? Radio JAZZ і «Прямий ФМ»: перемога з ознаками корупції

4 квітня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення роздала 4 вільні частоти в ФМ-діапазоні Києва. Перемогу отримали, як і передбачалося задовго до оголошення конкурсу в грудні 2018-го, створене під конкурс Radio JAZZ менеджерів радіохолдингу «ТАВР медіа», пропрезидентське інформаційне радіо «Прямий ФМ», а також дві радіостанції суспільного мовлення – «Промінь» і «Культура». Цей радіоконкурс – останній великий радіоконкурс за нинішнього складу регулятора (в липні завершуються повноваження 4 чиновників). Тому президентська четвірка відзначилася досить прогнозованими рішеннями на користь потрібних конкурсантів. «Телекритика» пропонує ознайомитися з процесами того, як відбувався сам конкурс.

У джазі тільки «ТАВР»

Radio JAZZ дісталася частота 104,6 МГц (2 кВт), на якій до 3 березня 2017 року здійснювало мовлення «Радіо Вести» (ліцензією володіло ТОВ «ТРК “Дивосвіт”») із холдингу «Вести Україна» міністра-втікача доходів і зборів часів Януковича Олександра Клименка. Офіційно Radio JAZZ (ТОВ «Ч К») порівну належить генеральному директорові радіохолдингу «ТАВР Медіа» Ігорю Чернишову і гендиректору «Радіо Рокс» Сергію Кузіну; директором компанії виступає радіоведуча «Радіо Рокс» і генпродюсер «Мелодії ФМ» Наталія (Соня) Сотник. На цю частоту подалося ще три ліцензіати: ТОВ «Радіо “Класика і джаз”» з концепцією Jazz & Blues, ТОВ «Телерадіокомпанія “Стильне радіо”» з концепцією «Стильний джаз» і ТОВ «Телерадіовидавнича компанія “Мастер”», яке не було допущене, оскільки компанія не сплатила конкурсної гарантії.

На відміну від проведеного у січні криворізького радіоконкурсу, де члени президентської частини Нацради обирали переможця з двох компаній, створених під конкурс і зареєстрованих під однією адресою – в квартирі офіційних власників, до київського джазового конкурсу було вирішено підготуватися ретельніше. Компанія «Ч К» була створена майже 11 років тому – 22 травня 2008 року. Проте під час презентації джазової радіостанції її представники все ж дещо плуталися в поясненнях, що наводило на думку про те, що перемога компанії була гарантована Нацрадою заздалегідь.

Компанію «Ч К» на конкурсі представляли Соня Сотник і Сергій Кузін. Нова радіостанція позиціонувалася як окремий від «ТАВР медіа» проект. Холдинг виступить нібито партнером радіостанції: «Наша перевага – потужна команда та прекрасна технічна база. Наші партнери – компанія «ТАВР медіа» – займаються шістьма успішними радіостанціями, які доповнюють один одного, які збирають 7,5 млн слухачів щотижня. Вони допоможуть організувати проект таким чином, що вже за місяць після отримання ліцензії ми зможемо запустити повноцінний продукт. Ми тестуємо його вже давно, у нас є макети з дотриманням усіх вимог законодавства, зокрема 35% українського контенту у джазової радіостанції». Яким чином буде оформлене таке партнерство з холдингом, у якого інші власники, не повідомлялося.

Група «ТАВР медіа» Миколи Баграєва та Віктора Пінчука – найбільший радіохолдинг країни, стабільний лідер рейтингу ТNS з часткою ринку 30%. До холдингу входять шість загальнонаціональних радіостанцій: «Русское Радио-Україна», «Хіт FM», Kiss FM, Radio ROKS, «Радіо Мелодія» і «Радіо Relax». Таким чином, запуск сьомої радіостанції посилить монополію великого холдингу, а формальне володіння компанією менеджерами холдингу дасть змогу уникнути запитів від Антимонопольного комітету.

Зі слів Сотник, вони з Кузіним точно знають, як зробити форматну радіостанцію популярною, як приклад було наведено Radio Roks: «Нішеву радіостанцію нам вдалося підняти до п’ятого місця в нашій країні. У Європі жодна нішева радіостанція, яка грає рок-музику, такого успіху не досягла». Радійний досвід Кузіна і Сотник – 50 років на двох. «Кузін – зірка, а я – трудяжка»,–жартувала Сотник. «Ми точно знаємо, як зробити нішеву радіостанцію затребуваною, популярною і комерційною», – додала вона.

