а заходить щось інше. Або не заходить те, що розуміють».
На першому показі відбивається лише третина витрачених на виробництво коштів. «Ціна виробництва $40–50 тисяч – це ринкова ціна для серіалу, – каже Ярослав Пахольчук. – Реаліті-шоу буде також у цих межах – десь дешевше, десь дорожче. Дохід від реклами продукту з часткою аудиторії близько 12% у праймі на першому показі становитиме $10–15 тисяч (ця ціна враховує гривневе зростання рекламного ринку в останні роки. – Ред.). Тобто навіть третина не окуповується, тому є другий, третій, п’ятий покази. Ми, виробляючи контент, звертаємо увагу на його мультипоказність. Це критерій №1, щоб бачити окупність проекту. Коли ти бачиш, що 7–9 показів дають тобі нуль – це вже хороший показник».
Урезультаті виробники серіалів шукають інші способи монетизації. «Нас цікавить будь-яка монетизація після телепоказу – другі продажі на інші території, продаж формату, монетизація на діджитал-майданчиках, на YouTube. Хотілося б, звичайно, щоб виробництво серіалу відбилося після двох показів на ТБ», – додає Шульдешов.
Дистрибуція українського телеконтенту йшла в основному в Росію, але після закриття російського ринку продавати його майже нікому, продовжує Пахольчук. «До кризи 2014-го, 80–90% доходів з інших територій давала Росія. СНД, Східна і Центральна Європа давали решту 10%. Коли почалася війна, ці 90% зникли. З огляду на падіння реклами, зміну ринків збуту, телегрупи почали дивитися на ринок платного телебачення. Глядач однаково залишився вибагливим, він так само хоче дивитися якісні програми».
Проте криза допомогла наблизити телегрупу «1+1 медіа» до виходу «в нуль». «Для телеканалу успішний кейс – це коли реклама в структурі доходу має 70–80% доходу, решта 20–30% – це спонсорство, продаж прав і дохід від дистрибуції. Ще 3–5 років тому реклама займала 90% доходу телеканалу. Протягом останніх двох років група «Плюсів» має найкращий результат із докризових часів – з 2008 року. 2017 і 2018 – найуспішніші з 2008 року. Ми працюємо у всіх напрямках – і дистрибуція, і виробництво, і продаж. Близько 70% усіх бізнес-проектів «1+1 медіа» сьогодні прибуткові».
Нижче – коротко про те, що говорили інші спікери на інших секціях конференції.
HD-мовлення. HD-версії телеканалів група StarLightMedia планує запустити в 2020 році, поки на базі одного з телеканалів. HD-версії телеканалів холдингу можуть обійтися провайдерам дорожче SD-версій, поки група не визначилася. У цифровому ефірі «Зеонбуду» HD-версій каналів групи не буде, їх роздаватимуть тільки провайдерам.
Інтернет-викладка контенту. Телегрупа StarLightMedia не планує робити платним перегляд свого контенту в інтернеті. Група викладає відео на сайти каналів відразу ж після ефірів, на YouTube – через 24 години або 48 годин – залежно від проекту.
Піратство. Як бути з нелегальним переглядом контенту, якого немає на легальних платформах? Ярослав Пахольчук радить оформляти передплату на кілька легальних сервісів, оскільки виробники обмежують дистрибуцію свого контенту: «3-4 роки тому сервіси і виробники контенту тісно співпрацювали за концепцією Сontent еverywhere. Глобальна тенденція останніх двох років показує, що ситуація змінилася – контент стає унікальним і в кожної платформи свій унікальний контент. Якщо ти дивишся контент кількох виробників, то повинен бути передплатником кількох сервісів. Тут є нюанси з мовним бар’єром – не всі можуть дивитися англійською».
Маркетинг-директор StarLightMedia Орест Білоскурський повідомляє, що тільки 10% населення не готові платити в принципі за користування телебаченням: «Наші дослідження показують, що максимальний відсоток тих, хто не платитиме за телебачення – 10%. Решта 90% готові платити так чи так залежно від ціни, від форми. Ці 10% ми називаємо рецептори. З них 4% вже зараз мають доступ до інтернету, за який вони змушені платити. До них можна пролізти через інтернет і таким чином монетизувати їх. 6% із 10% користується мобільним зв’язком. Тих, хто реально ні за що не платить, – максимум 4% населення. Їм цікаве інше дозвілля».
Одна ціна на канали для всіх платформ. Ціни на телеканали повинні бути однаковими для всіх провайдерів – аналога, цифри, IPTV і ОТТ. Засновник ОТТ-сервісу YOU TV Максим Смілянець каже про дисбаланс ціни – ОТТ-сервіси платять більше за інших. ОТТ складно конкурувати ще й тому, що «телеринок роками привчали бути безкоштовним, як результат – половина абонентів – це безкоштовне телебачення».
Пакетування і модель a la carte. Представник ОТТ-сервісу «Омега ТБ» за продаж телеканалів абоненту поштучно, але сервіс не може цього зробити, оскільки поштучно не продають медіагрупи. Голова «Чистого неба» Катерина Федорова, яка відповідала за дистрибуцію платних телеканалів Discovery в Україні, запевняє, що модель не спрацювала в багатьох країнах, оскільки одиничні продажі значно дорожчі за продаж пакета по три або п’ять каналів.
Орест Білоскурський запевняє, що пакети телеканалів повинні бути невеликими: «За нашими дослідженнями, телеглядачеві потрібен пакет із 28 мовників. Чим більше, тим гірше. У глядачів є відчуття, що за великі пакети вони платять більше, ніж їм треба. За ті ж гроші за меншу кількість каналів провайдер отримає більш лояльного глядача: він не купив те, що він не дивиться. У середньому з пакета 120 телеканалів протягом місяця глядач жодного разу не вмикає 60–65 телеканалів».
Фото – Анна Федорук