Сумніви були тільки у члена Нацради Олега Черниша. Спочатку він поцікавився, чи планує «ТАВР медіа» переформатувати одну зі своїх шести радіостанцій, якщо раптом програє конкурс. Сергій Кузін пояснив, що ні: «У нас немає так званого медіаканібалізму – кожна станція працює на свою аудиторію». Хоча, варто відзначити, що джазова музика в минулі роки лунала на «Радіо Релакс».

Водночас Кузін розповів, як саме в холдингу з’явилася ідея запуску джазової радіостанції: «Понад рік тому, ми вирішили, що джаз цій країні потрібен. З листопада 2017-го під час пошуку форматного пошукача ми шукали ту аудиторію, яка має сягнути процентного рівня, який би надалі дав змогу зробити цю радіостанцію успішною».

Почувши відповідь Кузіна, Олег Черниш запитав прямо – чи створювалася ця компанія спеціально під конкурс, на що Сергій Кузін відповів: «Ні. Ми періодично збираємося і працюємо, щоб зрозуміти, які ще є ніші в потребах радіослухачів у цій країні, які ми могли б заповнити. Природно, після 30 років роботи на радіо, ми, як бізнесмени, що займаються в основному поп-музикою, дуже хотіли зробити станцію, яка відповідала б нашим внутрішнім переконанням. Radio Roks тому приклад. Коли ми взялися за джаз, через певний час переконалися, що це бізнес-історія, вона принесе багато користі не тільки з точки зору соціуму і музичної освіти України, а й хороший бізнес-проект, за який не буде соромно ні нам, ні вам». Черниш вирішив більше не розвивати тему.

Хоча питань до радіостанції залишилося чимало. Наприклад, не зрозуміло, чому ідея Нацради з проведення конкурсу на джаз і класику збіглася з планами «ТАВР» запустити джазову радіостанцію. По-друге – торгову марку Radio JAZZ холдинг почав оформляти на свою компанію ТОВ «Радіо холдинг» ще в травні 2017-го. Яким чином у «Радіо холдингу» оформлена співпраця з компанією «Ч К», не повідомлялося. Старт процесу оформлення торгової марки для джазової радіостанції два роки тому свідчить про те, що план її запуску з’явився у «ТАВР» усе ж не рік тому, як повідомляв Сергій Кузін. Що цікаво, саме в квітні 2017 року у президентського складу Нацради вперше виникла ідея запуску конкурсу джазової радіостанції. Та й анонсований запуск радіостанції через місяць свідчить про те, що в холдингу все ж були впевнені у своїй перемозі.

На конкурсі членів Нацради цікавило також, як радіостанція має намір дотримуватися україномовної квоти. У відповідь Соня Сотник представила джазового музиканта і композитора Ігоря Закуса, який співпрацюватиме з ними.

«За 13 років роботи проекту JazzKolo, який мною був створений для підтримки української музики, я створив і записав понад сто проектів з українськими музикантами – це імпровізаційна, навколоджазова, класична музика, мейнстрім й інші стилі, які існують в джазовій музиці. До цієї програми я залучав різних вокалістів, усі ці програми сьогодні транслюються на ТБ, що свідчить про їхню якість. У мене є невеликий досвід роботи на радіо – з вересня 2018-го я зробив 18 програм для джазового Old Fashioned Radio (київська інтернет-радіостанція, працює при джазовому клубі, володіє цифровою частотою на радіомовлення в Києві. – Ред.). Там я розповідав про музикантів, українських авторів, були живі студійні програми. Два роки роблю міжнародні проекти – запрошую закордонних музикантів, разом із українськими ми проводимо в малому залі Палацу «Україна» JazzKolo, записуючи їх. У Києві тільки тепер почали відкривати джазові клуби. Тоді як про інші міста годі й казати. Тільки за два місяці я зробив для Old Fashioned Radio базу з майже 500 треків української авторської музики – і вокальної, і інструментальної. Якщо буде потрібно більше – їх буде набагато більше», – розповідав Ігор Закус.

Ольга Герасим’юк зауважила, що суперник «ТАВР» Олексій Коган співпрацює з холдингом, зокрема у нього були якісь проекти на Radio Roks. Чи не означає це, що йдеться про партнерство? Кузін відповів: «Ми не партнери – представляємо дві різні організації, але якщо говорити про джаз, ми безумовні партнери – можете не сумніватися. Ми знайдемо точки дотику за будь-якого результату сьогоднішнього заходу. Ми добре один одного знаємо». Соня Сотник додала: «Ми, як радіо, допоможемо фестивалю, а чи допоможе фестиваль радіо – ми не знаємо, але ми відкриті».

Другими представляли свою радіостанцію Jazz & Blues (ТОВ «Радіо “Класика і джаз”») Олексій Коган і Володимир Камінський. Радіостанція була презентована як авторський проект Олексія Когана, в презентації була розказана біографія Когана. Контент майбутньої радіостанції за Коганом, тоді як фінансування залежить від Камінського. «11 років тому я познайомився з Володимиром Камінським. Володя бізнесова людина, ми з ним створили продюсерський центр Jazz in Kiev і стартували з великим фестивалем», – зазначив Олексій Коган.

«Не подумайте, що хвалюся, але я, напевно, єдина людина в Україні, яка має стовідсоткову колекцію легальних і нелегальних українських джазових записів. Музики буде дуже й дуже багато. Плюс ми б хотіли на нашому радіо втілювати знамениту фразу Тараса Шевченка «І чужого научайтесь, й свого не цурайтесь». Мені здається, що Україна – єдина європейська держава, в консерваторіях якої немає джазового відділення», – повідомив Коган.

Щодо квот Олексій Коган висловив свою незгоду з попередніми спікерами, які обіцяли 500 джазових пісень українською мовою. «Не буде сьогодні 500 пісень українською мовою, я не кажу про інструментальні твори. Виконати квоту української музики? Покажіть мені хоча б одного українського музиканта, музика якого не лунала у моїх програмах», – резюмував він. Валентин Коваль зазначив, що квоту можна знизити: якщо в ефірі є 60% європейської музики, україномовних пісень може бути 25%. Сергій Костинський розповів ще один спосіб, як радіостанція може обійти 35%-ву квоту, – транслювати треки без слів (квота зараховується тільки для пісень з текстами, походження авторів до уваги не береться).

На запитання Костинського, що, крім Когана, дає радіостанції переваги перед конкурентами, Камінський зазначив, що розуміє свій слабкий бік – відсутність менеджерського досвіду на радіо, але називає сильним боком компетентність у джазовій музиці, організацію тематичних заходів. «Нас цікавить тільки джаз! По суті ми є джазовими фанатиками». Коган додав також, що запустити мовлення через місяць – нереально, радіостанція зробить це за 3 місяці: у компанії є попередні угоди із закупівлі обладнання, є офіс, у якому буде обладнана студія.

Перед третім учасником з холдингу «Вести Україна» виступив Юрій Захарченко – адвокат ТОВ «ТРК “Дивосвіт”» – компанії, якій належало «Радіо Вести», що мовило на виставленій на конкурс частоті до 3 березня 2017-го, коли Нацрада не продовжила ліцензію радіостанції. Пояснення адвоката передаємо повністю. «Ми вважаємо, що ТРК «Дивосвіт» має права на цю частоту. Хотів би звернутися до вас із нагадуванням, що сьогодні тривають судові процеси щодо прав та інтересів ТРК «Дивосвіт». Частота є предметом судових спорів, відкрито кілька кримінальних проваджень, за якими відбувається кілька досудових суперечок, з яких буде дано оцінку щодо позбавлення ТРК «Дивосвіт» можливості мовлення на цій частоті. Якщо сьогодні буде ухвалене рішення і буде обраний переможець, і якщо ТРК «Дивосвіт» виграє в суді, то виникне ситуація, коли дві компанії матимуть одні й ті ж права на одну частоту. З огляду на це ми просимо утриматися від будь-якого рішення, скасувати конкурс. Таким чином будуть захищені права «ТРК “Дивосвіт”» і не будуть викликані нові судові спори», – сказав адвокат, фактично пригрозивши судом переможцю конкурса.

Насправді «Радіо Вести» (ТОВ «ТРК “Дивосвіт”») програло Нацраді два суди про неправомірність продовження ліцензії для мовлення на київській частоті: 15 лютого 2018 року – перший суд, а 12 червня 2018-го – апеляцію. 4 жовтня 2018 року «Радіо Вести» подало касаційну скаргу до Верховного суду, який відкрив касаційне провадження і відмовив «Радіо Вести» в призупиненні виконання рішень судів попередніх інстанцій.

Заступник голови Нацради Уляна Фещук відповіла, що скасовувати конкурс немає підстав. У компанії йде тільки один суд – з правомірності попередження за висловлювання Тетяни Монтян: «Я дуже добре обізнана, як йдуть судові справи з ТОВ «ТРК “Дивосвіт”». Одна з санкцій, яка була застосована до компанії, – за висловлювання пані Тетяни Монтян. Вона нещодавно була притягнута до справи судом і навіть погрожувала працівникам Нацради. Тому захищайте інтереси своєї компанії правовими способами, а не за допомогою божевільної жінки, яка залякує, ображає і зневажає будь-яке ввічливе поводження, яке має бути в тому числі між юристами. (…) У компанії було два роки, і якби ви дійсно вважали, що у вас є підстави скасувати цей конкурс, ви б подали до суду та зробили так, щоб конкурс не відбувся. Оскільки на сьогодні немає жодної судової заборони на проведення конкурсу, то будемо продовжувати вести суперечки і дебати безпосередньо в залі судових засідань». Пізніше Фещук зазначила, що довіреність, із якою прийшов адвокат, була виписана від «Стильного радіо», а не від «ТРК “Дивосвіт”».

Представниця третього конкурсанта – «Стильного радіо» – дала зрозуміти, що компанія не планувала перемагати в конкурсі, швидше, у компанії є плани навмисно програти, щоб потім оскаржити рішення щодо нього в суді. Представившись як медіаменеджер, вона зазначила, що у неї з собою немає презентації. Креативний музичний продюсер станції Микола Міліневський, який її створював, приїхати не зміг через особисті обставини.

«Моя дитина захоплюється джазом багато років, і я добре знаю молодих джазових студентів, які навчаються в музичному училищі, і як важко цим людям пробитися на ефіри радіо та ТБ», – повідомила представниця «Стильного радіо». У результаті багато українських виконавці джазової та класичної музики відомі більше за кордоном. Джазова радіостанція, на думку представниці, зможе змінити ситуацію. Радіостанція хоче стати «провідником саме молодих виконавців, які хочуть нести цю музику в маси».

У відповідь на запитання голови Нацради Юрія Артеменка про конкурентні переваги представниця повідомила, що в разі перемоги радіостанція готова співпрацювати з усіма джазовими проектами. Запуск радіостанції може відбутися в разі перемоги за 3 місяці. Уляна Фещук присоромила представницю за слабку презентацію – це найгірша презентація. Ольга Герасим’юк запитала, чи зможуть переслати презентацію радіостанції е-mail, але отримала відповідь – «ні».

Валентин Коваль підіграв радіостанції, зазначивши, що Міліневський відомий в досить широких колах. Представниця додала, що у холдингу, крім досвіду розмовної радіостанції, є також досвід музичної радіостанції в Мелітополі (ліцензія була анульована Нацрадою по завершенні терміну дії), холдинг створював близько 18 годин музичних програм. У радіостанції є попередні усні домовленості про співпрацю в разі отримання ліцензії. «Це відомі артисти в музичних і джазових колах», – резюмувала представниця, додавши, що не знає їх поіменно. На уточнювальні запитання членів Нацради акцентувала, що Когана серед них немає.

Після перерви на обговорення конкурсантів представники президентської частини заявили, що на частоту претендують дуже сильні суперники. Юрій Артеменко сказав, що голосуватиме і за Radio JAZZ, і Jazz & Blues. Тут варто зазначити, що у чиновника склалися дружні стосунки зі справжнім власником «ТАВР» – Миколою Баграєвим, на початку 2000-х, будучи нардепами, обидва перебували в Комітеті Верховної ради з питань свободи слова.

Сергій Костинський зазначив, що голосує за компанію «ТАВР», оскільки вона має перевагу у фінансово-економічній і технічній базі. Які документи переконали Костинського в цьому, не повідомлялося. Уляна Фещук пояснила, що також голосуватиме за «ТАВР» – як за тих, хто має досвід роботи з радіо: «Я дуже перепрошую, за те, що скажу, – презентація була побудована на вашій особистості (звертається до Когана. – Ред. ). Бажаю успіхів».

Валентин Коваль повідомив: «Це перший конкурс, в якому у мене розривається серце, оскільки прекрасно знаю, як вміють робити форматні станції колеги з «ТАВР». І прекрасно знаю, який досвід у Олексія, скільки він вклав у те, що він робить». Коваль віддав свій голос тільки «ТАВР». Як відомо, до приходу до Нацради Коваль був гендиректором М1 і М2, які, як і «ТАВР медіа», мають спільних власників.

Ольга Герасим’юк повідомила, що голосуватиме за Олексія Когана, оскільки він «важковаговик» у джазовій сфері. Олег Черниш зазначив, що спочатку мав упереджене ставлення до конкурсу джазово-класичної музики, однак під час конкурсу змінив свою думку: «Я завжди був проти форматних конкурсів, тому що це не завжди прозорий шлях для проведення конкурсу. Можна виписати під конкретного учасника конкретні конкурсні умови. Про це йшлося в деяких ЗМІ, коли в Нацраді тільки виникла ідея проведення конкурсу на джаз і класику. Після того, як я послухав перші дві презентації, моя думка змінилася – я вважаю, що такий формат потрібен, тому підтримую двох учасників».

У підсумку за «Ч К» не голосувала тільки Ольга Герасим’юк, «Радіо “Класика і джаз”» набрало чотири голоси (Герасим’юк, Артеменко, Ільяшенко та Черниш), «Стильне радіо» – жодного голосу підтримки (Артеменко і Фещук показово голосували проти).

«Прямий ФМ»: корупційна афера

Радіостанції «Прямий ФМ» (ТОВ «ТК “Прямий”») дісталася частота 88,4 МГц (потужність 1кВт). Офіційно вона належить екс-регіоналу, а нині керівникові київського осередку партії «Наш край» Володимиру Макеєнко. Мовника пов’язують із нардепом від БПП і бізнес-партнером президента Ігорем Кононенком. У жовтні 2018-го на регіональному радіоконкурсі мовник отримав перші 6 ФМ-частот: Біла Церква (98,8) і Переяслав-Хмельницький (107,7) Київської області; Павлоград (91,1) і Марганець (91,5) Дніпропетровської області; Мелітополь Запорізької області (102,2) і Лубни Полтавської області (104). Влітку 2018 року Нацрада замовляла під потреби радіостанції 61 ФМ-частоту по всій Україні.

Репортажне радіо «Прямий ФМ», судячи з нової презентації, дещо відійде від заявленого раніше формату, і стане більш інформаційним – плануються розмовні програми, новини кожні 15 хвилин, аналітичні і тематичні рубрики, інтерактив зі слухачами. Інформаційно-аналітичні програми в будні буде поєднано з дитячими програмами у вихідні, плануються радіоверсії програм телеканалу «Прямий».

Ольга Герасим’юк поцікавилася у керівника радіостанції Олександра Близнюка, чому «Прямий» так і не запустив регіональні канали в Харкові й Одесі, для яких отримав цифрові ліцензії на конкурсах у грудні 2017 і січні 2018 року. Близнюк відповів, що не має стосунку до телебачення (хоча Близнюк веде новини на «Прямому»), у зазначених регіональних каналів окремі юридичні особи. Також Герасим’юк засумнівалася в заявленому «нейтральному контенті» радіостанції: «Те, що я бачу на “Прямому” каналі, – це дуже далеко від стандартів журналістики, від нейтрального контенту. Ми фіксуємо на робочій групі з виборів вашу упередженість, суб’єктивність». Близнюк обіцяв «втілювати стандарти журналістики на радіостанції». В кінці обговорення Герасим’юк повідомила: «Для мене досвід «Прямого» – це досвід порушення всіх стандартів журналістики. Я б не хотіла поширювати такий досвід на Київ. Потрібно спочатку повернутися до кодексу журналістики, стандартів, виробити це з журналістами. Тому що те, що ми бачимо, – це сором».

За мовника заступився Юрій Артеменко – стандарти на виборах були порушені також каналами «1+1», «Інтер», «Україна» і каналом «24». Водночас він додав, що радіостанція має запуститися саме до парламентських виборів: «У вас виходу немає – вам треба запуститися до парламентських виборів». На це представник відповів, що прив’язує запуск не до виборів, а до технічних можливостей, і це станеться швидше. Мовник планує розвивати мовлення по всій Україні – у радіостанції вже є контракти з 40 журналістами у регіонах, у мовника буде по 5–7 ввімкнень вна годину.

Олег Черниш засумнівався в фінансових можливостях запуску радіостанції, нагадавши про незапуск телеканалів у Одесі і Харкові. Директор з розвитку мережі мовлення Олександр Гальвас, як і Близнюк, зазначив, що йому не відомі причини незапуску: «На сьогодні канал («Прямий», на його юрособу записана і радіостанція. – Ред.) не стикався з проблемами фінансування. «Одеса 1» і «Харків 1» – це інші юридичні особи, не телеканал “Прямий”». Він запевнив, що радіостанція таки запуститься – на всі частоти є «попередні контракти з постачальниками для монтування обладнання». Розвинути тему не дає Юрій Артеменко. Хоча Нацрада через рік після видання ліцензії мала перевірити регіональні телеканали на предмет запуску мовлення. Його відсутність дає змогу регулятору анулювати ліцензії каналам автоматично.

Олег Черниш назвав конкурс корупційною аферою. «Цей конкурс був організований під конкретну радіостанцію, тому ми не побачили інших учасників, тому що всі розуміють, під кого цей конкурс був призначений. Цей конкурс пахне корупцією, тому я не братиму участі в таких корупційних аферах і буду голосувати проти. Я проти будь-яких форматних конкурсів, крім як для форматів «Армії ФМ», хоча це й не прописано в законі, і НСТУ», – зазначив він, додавши, що перед запуском форматних конкурсів потрібно проводити аналітику.

Голова Нацради висловив незгоду: «Корупцією якраз пахне, коли оголошується конкурс під суспільного мовника. Ми, коли прописуємо формат, говоримо «для Суспільного» або «Армії ФМ». Ми вказуємо формат військово-патріотичного – може подаватися і «Армія ФМ», і «Тризуб ФМ». Точно так само ми прописали форматний із джазу – подалося три компанії. З інформаційного пішов тільки «Прямий». Я нікого не бив по руках, щоб вони не подавалися на конкурс. «Вести» могли б податися на інформаційний конкурс, тому що у них є досвід. Форматні конкурси – це норма, право, зобов’язання Нацради, тому ми роздаємо ліцензії не наліво або направо, а для того, щоб будувати медіакарту України – повинні бути інформаційна, джазова радіостанції».

Сергій Костинський порадив Чернишу звернеться до правоохоронних органів: «Я дуже не люблю, коли ви, Олег Миколайович, робите певні заяви, за якими нічого не стоїть. Але ви це робите, і робите під камери. Мені не подобається, коли ви використовуєте слова «корупційна складова». Ви звертайтеся до відповідних органів, і нехай вони розслідують».

Валентин Коваль зазначив, що на конкурс могли піти колишні команди «Радіо Вести» і «Радіо Ера», але цього не зробили. «Суспільне радіо», яке раніше регулярно подавалося на частоти у великих містах, але отримувало лише неліквідні частоти, програючи комерційним мовникам, не згадувалося. Хоча у радіостанції немає частоти в ФМ-діапазоні Києва.

У підсумку «Прямий ФМ» зібрав 5 голосів –проти радіостанції проголосували Ольга Герасим’юк та Олег Черниш.

Суспільні радіостанції: не було іншого вибору

Радіостанцію «Промінь» представляв Максим Яковенко, виконавчий продюсер радіо.

«Промінь» мовить із 1965 року, радіостанція транслює виключно україномовну сучасну музику. Цього року радіостанція планує розпочати мовлення в Дніпрі, Кривому Розі, Чаплинці та Жашкові. Півтора роки тому радіостанція змінила формат – стала молодіжним радіо, але поки оновити аудиторію не вдалося. Якщо раніше ядром аудиторії були на 80% люди віком 65+, то сьогодні – це люди 50+. У планах омолодити радіостанцію до 25+. «Промінь» – єдина радіостанція, яка має спортивну редакцію з 6 осіб – це спортсмени, вони виробляють 7 годин власного спортивного контенту на тиждень: трансляції матчів, спортивні новини, програму «Футболоманія».

Продюсерка «Культури» Ірина Славінська представила лінійки програм радіостанції.

Радіостанція транслює найкращі світові опери в програмі «Оперний абонемент»; в ефірі багато інструментальних концертів, зокрема з Будинку звукозапису (належить НСТУ); низка літературних програм, зокрема, де твори читають українські письменники і поети; радіоверсії театральних вистав, радіоп’єси, створені власними силами, радіодетектів по вихідних; ряд авторських програм, дитяча «Вечірня колискова».

Валентин Коваль зазначив, що формату естрадної музики, сьогодні не вистачає і тому, на його думку, радіо «Промінь» потрібно було залишатися в старому форматі та продовжувати залучати старшу аудиторію. «З огляду на музики, яку я почув у ваших джинглиах, ви пішли в нішу, де сьогодні працюють досить талановиті програмники – «Просто радіо», «Джем ФМ», «Країна ФМ», паралельно ви забуваєте про аудиторію 65+. Хоча ви останні, хто залишає її без музики. Формату, в якому лунає українська естрада, не залишилося. Комерційний мовник, який отримує гроші від реклами, не потягне ретромузику – там немає рекламодавців, яким потрібна ця аудиторія. Ви фінансуєтеся не за рахунок реклами, і вам сам бог велів якось підтримувати людей, які залишилися самі», – вважає чиновник.

Юрій Артеменко акцентував на тому, що радійники розвиваються динамічніше телевізійних мовників «Суспільного» – так йому розповіли знайомі. Уляна Фещук вважає, що НСТУ з отриманням ФМ-частот повинна відмовитися від цифрового мовлення в Києві – мовлення на двох діапазонах в одному місті заборонене законодавством. Чому це питання Фещук не порушувала, коли йшлося про «Прямий ФМ», який, як і «Промінь» з «Культурою», має цифрову ліцензію в Києві, невідомо. У регуляторі пообіцяли додатково досліджувати питання «паралельного» мовлення в цифрі та в ФМ.

Щодо «Культури» Валентин Коваль порадив представникам НСТУ профінансувати рекламну кампанію на бордах у Києві про програми, які транслює радіостанція.

Член правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Микола Чернотицький відповів, що веде переговори з донорами щодо фінансування промокампанії.

Олег Черниш порадив представникам НСТУ бути активнішими в питаннях радіоконкурсу на ФМ-частоти. «Якщо ви будете займати таку пасивну позицію у взаємодії з Нацрадою, то ви залишитеся в тих 23 населених пунктах, в яких ви зараз працюєте. Відповідно до закону про Суспільне мовлення, ви маєте право на три ФМ-мережі. Різні кулуарні домовленості, мовляв, ви не йдіть там, де подається «Країна ФМ», а ми вам дамо інші частоти, якщо такі домовленості були, повинні припинитися», – зазначив чиновник.

Крім того, Олег Черниш повідомив, що в четвер, 11 квітня, зробить четверту спробу винести вільні частоти з резерву Нацради на конкурс для суспільних мовників: «Я винесу три питання щодо розвитку трьох мереж суспільного мовлення: для УР-1 – частоту в Івано Франківську, 15 обласних центрів і Маріуполь для радіо «Промінь» і 7 обласних центрів для радіо «Культура». Я прошу зайняти активну позицію і спілкуватися з усіма членами Нацради. Якщо конкурс оголосить хтось із моїх колег, наприклад, Сергій Костинський, я тільки підтримаю його ініціативу, оскільки вважаю, що така державна позиція Нацради перед другим туром виборів дуже потрібна нашому президенту».

Президентська четвірка, яка три попередні рази провалила голосування за надуманими причинами, ніяк не прокоментувала бажання чиновника. Оскільки перед парламентськими виборами без загальнонаціональної ФМ-мережі залишається пропрезидентське радіо «Прямий ФМ», суспільним радіостанціям, знову доведеться чекати кращих часів.

З огляду на те, що пропрезидентський телехолдинг досі не запустив регіональні канали в Харкові та Одесі, майбутнє радіостанції і всього умовного холдингу безпосередньо залежить винятково від того, чи стане президентом вдруге Петро Порошенко.

Фото: Анна Федорук